У Севастополі знову заговорили про розробку російських морських дронів. Це можливо?

СЕВАСТОПОЛЬ – через три місяці після першої заяви про створення власних морських дронів у Севастополі знову заговорили про це. Представники російської влади міста проводять наради, беруть участь у форумах і шукають партнерів, але далі «ворушення повітря» справа, зважаючи на все, не пішла.

В останній день лютого ректор севастопольського держуніверситету Володимир Нечаєв виступав перед депутатами російського парламенту міста і в нього запитали, чи планує СевДУ займатися розробкою безпілотних морських дронів.

«Інтегратором у цьому випадку виступає уряд Севастополя, ми всі пропозиції, у тому числі щодо того, які морські безпілотники можуть бути створені, а які ми не можемо створити, зібрали і чекаємо, що найближчим часом буде сформульована якась програма», – сказав ректор університету.

На тернистому шляху до російського флоту морських дронів

«Інтегратор», судячи з відповіді ректора Нечаєва, жодних дій не робить. Хоча три з половиною місяці тому чиновники впевнено ставили завдання та міркували про терміни їх виконання. Каталізатором чиновницької активності послужила атака морських дронів, що зіпсувала кораблі Чорноморського флоту в Севастопольській бухті та біля неї наприкінці жовтня минулого року.

За даними окупаційної влади Севастополя та Міноборони РФ, було задіяно дев'ять безпілотних літальних апаратів і сім автономних морських безпілотних апаратів. Американський Інститут вивчення війни (ISW) припустив, що в Севастополі вранці 29 жовтня Збройні сили України могли атакувати фрегат Чорноморського флоту Росії типу «Адмирал Григорович» за допомогою морських дронів.

Такий потужний подразник спокою вимагав від чиновників «заходів у відповідь». За збігом обставин російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв 2 листопада зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним. Просив про допомогу для Севастопольського морського заводу, а заразом і згадав про необхідність заходів у відповідь.

«У нас є освітній центр світового рівня (СевДУ)… У Севастополі можна зробити компетенції з розробки морських дронів, великі компетенції є ще з радянських часів», – сказав губернатор.

Ще за два тижні було проведено нараду з цієї теми.

«На базі СевДУ разом із представниками Севморзаводу, «ОСК-Технології», Міжрегіонального науково-освітнього центру «МореАгроБіоТех», спеціалістами та керівниками кафедр СевДУ: «Проєктування безпілотних літальних апаратів», «Інноваційне суднобудування та технології освоєння шельфу», «Енергоустановки морських суден і споруд», Науково-дослідницькі лабораторії «Морські наглядові системи» та іншими представниками професійної спільноти та компаній, які мають необхідні компетенції, обговорили план нашої роботи зі створення безпілотників», – написав Развожаєв у своєму телеграм-каналі 14 листопада.

А 22 листопада в Москві він запросив учасників Міжнародного промислового форуму «Інтелект машин і механізмів» підключатися до проєкту створення морських безпілотників у Севастополі.

Є чітке розуміння, що, як і в які терміни має з'явитися, є додаткові кошти, які виділяє уряд РФ. Севастополь має великий досвід і велику історію, пов'язану з приладобудуванням. Торік ми заклали дизайн-центр мікроелектроніки на базі «Граніту», зараз ми чекаємо на всіх, хто має ідеї та технології в галузі радіоелектронної боротьби і всього, що з цим пов'язано, на базі Севастопольського науково-освітнього центру «Мореагробіотех» і Севморзаводу», – повідомив він.

При цьому в СевДУ вже існують кафедри «Проєктування безпілотних літальних апаратів», «Інноваційне суднобудування та технології освоєння шельфу», НДЦ «Енергоустановки морських суден і споруд» та НДЛ «Морські наглядові системи».

Судячи із сьогоднішніх подій, ніхто з учасників МПФ до севастопольського проєкту не приєднався, а на кафедрах чекають на вказівки згори чи фінансування, а, можливо, і того й іншого. Та й проєкту, власне, навіть на папері немає, далі декларацій про наміри справа не пішла. Але наради проведені та галочки поставлені, проблема позначена і застовблена, вказівки дані.

Виходячи з цього, ВМС України поки що можуть спати спокійно.

Наскільки це взагалі можливо?

Намалювати проєкт на папері, безперечно, можна – світлих умів у Севастополі вистачає. Проте зробити наступні кроки від створення дослідних зразків, проведення випробування та впровадження у виробництво буде дуже проблематично.

Українські військові регулярно сміються, розбираючи збиті безпілотні літальні апарати російського виробництва. То звичайну побутову фотокамеру в них знайдуть, то плати від пральних машин чи іншої домашньої техніки. Причина всього цього – загальна технологічна відсталість Росії, яка десятиліттями сиділа на дармових нафтогазових грошах і не розвивала власні науку і виробництво.

«У Росії поки що не можуть створити свій польотний контролер. У нас технології ще не дійшли до того, щоб створювати мікрочіпи на основі 8-нм техпроцесу, ми будуємо мінімум 180-нм. Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жодний дрон просто не влізуть», – заявив торік керівник «Російської ліги дронів» і генеральний директор компанії з виробництва безпілотників «RDR» Євген Буфетчиков в інтерв'ю севастопольському виданню ForPost.

Інший спеціаліст – доктор фізико-математичних наук, заступник керівника робочої групи «Аеронет» Павло Булат – пропонує вирішувати проблему за допомогою «запозичення». «Щоб не гаяти часу, для початку можна налагодити роботу із запозиченими концепціями або вже розробленими моделями безпілотних систем», – зазначив він.

Але, якщо ідеї запозичувати нескладно, то з технологіями все з точністю до навпаки. 180 нанометрів російських контролерів і 8 нанометрів західних контролерів розділяє прірва в десятиліття, подолати яку російська промисловість не зможе вже ніколи.

Можна, звичайно, ввозити товари подвійного призначення контрабандою – під виглядом так званого «паралельного імпорту», але запроваджені та регулярно посилювані санкції закривають ці лазівки одну за одною.

Минулого місяця, 11 лютого, міст у Затоці був атакований, ймовірно, морськими безпілотниками. Чи говорить це про те, що Росії вдалося створити подібні екземпляри?

«Як вважають, Росія могла використовувати в атаці на міст у Затоці Одеської області чи керовану торпеду, чи надводний дрон. Для цього могли «доробити» якийсь експериментальний варіант торпеди або зразок безпілотного човна, що раніше потрапив до рук окупантів, який задіяли в атаках на кораблі в Севастополі українськими військово-морськими силами», – вважає керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» ( Київ) Павло Лакійчук.

Із ким воювати морськими дронами?

Питання, винесене у цей підзаголовок, щодо важливості не поступається питанням наявності відповідних розробок і технологій.

Україна не має потужного флоту, проти якого можна було б скерувати армаду безпілотних морських дронів. У строю з бойових кораблів лише старенький мінний загороджувач «Балта» і такий самий древній середній десантний корабель «Юрій Олефіренко». Окрім цього, півтора десятка бойових катерів різних проєктів.

На противагу цьому Чорноморський флот продовжує нарощувати корабельне угруповання. У строю три фрегати проєкту 11356Р «Буревестник», на «Северной верфі» Санкт-Петербурга будуються два корвети проєкту 20380 типу «Стерегущий», один з яких вже проходить ходові випробування. Чотири малих ракетних кораблі проєкту 21631 «Буян-М», сім підводних човнів. І це лише носії крилатих ракет «Калібр», якими Росія стріляє по українських містах. А загальна кількість кораблів і підводних човнів – 89 одиниць.

Це серйозні цілі, що несуть загрозу Україні. Тому 11 листопада президент Володимир Зеленський оголосив про збір коштів на виробництво першого у світі флоту морських дронів, гроші збирають на фандрайзинговій платформі United24.

«Ми маємо захистити акваторії наших морів і мирні міста від російських ракет, які запускають із кораблів. Дрони також допоможуть розблокувати коридор для цивільних суден, які доставляють зерно всьому світові. Я впевнений, що мільйони людей підтримають цей важливий напрямок оборони України. І це лише для нашого захисту – на чуже ми не претендуємо», – заявив Зеленський.

У тому ж листопаді в Литві зібрали гроші на три морські дрони для України. Кампанію зі збору коштів організував литовський журналіст і телеведучий Андрюс Тапінас.

«Уже цього місяця перші безпілотники створять флот морських дронів. Про результати їхньої роботи незабаром дізнаєтеся з новин і з засмучених облич російських пропагандистів», – пообіцяв міністр цифрових технологій України Михайло Федоров 7 грудня.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.