До Держдуми Росії внесли законопроєкт, що передбачає відповідальність за появу в громадських місцях із закритим обличчям. А пілотним регіоном для запуску цієї ініціативи може стати анексований РФ Севастополь. Про це повідомляє рух цивільного спротиву «Жовта стрічка».
Чи є цей законопроєкт дискримінаційним із погляду прав людини? Чому тестувати його дію можуть саме в окупованому Криму? І чи стане ця ініціатива додатковим інструментом тиску на місцеве населення з боку російських силовиків?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Олександром Павліченком, керівником Української Гельсінської спілки з прав людини, та Русланом Халіковим, релігієзнавцем, керівником проєкту «Релігія у вогні».
За порушення передбачено штраф у розмірі від 10 до 15 тисяч рублів, а за повторне порушення – до 30 тисяч
У проєкті закону, який внесено до Держдуми Росії, йдеться про адміністративну відповідальність за появу в місцях загального користування з обличчям, що не дозволяє встановити особу. За порушення передбачено штраф у розмірі від 10 до 15 тисяч рублів, а за повторне порушення – до 30 тисяч.
Як пишуть російські ЗМІ, обґрунтовуючи ініціативу, її автори посилаються на закордонну практику. Наприклад, у Киргизстані з початку 2025 року введено заборону на приховування обличчя в державних установах і громадських місцях, за винятком випадків, зумовлених медичними причинами, професійною діяльністю або специфікою заходів.
Подібні методи діють і в Казахстані, де заборонено з'являтися в громадських місцях в одязі, що перешкоджає ідентифікації особи, за винятком випадків, передбачених законом. Також, на думку авторів законопроєкту, ця ініціатива є цілком розумною і нібито спрямована проти радикального ісламізму й тероризму.
Цей документ уже назвали проєктом закону проти нікабів, тобто мусульманського жіночого головного убору, що закриває обличчя та має вузький проріз для очей.
Виняток становитимуть ситуації, зумовлені медичними причинами, професійними обов'язками, погодними умовами або участю в спортивно-культурних заходах.
У Євросоюзі діють схожі норми, що обмежують використання релігійного одягу, зазначає керівник Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
«Франція, Австрія, вони забороняють носити хіджаби в публічних установах, таких як школи, умовно, для дітей, не дозволяючи носити такі, будемо говорити, елементи національного одягу, які ідентифікують приналежність до певної спільноти, зокрема і релігійної. І це питання на сьогоднішній день вирішується в багатьох юрисдикціях по-різному», – зазначив Олександр Павліченко.
Маски, нікаби та балаклави насамперед заважають роботі російської системи розпізнавання облич
У Росії ж є ризик застосування такої заборони для боротьби з протестами, на яких учасники можуть приховувати обличчя, зазначає Павліченко.
«Будь-який інструмент, що перебуває в руках правоохоронних органів Росії, використовується, по-перше, для стеження, а по-друге – для тиску та можливого контролю з відповідними наслідками для будь-якого активізму в Росії», – каже Олександр Павліченко.
Маски, нікаби та балаклави насамперед заважають роботі російської системи розпізнавання облич, стверджує Павліченко.
«Вони мають чотири системи face recognition – розпізнавання облич, які працюють; це, мабуть, у них найпотужніші у світі системи контролю, настільки вона тотальна щодо спостереження за населенням. Ця система була використана, одна з них, із цих чотирьох, була використана в Білорусі у 2020 році під час спостереження за тими, хто протестував проти фальсифікації виборів тодішнього так званого президента Лукашенка», – розповів Олександр Павліченко.
Ключовою стане пропорційність застосування цього закону, якщо він буде схвалений, зауважує правозахисник.
«Ми бачимо їхню системну роботу з узаконення можливостей для безперешкодного спостереження за населенням у публічних місцях і, в принципі, обмеженням навіть певною мірою права людини на приватність», – наголосив Олександр Павліченко.
Це боротьба за безпеку в КримуПідконтрольний РФ Муфтіят Криму
На цей законопроєкт відреагували в підконтрольному Росії Муфтіяті Криму та зазначили, що на окупованому півострові нікаб не є актуальним. Щобільше, коли виникають такі питання, «деякі загострюють їх до рівня боротьби з релігією, але це не так. Це боротьба за безпеку в Криму, оскільки ця форма одягу дуже зручна для зловмисників», зауважили в підконтрольному Росії Муфтіяті Криму.
Ініціюючи такі заборони, російські законодавці не враховували думку мусульманських громад ні Росії, ні Криму, переконаний Руслан Халіков, релігієзнавець та керівник проєкту «Релігія в огні».
«У Росії вже не перший рік намагаються взагалі заборонити носіння видимих елементів релігійного одягу. Тобто насамперед це не нікаби. А якщо вже говорити про мусульманський жіночий одяг, то це взагалі хіджаб, тобто покрита голова. Це може зашкодити, ну або принаймні зачепити інтереси релігійної громади», – упевнений Руслан Халіков.
Можливість того, що пілотним регіоном для впровадження ініціативи стане анексований Севастополь, свідчить про контекст посилення контролю на півострові, переконаний Руслан Халіков.
«Це очевидно означає, що для росіян під питанням безпека їхньої окупаційної адміністрації в Криму та в Севастополі як найважливішому об'єкті для оборони їхнього Чорноморського флоту, який там ще залишився», – наголосив Руслан Халіков.
За оцінкою релігієзнавця, це черговий законопроєкт, який обмежує права людини.
Потрібно готуватися до того, що ще більше прав буде обмеженоРуслан Халіков
«Я думаю, що нічого незвичайного тут немає для тих, хто має нещастя жити в Росії, зокрема й для тих, хто живе на окупованих територіях. Тому просто потрібно готуватися до того, що ще більше прав буде обмежено», – вважає Руслан Халіков.
Він упевнений, що якщо цей законопроєкт буде ухвалено, то далі варто очікувати на заборону демонстрації всіх релігійних символів.
«Я не думаю, що насправді дуже великий відсоток мешканок Криму носить саме нікаби, напевно, тому прямо зараз це не б'є по релігійній свободі. Але наступним кроком в обмеженні релігійної свободи, очевидно, буде заборона носіння хіджабів, тобто тоді всі жінки, які дотримуються цієї форми одягу, потраплять під обмеження», – вважає Руслан Халіков.
Поки що основна складова такої ініціативи – це усунути можливі загрози для російської влади, упевнений Халіков. Активісти руху «Жовта стрічка» також попереджають: враховуючи вже існуючу систему перевірок і камер спостереження в анексованому Криму, нові штрафи можуть швидко стати інструментом додаткового контролю над жителями півострова.
