16 січня російський губернатор анексованого Севастополя Михайло Развожаєв повідомив про те, що ППО ЗС РФ збило над морем 10 українських безпілотників. Судячи з його телеграм-трансляції, атака того ранку тривала не менше чотирьох годин і її вдалося відбити: «Жодні об'єкти ні в місті, ні в акваторії не постраждали. У місті все спокійно».
«ППО спрацьовує, але не завжди»
Військовий експерт, полковник Збройних сил України Владислав Селезньов у коментарі Крим.Реалії каже, що вибухи трапляються не лише над Севастопольською бухтою, а й над самим містом. Російські системи ППО також працюють у районі Сак, Євпаторії та мису Тарханкут.
«З одного боку, українська армія запускає доступні їй сили та засоби знищення ворожого зосередження сил і засобів, а з іншого боку, відповідно сили ППО та ПРО російської окупаційної армії, розгорнуті на території Криму та Севастополя, з цими безпілотниками борються», – зазначає експерт.
За інформацією власних джерел Селезньова в Криму, вибухи над Євпаторією можуть лунати до п'яти разів на добу, але лише один випадок стає публічним. Решта інформації блокується, зокрема й російською пропагандою.
«Бойова робота ведеться українськими силами оборони. Ефективність її може підтверджуватися або не підтверджуватися візуальними засобами підтвердження. На території Румунії над деякими районами Чорного моря працюють літаки цілевказання та розвідки країн, що входять до складу Північноатлантичного альянсу. Всі ці процеси перебувають під відповідним контролем і спостереженням з боку наших західноєвропейських партнерів», – каже Селезньов.
Система ППО Росії в Криму не завжди працює ефективно. Тому це протистояння триватимеВладислав Селезньов
Росія зосередила в Севастополі та в Криму загалом дуже потужне угруповання протиповітряної та протиракетної оборони, і вона певною мірою свої завдання виконує, вважає Селезньов, але не завжди ефективно.
«Приклади займання, вибухів, знищення відповідного військового майна на різних об'єктах – і на півночі Криму, і в Саках, і в Севастополі – свідчить якраз про те, що система ППО Росії в Криму не завжди працює ефективно. Тому це протистояння триватиме. І очевидно, що українська армія таким чином намагається знизити військовий потенціал путінської армії, дислокованої у Криму».
За словами Селезньова, у російській армії розуміють, що для неї є загроза в Криму, тому там зосереджено велику кількість протиповітряної та протиракетної оборони: «З іншого боку, ресурс російської армії не є безмежним. Тому десь густо, десь пусто. Відповідно, густо в Криму, а пусто тому самому Енгельсі. Внаслідок чого виходять вибухи, зазнають пошкоджень літаки стратегічної авіації».
Дослідження переліку можливих цілей Збройних сил України провели журналісти Радіо Свобода і телепроєкту Крим.Реалії. Автор матеріалу Ігор Токар каже, що «мета номер один» в умовах ракетного обстрілу материкової України – російські кораблі, які запускають крилаті ракети з акваторії Чорного моря. І це розуміють у Чорноморському флоті Росії – поводяться обережніше.
«Експерти це пов'язують із тим, що, по-перше, Росія боїться підводних чи надводних загроз, здійснених за допомогою дронів. Так само не підходять кораблі (Чорноморського флоту Росії – КР) до українських берегів у зв'язку з тим, що берегові ракетні комплекси «Нептун» і «Гарпун» показали свою ефективність, потопивши кілька російських кораблів – таких, як крейсер «Москва» або буксир «Василий Бех», – каже Токар.
Відстань для удару крилатою ракетою у разі запуску з Чорного моря набагато менша, ніж з Каспійського моря. Це означає, що українські ППО мають набагато менше часу для того, щоб її збити.
«Якби українським військам вдалося вразити ці кораблі, що запускають (ракети – КР), та склади зберігання таких ракет, то, я думаю, це б досить серйозно вплинуло на хід війни», – каже журналіст.
«Севастополь – це один великий військовий об'єкт»
Внаслідок російської мілітаризації Севастополя у місті зосереджено велику кількість військових об'єктів.
«Севастополь – це один великий військовий об'єкт, – каже Ігор Токар. – Там знайти місце, де немає нічого військового, насправді дуже складно. Складів зберігання боєприпасів у Севастополі також досить багато. Це Інкерманські штольні, нафтобази, наприклад, величезна (база розташована – КР) у Графській бухті. І Північна бухта, там також величезний склад боєприпасів. Багато складів боєприпасів йдуть у бік аеродрому Бельбек».
Крім звичайного озброєння, небезпеку можуть становити склади з радіохімічним озброєнням.
«Їх курирує 4-й полк військового радіаційного, хімічного та біологічного захисту Росії. Ми можемо лише здогадуватися, що саме зберігається на цих складах і наскільки там дотримуються норм безпеки», – розповідає Ігор Токар.
У Севастополі з'явилося за останні кілька років багато нових об'єктів, і їх призначення нам невідомеІгор Токар
На сьогодні важко точно підрахувати, скільки насправді в Севастополі цілей для знищення, каже журналіст: «Там з'явилося за останні кілька років багато нових об'єктів, і їх призначення нам невідоме. На вигляд вони не всі нагадують засоби радіолокаційного захисту. Цілком можливо, що там є склади для протиповітряної оборони, берегових комплексів, можливо, для якихось морських завдань. Важко сказати, не перебуваючи на місці. Ми можемо судити з тих супутникових знімків, які нам вдається отримувати з колегами з відкритих джерел у тому числі».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.