Доступність посилання

ТОП новини

Суперечки щодо Хрустального: севастопольців турбує проект забудови в центрі міста


Вид на висотну будівлю готельного комплексу «Парус» на мисі Хрустальний у Севастополі

У Севастополі провели громадське обговорення проекту забудови мису Хрустального в центрі міста. Згідно з ідеєю президента Росії Володимира Путіна, тут мають створити культурний кластер із музейними комплексами, а також вищими школами театрального, хореографічного та музичного мистецтва.

Мис Хрустальний розташований біля південного берега Севастопольської бухти, це мальовниче місце з видом на Чорне море. Тут є зведений у 1977 році 50-метровий пам'ятник-обеліск місту-герою та 40-метровий монумент «Солдат і матрос». Кілька разів цей мис намагалися забудувати комерційними об'єктами. Жителі прилеглих вулиць непокояться, що можуть постраждати від нової забудови.

Генеральний підрядник для севастопольського культурного кластера був обраний без конкурсу ‒ ним стала компанія «Будгазмонтаж», підконтрольна другу президента Росії Володимира Путіна Аркадію Ротенбергу й відома за будівництвом Керченського мосту. На початку 2019 року російський губернатор Севастополя Дмитро Овсянников розповів подробиці цього проекту.

Дмитро Овсянников
Дмитро Овсянников

«На території сучасного громадського простору, який тягнутиметься від Артилерійської до Карантинної бухти, будуть розміщені Музейно-меморіальний комплекс захисникам Севастополя в 1941-1942 роках, парк, кіноконцертний комплекс, Театр опери та балету, вища школа театрального й музичного мистецтва, хореографічна академія та Художній музей, що зможе приймати виставки Державної Третьяковської галереї, Російського музею, Ермітажу та інших провідних музеїв Росії».

На проект нового культурного кластера планують виділити з федерального бюджету приблизно 25 мільярдів рублів. Віце-прем'єр російського уряду Ольга Голодець стверджує, що кластер міститиме не тільки нові споруди, а й парк. За її словами, будівництво всіх об'єктів культурного комплексу має завершитися до грудня 2023 року.

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод вважає, що багато громадських активістів обґрунтовано турбуються про зміну архітектурного вигляду севастопольського центру.

Панорама центру міста, яку видно з моря та з Північної сторони, звісно, постраждає, оскільки подібна будівля дисонуватиме з тим, що зараз є
Давид Аксельрод

– Навіть з урахуванням того, що обговорювалася лише концепція, було зрозуміло, що планують будувати. Конкретні основні будівлі, які викликають дискусію, відомі. Це, в першу чергу, житлова забудова. Вона позиціонується, з одного боку, як гуртожитки для студентів потенційного хореографічного училища та житлові будинки для викладачів. Концепція досить докладна, там вказаний 61 метр забудови, що, за словами громадських активістів, відповідає 15-20-поверховому будинку. Тобто, панорама центру міста, яку видно з моря та з Північної сторони, звісно, постраждає, оскільки подібна будівля дисонуватиме з тим, що зараз є, та відчутно виділятися. Це справедливо порівнюють із блакитними висотками-вітрилами бізнесмена Павла Лебедєва, збудованими давно, але вони кардинально змінили вигляд Артбухти.

Давид Аксельрод вказує на те, що житлові будинки в зоні ймовірної забудови вже старі, але потрапляють у програму реновації та реконструкції.

‒ Багато хто висловлював занепокоєння тим, що нові будівлі зможуть погіршити ситуацію у застарілому мікрорайоні. Я чув пропозиції, що можна, припустимо, оголосити якусь програму реновації в тих районах, і, з одного боку, жителі тих будинків отримають нові квартири, а з іншого боку, при будівництві нових будівель буде можливість розмістити і студентів, і викладачів ‒ тобто, можна вбити двох зайців. Однак поки такі пропозиції не беруть до уваги.

Голова громадської організації «Золотий перетин» у Севастополі Іван Комелов вважає, що заплановані для кластера об'єкти можна розвести на інші майданчики.

Оптимальним було б створити максимально велику паркову зону, набережну, пляжі та музей оборони Севастополя
Іван Комелов

– Із моєї точки зору, незважаючи на запропонований концепт планування території, який передбачає будівництво приблизно 240 квартир, немає потреби розташовувати ці будинки в центральній частині міста. Це єдина територія, яка залишилася там, і вона має працювати на Севастополь, на залучення туристів і для відпочинку людей. Розташування там хореографічного училища теж питання неоднозначне. Сьогодні навчальний кластер у місті планують виносити на 7-й кілометр, а будувати таке на березі, у самому центрі, було б нелогічно. Багато з доповідачів на цьому наголошували: оптимальним було б створити максимально велику паркову зону, набережну, пляжі та, звичайно ж, музей оборони Севастополя. Театр опери має право на життя, наповнювати парк потрібно. Основна вимога ‒ щоб архітектурна стилістика була витримана в традиціях міста.

Напередодні обговорення в ефірі телеканалу «Первый севастопольский» севастопольський фахівець у галузі охорони об'єктів культурної спадщини Григорій Донець звернув увагу на те, що городянам поки доступна лише концепція кластера:

«Самого проекту ще немає, уряд Севастополя ‒ або той, хто ініціював це питання ‒ проекту, на жаль, не надали. Але я скажу свою особисту думку з цього приводу: облаштовувати цю територію в інтересах міста треба доцільно, і якщо така можливість випала, треба активно сприяти її розвитку. Але розвиватися вона має в інтересах міста, жителів міста та з урахуванням їх думки... У концепції абсолютно не відображена складова фортифікаційних споруд, які розташовані на цій території. Це мінна станція №2, земляні укріплення 8-ї батареї, це 9-а, 10-а, 11-а берегові батареї, це величезний тунельний пороховий льох навпроти Інституту біології південних морів... Проектувальники планують створити там музей оборони Севастополя, але те, що я перерахував, має стати невід'ємною його частиною».

Український археолог, кандидат історичних наук, начальник Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко переконана, що збудований у цьому місці культурний кластер буде, переважно, не потрібний.

Досвід будівництва таких об'єктів навіть до Олімпіад показує, що вони потім не використовуються
Евеліна Кравченко

– Основне ідеологічне навантаження цього місця та й взагалі міста Севастополя ‒ це величезна кількість загиблих людей під час Другої світової війни, тут море було червоного кольору. Дуже шкода, що влада Російської Федерації це забула або не поважає. Проект залишає враження якогось чергового гігантоманського будівництва з цими 15-поверховими будівлями та культурними об'єктами, які, швидше за все, використовуватимуться дуже епізодично. Величезний оперний театр у Севастополі ‒ це все одно що величезний стадіон в Улан-Уде. Досвід будівництва таких об'єктів навіть до Олімпіад показує, що вони потім не використовуються. Я вважаю, що це марнування грошей і що севастопольцям треба активніше долучатися до цього питання.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG