Доступність посилання

ТОП новини

Туристичний кластер на безводді: що чекає відпочивальників у Криму


Пляж в Оленівці

У минулі вихідні під час візиту на півострів голова Міністерства економічного розвитку Росії Максим Решетніков анонсував створення туристичного кластера на заході півострова.

«Для формування нових точок розвитку півострова мінекономрозвитку ведеться робота, спрямована на реалізацію додаткових великих інфраструктурних проєктів, зокрема будівництво інфраструктури для круїзних пасажирських перевезень, а також будівництво туркластера на західному узбережжі півострова», ‒ повідомив Решетніков.

У пресслужбі відомства уточнили, що в межах створення туристичних кластерів передбачене будівництво та реконструкція 34 об'єктів інфраструктури в межах ФЦП розвитку півострова на заході Криму ‒ серед яких об'єкти дитячого відпочинку та оздоровлення в Євпаторії, а також у Коктебелі та Севастополі. «На цих об'єктах вестимуться роботи з покращення транспортної доступності шляхом реконструкції (будівництва) автомобільних доріг, газифікації та електрифікації територій, водозабезпечення та водовідведення, створення комфортного туристичного середовища (створення та облаштування прогулянкових зон, набережних, розвитку бальнеолікування)», ‒ відзначили в Мінекономрозвитку.

Кластери ‒ мрія забудовників

У квітні 2019 року під час проведення так званого Ялтинського економічного форуму, російський міністр туризму та курортів Криму Вадим Волченко на сесії «Туризм як точка зростання економіки регіону» розповідав про туристичні кластери Західного Криму: «У Чорноморському районі, у селищі Оленівка, зайшов перший інвестиційний проєкт. На площі близько 26 гектарів збудовано 500 номерів на 1000 місць. Це сучасний автокемпінг з будиночками з клеєного бруса, з кондиціонерами та всією необхідною інфраструктурою. Найближчим часом на цьому місці буде збудований готельний комплекс на 1000 місць. Проєкт зайшов у листопаді, у січні був підписаний договір оренди ділянки, а 30 квітня була вже перерізана стрічка».

Він додав, що інвестиційні майданчики також передбачені в Євпаторії та Саках. «Інвестиційні майданчики Євпаторії. «Золоте кільце здоров'я» навколо Мойнакського озера. На в'їзній частині Сімферопольського шосе ‒ близько 6 кілометрів пляжної території. Робоча назва ‒ «Золоті піски Росії». У Саках хороші санаторії, але зараз там створюються парки, прогулянкові зони. Тут створені вісім майданчиків, загальною площею 36 гектарів».

Дійсно, згідно з російською федеральною програмою соціально-економічного розвитку Криму на 2015-2020 роки близько 16 млрд руб. були виділені на розвиток кластерів «Євпаторія» та «Саки».

Згадані Волченком «Золоті піски Росії» на півострові завжди називали «Золотими пісками Криму» ‒ це 65 км піщаної берегової лінії, розташованої на територіях Штормівської, Молочненської та Уютненської сільських рад.

Будівництво нової набережної в Саках почалося восени 2018 року, та громадські активісти відразу забили на сполох, наголосивши, що це загрожує знищенням пляжів. Знаменитий Сакський піщаний берег, який відрізняється шириною, розділили навпіл бетонним парапетом.

Про фатальні для Золотих пісків наслідки сказав і провідний науковий співробітник Морського гідрофізичного інституту в Севастополі, доктор географічних наук, член робочої групи «Морські береги» Наукової ради РАН з проблем Світового океану Юрій Горячкін.

«Замість піщано-галькового пляжу, який там є, роблять валунний, щоб висунути берег вперед, ‒ констатував учений. ‒ А навіщо це робиться? Ви, напевно, не повірите, але заступниця голови адміністрації Сак зізналася: щоб можна було збудувати набережну. Тому що за російським законодавством охоронною вважається 500-метрова зона пляжу, якщо це дикий берег. А якщо є набережна, такою вважається зона до парапету. Тобто за ним уже можна продавати ділянки під будівництво. Проєкт не те щоб суперечливий, а просто жахливий».

Член регіонального відділення Загальноросійського народного фронту в Криму Станіслав Забаштанов зазначив, що сьогодні відпочивальники приїжджають у Саки через пляжі. «Що ми бачимо: забрали шматок пляжу, зробили велику, 70 метрів завширшки, променадну зону. Потім у цій зоні з'являться шашличні, кафе, власники яких будуть «стригти купони», і люди не побачать моря», ‒ резюмує громадський активіст.

Закінчення робіт на сакській набережній заплановане на 2021 рік.

Що ж стосується пляжів поблизу Євпаторії, то там процес пішов восени 2020 року. Як раніше розповідав голова комітету російського парламенту Криму з туризму, курортів і спорту Олексій Черняк, проєкт «Золоті піски» буде реалізований на великій території перед Євпаторією та за нею, до селища Мирне.

Проєкт «Золоті піски Росії» планується завершити до 2035 року. Окрім цього на Західному березі Криму передбачене, зокрема, будівництво берегоукріплювальних споруд на пляжах: від села Попівка до мису Євпаторійський; у селі Фрунзе від озера Кизил-Ор до озера Богайли; від Євпаторійського маяка в селищі Заозерне до мису Карантинний.

На найближчі півтора десятка років узбережжю Західного Криму уготована роль великого будівництва

Таким чином на найближчі півтора десятка років узбережжю Західного Криму уготована роль великого будівництва. Можна не сумніватися, що уздовж багатокілометрових набережних збудують готелі, хостели та кемпінги, ресторани та кафе, розважальні заклади. Справжній рай для забудовників.

На ці цілі російський уряд планує видавати кредити ‒ підприємці, які реалізують інвестпроєкти у сфері готельного бізнесу, зможуть отримати фінансування за ставкою від 3 до 5% річних. Термін дії кредитного договору ‒ до 15 років включно.

«Реалізація цієї програми дозволить вирішити одне зі стратегічних завдань щодо розвитку туризму ‒ збільшення ємності номерного фонду засобів розміщення шляхом створення в найближчі 2-3 роки мінімум 4-5 тисяч додаткових номерів, а упродовж п'яти років ‒ до 20 тисяч номерів у Криму. Створення сучасного номерного фонду підвищить конкурентоспроможність кримських готелів і дозволить ринковим механізмом знизити ціни на відпочинок у Криму», ‒ зазначив міністр Максим Решетніков.

Совковий сервіс на дорогих набережних

Ні для кого не секрет, що за якістю сервісу Крим істотно відстає від міжнародних туристичних центрів і порівнюваний сьогодні хіба що з російськими аналогами, перш за все з Сочі.

Якщо розглядати політику в галузі якості сервісу, наприклад, у Туреччині, то там робиться акцент на розвиток у готельного персоналу якостей, які впливають на поведінкові наміри туриста через сприйняття послуг, що надаються йому.

На тлі пандемії коронавірусу турецькі готелі знижували ціни на розміщення відпочивальників, тоді як у Криму ціни, навпаки, підвищувалися

«Серед основних якостей, які розвиваються у персоналу турецьких готелів, виділяються чуйність, надійність, відчутність сервісу, емпатія щодо туристів, гарантованість якості послуг. Всі ці якості, на думку турецьких дослідників, стимулюють у туриста такі наміри, як прихильність до турецьких курортів, бажання витрачати гроші тощо», ‒ говорилося в дослідницькій роботі «Вплив якості сервісу на поведінкові наміри в індустрії гостинності» («The impact of service quality on behavioral intention in hospitality industry»), опублікованій ув 2010 році в International Journal of business and management studies.

Окрім усього іншого, особливістю цінової політики, що проводиться кримським бізнесом, є прагнення покрити збитки від зниження потоку туристів шляхом підвищення цін для тих, хто відвідав півострів. Особливо явно це виявилося торік, коли на тлі пандемії коронавірусу турецькі готелі знижували ціни на розміщення відпочивальників, тоді як у Криму ціни, навпаки, підвищувалися.

«Вишеньки» на торті

Останні посушливі роки погіршили на кримському півострові водну проблему: річки та водосховища міліють, підземні свердловини вичерпуються. Російським урядом виділені 50 млрд рублів на зниження вододефіциту, але навіть у разі успіху цієї програми, вона не додасть регіону туристичної привабливості.

Що ж стосується фінансування та державної підтримки туристичної галузі, то під час візиту до Криму міністр Максим Решетніков наголосив на необхідності створення економічної системи, яка не потребує постійної опори на вливання «зверху».

«У першу чергу, нам дуже важливо, щоб створювалася потужна база економічного розвитку. Щоб тут були робочі місця не тільки влітку, але щоб була постійна зайнятість. Щоб зарплати тут зростали, щоб республіка та Севастополь все більше покладалися на власні сили». Для цього необхідно розвивати інфраструктуру та реалізовувати великі проєкти, додав Решетніков.

На 2021-й рік запланований дефіцит кримського бюджету склав 1,4 мільярда рублів. Для вирівнювання кошторису російська влада Криму покладає надії на низку приватизацій раніше «націоналізованого» українського майна на півострові.

Загалом кримський бюджет як і раніше приблизно на дві третини складається з дотацій федерального бюджету, і менш ніж одну третину ‒ 22% ‒ складуть власні надходження, перш за все податкові.

Дивіться також:

Сезон-2020: проблемы и крымчанам, и туристам | Крым.Реалии ТВ (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:04 0:00
Завантажити на комп'ютер

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

  • 16x9 Image

    Геннадій Кравченко

    Севастопольський журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіку та соціальну сферу регіону.

XS
SM
MD
LG