Доступність посилання

ТОП новини

Люди проти, влада за. Активісти про повернення назви Катерининській вулиці в Сімферополі


Вулиця Карла Маркса (Катерининська), Сімферополь

Вулиці Карла Маркса в центрі кримської столиці вже до квітня 2022 року можуть повернути її дореволюційну назву ‒ Катерининська. Про це повідомив Сергій Цеков, так званий сенатор російської Ради Федерації, призначений від Криму.

Цеков розповів, що також має намір домагатися перейменування вулиці Шмідта в Сімферополі, яка до революції називалася Потьомкінська ‒ на честь князя Григорія Потьомкіна-Таврійського. На думку Цекова, жодного конфлікту в суспільстві у зв'язку з подальшим поверненням вулицям дореволюційних назв не виникне.

«Вважаю своєю важливою справою повернення дореволюційної назви вулиці Катерининській, яка сьогодні має ім'я Карла Маркса. Думаю, чекати залишилося недовго. Я з багатьма розмовляю з цього приводу. Той спротив, який я відчував ще три-п'ять років тому, зменшується», ‒ зазначив Цеков.

Сергій Цеков
Сергій Цеков

На думку кримського проросійського політика та громадського активіста Сергія Шувайникова, питання перейменування вулиці має політичне значення.

«Це не ініціатива сенатора Сергія Цекова. З цією ініціативою ‒ повернути російські історичні назви вулицям Сімферополя, особливо перейменованим на честь класиків марксизму-ленінізму та діячів міжнародного комуністичного руху, які жодного стосунку до Криму не мали й тут не бували, ще у 90-і роки виступали багато російських організацій автономії. У минулому депутати від «Російської громади Криму» в Сімферопольській міській раді домоглися, щоб вулиця мала подвійну назву ‒ і були вивішені відповідні таблички. Вважаю, що проблема повернення російських дореволюційних назв вулицям Сімферополя могла бути вже давно вирішена, але не вистачало політичної волі з боку керівників Республіки Крим та Сімферополя. Усі аргументи про витратність перейменування, зміну реєстрації в паспортах та юридичних адрес підприємств ‒ не витримують жодної критики. Для цього треба просто вивчити досвід Москви й Санкт-Петербурга, де це все відбулося безболісно й найменш затратно. Перейменування ‒ це не доцільність, це політична необхідність у нових російських політичних реаліях і відновлення історичної справедливості», ‒ прокоментував ситуацію Крим.Реалії політик.

Сергій Шувайников
Сергій Шувайников

При цьому Шувайников зазначив, що в соціальних мережах багато кримчан негативно відреагували на новину про можливе перейменування вулиці.

«Імена російських державних діячів, пов'язані з історією Криму, все одно повернуться на вулиці Сімферополя та інших кримських міст. Вони це заслужили. Те, що в соціальних мережах це питання отримало багато негативних відгуків, швидше за все, пов'язане з тим, що на тлі багатьох проблем, які хвилюють кримчан, це питання здалося не першочерговим і не логічним. Я вважаю, що перейменування вулиць треба проводити планово ‒ і чим швидше вулиця Маркса стане Катерининською, вулиця Шмідта ‒ Потьомкінською, а Воровського ‒ Воронцовською, тим більше ми будемо усвідомлювати, що Крим був і назавжди залишиться російським. А ось імена червоних катів, того ж Бела Куна, Дзержинського, Войкова, ще групи їхніх товаришів, то їм не місце в російському Криму. І менше полеміки ‒ тільки політична воля й рішення, якщо ми не хочемо розбрату у кримському суспільстві й політичних пліток та інсинуацій», ‒ зазначив політик.

Кримська журналістка Зера Емірсуїн вважає, що ініціатива з перейменуванням вулиці Карла Маркса може допомогти повернути й іншими вулицями кримської столиці їхні історичні назви.

«Річ у тім, що ця вулиця давно в побуті ‒ Катерининська. Декільком вулицям у Сімферополі ще в українські часи були повернуті дореволюційні назви. Навіть подвійні таблички обладнані на будівлях вздовж вулиць. Так, вулицю Рози Люксембург давно вже називають вулицею Олександра Невського, Карла Лібкнехта ‒ Долгоруковською. Щоправда, офіційного визнання не було. А ось Пролетарську перейменували на Караїмську й усі за старою звичкою називають її саме Караїмською. Якщо ініціатива Цекова не черговий популістський крок, то, думаю, це дасть можливість повернути багатьом вулицям міста їхні назви, які підкреслюють їхню автохтонність. Кантарна, Султанський Луг тощо. Але, боюся, що справа так і залишиться на словах. Адже у 2014 році вже були гучні заяви з цього приводу. Цього разу подивимося ‒ передвиборне «кіно» чи реальні справи», ‒ поділилася своєю думкою з Крим.Реалії журналістка.

Кримськотатарський громадський активіст Заїр Смедля вважає, що ініціатива з поверненням вулиці її назви на честь російської імператриці Катерини ‒ це недоброзичливий жест у бік кримськотатарського народу.

Заїр Смедля
Заїр Смедля

«Дії деяких так званих сенаторів від Криму спрямовані, перш за все, не на зміцнення взаємної поваги жителів Криму та покращення їхнього добробуту, а навпаки і в першу чергу проти кримськотатарського народу. Традиційно напередодні різних масових заходів, зокрема й іменованих виборами, починаються народжуватися різні пропагандистські ідеї, які не вимагають від їхніх ініціаторів ні фінансових, ні будь-яких інших витрат. Усе це пізніше лягає на плечі тих, хто кричить «ура» з одного боку, і проти тих, на кого вони спрямовані, з іншого боку. Це і дороге повторне оформлення документів на землю та нерухомість, перереєстрація юридичних адрес, виготовлення печаток і фірмових бланків і багато іншого. Ніякі обіцянки, що це, мовляв, не страшно й не боляче, потім не виконуються. Ні для кого не секрет, що ставлення в суспільстві до Катерини, а також її численних фаворитів неоднозначне, і в першу чергу, дратуватиме кримських татар, але такі реалії, що багатьом подобається робити нам капості. Замість того, щоб відремонтувати декілька вулиць у місті, встановлюється черговий пам'ятник і в енний раз замінюється навколо нього асфальт, плитка, бордюри, коли є вулиці, які бачили асфальт й ремонтні роботи в минулому столітті. Якщо вже й починати змінювати назви вулиць то, напевно, у першу чергу, що носять імена терористів Желябова та Софії Перовської, Бели Куна, Гавена й багатьох інших. Взагалі, якщо говорити про історичну справедливість, то до неї потрібно повертатися не так, як комусь вигідно або хочеться, а відновити її такою, якою вона є, як би неприємно це не було», ‒ вважає активіст.

Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв впевнений, що ініціатива щодо перейменування вулиці – це частина російської політики з русифікації Криму.

Нурі Бейтулаєв
Нурі Бейтулаєв

«Цей намір спрямований на подальшу росієфікацію та русифікацію Кримського півострова. Ні мудрого, ні потрібного, ні доброго починання я в ньому не бачу. У важкий для країни час змогли знайти ресурси, щоб вмить перейменувати всі кримські села та міста на радянсько-російський лад. Три останніх десятиліття українська та російська влади противляться відновленню історичної топоніміки Криму, вигадуючи різні причини, які зникають, коли мова заходить про імена, які роблять Крим все більше схожим на пересічну область російської глибинки», ‒ повідомив Крим.Реалії громадський активіст.

У коментарі Крим.Реалії кримський активіст Олексій Єфремов зазначив, що ініціатива, озвучена сенатором, лягає в канву імперських настроїв сучасної Росії.

Олексій Єфремов
Олексій Єфремов

«У місті хіба інших важливіших проблем не існує, окрім як міняти таблички з одними одіозними й неоднозначними історичними постатями на інші? Розумію, питання саме собою риторичне, тому що можновладці вже давно витають в інший «паралельній реальності», де вигідно й модно бути монархістом та імперцем. Так перейменуймо «не відходячи від каси» відразу проспект Кірова на проспект Путіна, чого вже соромитися, теж свого роду «приєднувач земель». Комуністи природним чином вимирають, тому з кожним роком все менше захисників своїх ідолів. Цікаво, а яку вподобав собі вулицю професійний росіянин? Яку назвуть на честь Цекова? Пролетарську, Більшовицьку? Що стосується вулиці Карла Маркса, вона з найгірших у центрі й за станом дорожнього покриття, трафіком та заторами, прокладеними комунікаціями, станом фасадів будинків. Перед зміною назви щось відремонтують, відреставрують, покращать? Можливо. Але по суті, як і 250 років тому, нічого не зміниться, те ж «потьомкінське село», де бюджетники замість селян весело водять хороводи на радість федеральним каналам», ‒ зазначив активіст.

Власниця мисливського магазину «Арма», розташованого на вулиці Карла Маркса, Наталія Комар у коментарі Крим.Реалії висловила однозначно негативне ставлення до ініціативи з перейменування вулиці.

«Я проти такої ініціативи. Мені доведеться міняти багато документів на власність, статут, ліцензії, прив'язку касових апаратів... Це забере багато коштів і сил. Я проти однозначно», ‒ наголосила підприємниця.

За словами активіста з кримської столиці Сергія Дудченка, ініціатива з перейменуванням вулиці не подобається більшості сімферопольців.

«Абсолютно непотрібна ініціатива кримського навколополітичного діяча Цекова. Мабуть, його надихнуло, те, що відбувається в Україні, де знищується все, пов'язане з комуністичним минулим країни, і він вирішив зайнятися тихою декомунізацією під приводом відновлення історичної пам'яті. Я вважаю це квасним патріотизмом, де замість реальної роботи, навколополітичні діячі Криму ллють сльози за «Ніколашкою Кривавим» та хрумтять французькою булкою, почуваючи себе новими дворянами й елітою Криму. Але більшості сімферопольців це не потрібне, і навіть після перейменування, люди називатимуть цю вулицю, за звичкою, Карла Маркса. Так що ініціатива Цекова ‒ явне підтвердження його політичної непотрібності», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

Також ідею з перейменуванням вулиць вважає марною активістка з Сімферополя Ірина Вронська.

«Вважаю, що перейменування вулиць ‒ марна трата коштів. Думаю, що подібну ініціативність треба пустити у продуктивніше русло. У місті вистачає інших, набагато важливіших проблем», ‒ прокоментувала новину Крим.Реалії активістка.

Вулиця Карла Маркса ‒ вулиця в центральному районі Сімферополя протяжністю 1,3 км. Перше зафіксоване ім'я цієї вулиці ‒ Московська. Згодом на вулиці з'явилися різні торговельні будівлі, і вона стала головною торговою вулицею міста. На місці сучасної будівлі кримського парламенту розташовувалося поліцейське управління та в'язниця. У зв'язку з цим вулиця у 1839 році отримала назву Поліцейська. На честь відкриття пам'ятника Катерині II в Сімферополі міська дума 27 вересня 1890 року перейменувала вулицю Поліцейську на Катерининську. У 1924 році вулиця була названа на честь Льва Троцького, який тоді обіймав посаду голови Реввійськради РРФСР. У 1928 році вулиця була перейменована на честь німецького мислителя та філософа Карла Маркса ‒ одного із засновників комуністичної ідеології.

У процитованих висловлюваннях експертів використовуються термінологія, прийнята в незаконно включеному Росією Криму.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG