Київ – Україна посідає 108-е місце у світі за рівнем політичного представництва жінок. Це – дані рейтингу The Global Gender Gap Report, що оцінював згаданий показник серед 149 країн торік. У теперішньому скликанні Верховної Ради жінок – усього 12%, і це майже удвічі менше, ніж середній показник у світі. Втім, на думку правозахисників, у наступному скликанні ситуація може змінитись.
Нещодавно низка правозахисних організацій і окремих громадських діячів вийшла із відкритим зверненням до партій, закликаючи їх до дотримання добровільних гендерних квот у своїх виборчих списках – аби у результаті не більше від двох третин представників цих політсил у парламенті були однієї статі.
У теперішньому скликанні таке співвідношення (36% жінок і 64% чоловіків) мала тільки фракція «Самопоміч», і за це вона отримала додаткове державне фінансування.
Коли ми говоримо про квоти, ми говоримо про вирівнювання можливостейІрина Виртосу
«Квоти можна було б і не запроваджувати – це один із кількох альтернативних інструментів. Але важливо, щоб у парламенті була присутність і чоловіків, і жінок. Коли ми говоримо про квоти, ми говоримо про вирівнювання можливостей, бо історично до парламенту проходили тільки чоловіки, і у жінок шансів не було. Тому це зараз один із найкращих інструментів для залучення жінок. Навіщо жінок? Бо це дозволяє залучити інший погляд на проблеми, можливість звернути увагу влади на проблеми, які раніше перебували у тіні», – пояснює Ірина Виртосу, експертка з недискримінації «Центру прав людини ZMINA», першого підписанта звернення.
За її словами, публічної реакції від політичних сил на відкритий лист поки що не було.
«Ми надсилали звернення у комітети, надсилали депутатам, аби ті потім розглядали його разом зі своїми колегами і реагували. Але якщо подивитися на перші тридцятки політичних партій, які ті зараз відкривають, ідучи у парламент, то бачимо, що імена жінок там з’являються частіше, аніж у попередніх скликаннях», – зауважує активістка.
З іншого боку, визнає Ірина Виртосу, поки що невідомо, хто з цих людей потрапить до парламенту.
За нещодавнім дослідженням КМІС’у, до нового, дев’ятого, скликання, ймовірно, проходять «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» і «Голос».
Радіо Свобода проаналізувало списки лідерів рейтингу, щоб з’ясувати, як вони розподілили «прохідні» місця, з огляду на гендерну рівність.
«Слуга народу»
Серед заявленої двадцятки однієї з лідерок передвиборчих рейтингів, партії «Слуга народу» – 5 жінок і 15 чоловіків. Зокрема, третьою у списку йде радниця президента Володимира Зеленського з юридичних питань Ірина Венедіктова (раніше – викладачка Харківського університету імені Каразіна); п’ятою зазначена керівниця організації «Антикорупційний штаб» і ексдепутатка Київради (2014–2015 роки) Галина Янченко, восьмою йде експертка «Центру протидії корупції» Анастасія Красносільська, тринадцятою – підприємиця Олена Шуляк, а п’ятнадцятою – продюсерка Єлизавета Ясько.
А якщо подивитись на першу сотню кандидатів, то з них 27 жінок і 73 чоловіків.
«Опозиційна платформа – За життя»
На з’їзді «Опозиційної платформи – За життя» представили десятку кандидатів, що очолять їхній список на цих виборах. Туди увійшла тільки одна жінка – чинна депутатка Наталія Королевська.
Громадський активіст Роман Синіцин опублікував на своїй сторінці у Facebook довший список цієї партії. З нього випливає, що у двадцятці до Королевської приєднується ще одна колега з фракції «Опозиційний блок» Юлія Льовочкіна, а до тридцятого номера – ще одна кандидатка. Решта списку – чоловіки.
Партія «Опозиційний блок» балотуватиметься у Верховну Раду окремо (і поки що, якщо вірити рейтингам, не проходить). Але «гендерну тенденцію» там зберігають: у першій десятці – 9 чоловіків і тільки одна жінка.
«Європейська солідарність»
На сайті партії п’ятого українського президента Петра Порошенка «Європейська солідарність» оприлюднили тільки першу десятку своїх кандидатів. Тут – 4 жінки і 6 чоловіків. Третьою у списку йде нинішня віцеспікерка Верховної Ради Ірина Геращенко, п’ятою – співачка, журналістка і викладачка кафедри міжнародних відносин у Львівському університеті Софія Федина, сьомою – засновниця «Госпітальєрів» Яна Зінкевич. Замикає десятку чинний віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Батьківщина»
У першій двадцятці партії «Батьківщина», окрім її лідерки Юлії Тимошенко, ще троє кандидаток-жінок: це чинна депутатка Олена Кондтратюк (5-й номер у списку), депутатка кількох минулих скликань Анжеліка Лабунська (13-й номер) і чинна депутатка з фракції «БПП» Ольга Бєлькова (17-й номер).
Якщо говорити про тридцятку, то до них приєднується також п’ята кандидатка – Альона Шкрум. Решта цієї частини партійних списків – чоловіки.
«Голос»
У партії «Голос» у першій десятці – повний паритет: 5 жінок і 5 чоловіків. Другим номером після лідера партії Святослава Вакарчука йде ексзаступниця міністра економіки Юлія Клименко, одразу після неї – ІТ-підприємиця Кіра Рудик, потім п’ятим номером – активістка «Центру протидії корупції» Олександра Устінова, і замикають десятку громадська активістка, колишня виконувачка обов’язків голови Одеської ОДА Соломія Бобровська та ексзаступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина.
Якщо говорити про двадцятку, то йдеться про 8 жінок і 12 чоловіків. Серед перших від «Голосу» 16-м номером балотується колишня заступниця міністра освіти, а нині – віцепрезидентка Київської школи економіки Інна Совсун, 17-м номером – Леся Василенко з «Юридичної сотні», а 19-ю в списку зазначається співзасновниця ініціативи «Професійний уряд», колишня радниця міністра економіки Аліна Свідерська.
Інші партії
Окрім уже згаданих, намір балотуватися на позачергових виборах декларувала низка інших політичних сил. І до гендерного балансу у своїх списках вони поставилися по-різному.
Так, «Самопоміч» у першій десятці має шість жінок-кандидаток і четверо чоловіків (у другій десятці, щоправда, до них долучиться ще тільки одна жінка, і співвідношення стає 7/13).
«Сила і честь» Ігоря Смешка висуває у першій десятці трьох жінок і сімох чоловіків, Радикальна партія Олега Ляшка – двох жінок, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка – тільки одну жінку.
На чолі списку партії «Українська стратегія» чинного прем’єрміністра Володимира Гройсмана 8 чоловіків і 2 жінки.
Перша десятка ВО «Свобода», за чиїми списками балотуються також інші діячі правого крила з «Національного корпусу» і «Правого сектора», на гендерний баланс узагалі не претендує: вона складається виключно з чоловіків.
Наразі на 21 липня призначені позачергові вибори Верховної Ради України, відповідно до указу нового президента Володимира Зеленського. Цей указ оскаржений у Конституційному суді України. Своє рішення КСУ має оголосити не пізніше 29 червня. У разі, якщо указ був би визнаний неконституційним, чергові вибори мали б відбутися 27 жовтня.
