Доступність посилання

ТОП новини

Ртуть, антидепресанти та сонцезахисний крем: що екологи виявили в Чорному морі


Ілюстраційне фото

У Чорному морі міститься майже вдвічі більше сміття, ніж у Середземному. До таких висновків на основі досліджень за 2017-2019 роки прийшла команда проєкту Європейського союзу та Програми розвитку ООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи». За цією інформацією, концентрація деяких забруднювальних речовин перевищує порогове значення і може бути небезпечною як для морського життя, так і для людини.

Скільки сміття в Чорному морі? Які незвичайні типи забруднення виявили екологи? І як змінилися прибережні води Криму за останні кілька років? В ефірі денного ток-шоу Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Ремовська шукає відповіді на ці запитання з учасником проєкту ЄС ‒ ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» Оленою Марушевською та кримським екологом Маргаритою Литвиненко.

‒ У чому саме полягає ваш проєкт, Олено?

Марушевська: Ми проводимо польові дослідження не тільки в прибережних водах, а й на глибоководних ділянках Чорного моря. Ми проводимо експедиції ‒ ось тільки на цьому тижні закінчилася експедиція з Одеси до Батумі через все море. Фахівці брали проби і води, і донних відкладень навіть на глибині двох кілометрів, в анаеробній зоні. Паралельно оцінювали біорізноманіття Чорного моря. У нас два головні компоненти: перший пов'язаний зі спільними дослідженнями моря в його глибоководній частині, також є пілотні проєкти на прибережній території як України, так і Грузії. Взагалі, наш проєкт пов'язаний з директивою Євросоюзу щодо морської стратегії: вона вимагає, щоб море оцінювалося за 11 дескрипторами. Наші сусіди ‒ румуни, болгари ‒ вже почали оцінювати, для нас це поки нове.

‒ Які це показники?

Марушевська: Наприклад, у нас раніше не вимірювалася наявність забруднювальних речовин в біоті ‒ в молюсках, у дельфінів. Також наявність мікро- і макропластику. Разом з європейськими фахівцями, використовуючи нове обладнання, яке вони надають, ми вже тричі проводили такі дослідження, результати яких оприлюднили цього літа.

‒ Ви не взяли проби біля берегів анексованого Криму, вірно?

Марушевська: На жаль, там ніякі проби узяти неможливо. Ми взяли в прибережних водах континентальної України та в глибоководній частині Чорного моря. Але ті результати, які ми отримали, поширюються на все Чорне море, а не тільки на прибережні води України та Грузії.

‒ І що ж саме ви виявили?

Марушевська: Ми моніторили, скільки сміття в самому відкритому морі ‒ і уявляєте, за 150 кілометрів від берега під кормою, під носом судна весь час пропливає то м'яч, то пластиковий стілець, то каністра. Ми навіть сміттєвий контейнер бачили! І пакети ‒ це в центрі моря. Один шматок сміття бачиш на хвилину. У більшості випадків вже не зовсім було зрозуміло, що це. Неймовірно красиві світанки, заходи сонця, неймовірно багато дельфінів, що нас теж порадувало ‒ але придивляєшся і кожну хвилину бачиш сміття. Моніторинг показав, що в Чорному морі, у відкритому морі, у два рази більше сміття, ніж у Середземному. Середземне море найбрудніше в Європі, але Чорне море закрите, і все сміття тут і залишається. Інший тип моніторингу, який ми проводили, це в гирлах річок: скільки шматків сміття потрапляє в море за годину? Це між 8-ма та 50-ма шматками сміття на годину.

Севастополь. Сміття в морі
Севастополь. Сміття в морі

‒ У соцмережах часто постять фотографії морських тварин, які заплуталися в смітті. Ви бачили щось подібне?

Марушевська: Так, ми бачили, наприклад, дельфіна, який заплутався в пакеті. Було видно, що він заплутався, коли був маленьким, тому що почав рости, а цей пакет, як пояс, стягує йому тіло і не дозволяє рости. Також мої колеги бачили крабів, які після скидання панцира надягають на себе пластикові корки або контейнери.

Ми бачили дельфіна, який заплутався в пакеті
Олена Марушевська

‒ Що може виправити цю ситуацію?

Марушевська: Мені здається, провина є у кожного з нас. Частина цього сміття потрапляє в море, коли піднімається рівень води в річках. Ми всі бачимо ці несанкціоновані звалища на річкових берегах. Звичайно, є ще пляжне сміття, а також частки, які потрапляють у море разом з каналізацією. Дуже важливо, щоб населені пункти на узбережжі Чорного моря намагалися впровадити роздільне збирання сміття або хоча б зробити так, щоб сміття не потрапляло в море.

‒ Що за забруднювальні речовини ви знайшли, окрім пластика?

Марушевська: Ми використовували фільтр, який чіпляється позаду корабля, і через нього проходять тисячі кубометрів. Потім ми фільтр віддаємо в європейські лабораторії, де його досліджують на вміст 40 тисяч речовин. Так ось, ми визначили 124 речовини ‒ специфічні забруднювачі Чорного моря. Ми знайшли пестицид ДДТ, який давно заборонений, але як і раніше він залишається в морській воді у великій концентрації. До того ж, дуже багато ліків ‒ ібупрофен, антибіотики. Всі ліки, які ми використовуємо, не піддаються очищенню в стічних водах і теж потрапляють в Чорне море. Також ми знайшли неймовірно високі концентрації сонцезахисного крему в центрі моря, тому дуже просимо всіх відпочивальників: будь ласка, крем має всотатись, не треба в ньому залазити в воду. Це дуже нехороший елемент. Також люди використовують антидепресанти, і можна подивитися, біля якої країни їх більше.

‒ І всього цього настільки багато накопичилося?

Марушевська: Є деякі речовини, вміст яких вже вищий за поріг токсичності. Це означає, що вони можуть заважати життю морських тварин і людини. Наприклад, ртуть ‒ її знайшли в великих кількостях.

‒ Наскільки ці проблеми характерні для Чорного моря з боку Криму, Маргарито?

Ртуть знайшли у великих кількостях
Олена Марушевська

Литвиненко: Так, ці проблеми типові. На жаль, зараз неможливо, щоб міжнародні експерти приїхали і на місці все дослідили, але місцеві екологи це бачать. Підвищений вміст і ртуті, і пестицидів, інсектицидів, які через каналізацію потрапляють прямо в море. За останні п'ять років за спостереженнями екологів ‒ та й сама влада це визнає у своїх звітах ‒ ситуація погіршилася. Практично нічого не вдалося зробити: ні відремонтувати каналізації, ні збудувати та запустити очисні споруди. Фахівці відзначають, що змінився склад іхтіофауни. Ось в Севастополі зараз стали виловлювати шпрот, хамсу і ставриду, а цінні види риби стали набагато менше ловити ‒ такі, як осетрові, кефаль, лосось, камбала. Все це через забруднення.

‒ А чому, на вашу думку, російська влада не береться виправляти екологічну ситуацію в Криму?

Литвиненко: Знаєте, кажуть: немає грошей. Але гроші є, їх просто не вміють або не хочуть використовувати. Ось для початку робіт з реконструкції «Південних» очисних споруд у Севастополі поклали в банк гроші ‒ банк лопнув, гроші зникли. Днями новий російський керівник вирішив, що не треба платити великі аванси ‒ гроші все одно фактично розкрадаються. Якби гроші не розкрадали, якби був контроль, хороше управління і конкурси на проведення ремонту, зокрема з громадським контролем, то я думаю, що робота пішла б краще. На жаль, цього немає. Керувати не вміють.

‒ Олено, хоч щось позитивне ви виявили?

Ми виявили сліди ДНК деяких видів риб, які, як ми вважали, вже зникли
Олена Марушевська

Марушевська: Ми виявили сліди ДНК деяких видів риб, які, як ми вважали, вже зникли: наприклад, європейського осетра, який десь у глибинах Чорного моря сховався, білуги. Це радує. Також наш унікальний морський заповідник ‒ філофорне поле Зернова ‒ де ростуть корали Чорного моря, червоні водорості, отримав вищу оцінку: було два, стало три. Зрозуміло, це ще не гарна оцінка, але хоча б воно вже не помирає, а відроджується, розростається. У Грузії було помічене повернення чорноморської устриці, яка зникла майже повністю через рапанів.

‒ Що ви будете робити далі з усіма цими відомостями?

Марушевська: Результати цього дослідження стануть основою для базової оцінки морських вод. Це перший етап, ми ніби ставимо діагноз. Після цього починається друга частина ‒ розробка програми заходів, тобто як лікувати. Ми дуже сподіваємося, що наше дослідження стане основою для морської стратегії, яку розробляє Міністерство екології та природних ресурсів України. Ми можемо очікувати, що Євросоюз допоможе нам з інвестиціями в найбільші заходи з оздоровлення Чорного моря.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG