Від Чехії у «Кримській платформі» візьме участь голова Сенату, верхньої палати парламенту, Мілош Вистрчіл. Про це в інтерв'ю Крим.Реаліі розповів старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» Давид Стулік.
«З Чехії приїде глава Сенату пан Вистрчіл. За Конституцією він – друга після президента особа держави. Це дуже важливий сигнал. Люди, які обстоюють на міжнародному рівні такі питання, як права людини і повага до меншин, будуть у Києві. Голова Сенату представляє Громадянську демократичну партію правоцентристського спрямування. На нього ніякі залякування (Росії – ред.) не діють», – зазначив Стулік.
Він також повдіомив, що президент Чехії Мілош Земан «не в захваті від проведення «Кримської платформи».
«Звичайно, не приїде президент країни, який відомий своїми проросійськими поглядами. Земан кілька разів говорив, що анексія Криму (він не сказав «нелегальна анексія») – це вже доконаний факт. Так що він не приїде», – додав Стулік.
Раніше в інтерв'ю Крим.Реалії перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що російські дипломати «погрожують» країнам, що погодилися взяти участь у «Кримській платформі».
13 серпня глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що кількість учасників саміту «Кримської платформи» досягла 42.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
12 серпня заступник голови підконтрольного Кремлю уряду Криму, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив російським ЗМІ, що на учасників «Кримської платформи» можуть чекати «болісні наслідки».
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
