Рішення Наглядової ради «Суспільного» звільнити з посади керівника Зураба Аласанію викликало хвилю обурення не тільки через ефект неочікуваності, а й через втаємниченість, яка швидко почала обростати припущеннями, версіями та звинуваченнями.
Історія, насправді, заплутана і не позбавлена інтриг та суперечностей. Тож спробуємо розібратися на підставі тої інформації, яку маємо.
Історія з засіданням
Питання щодо звільнення Зураба Аласанії з посади до засідання не стояло на порядку денному, але при цьому лише деяких членів Наглядової ради воно захопило зненацька.
Питання з голосу вніс В’ячеслав Козак, член ради за квотою Радикальної партії Ляшка.
Голосування було таємне: 9 голосів – «за» звільнення, 3 – «проти», повідомила заступник голови Наглядової ради Світлана Остапа.
На її думку, «за» були ті, хто знав про цей хід заздалегідь, сама вона не знала і відповідно голосувала «проти».
Ще один голос «проти» був від Олександра Павліченка, члена Ради від правозахисної сфери.
Він розповів Радіо Свобода, що В’ячеслав Козак прийшов на засідання підготовленим: зі скринькою для голосування та бюлетенями, що вказує на ретельно прорахований крок.
Після розголосу ситуація взагалі набула цікавих обертів: вже більше, ніж троє членів заявили, що голосували «проти» звільнення Зураба Аласанія. Перевірити це не вдасться навіть після оприлюднення рішення через таємну процедуру голосування.
Причини
Найцікавіша частина, бо офіційно про причини ще дізнатися не вдалося.
Рішення не оприлюднене і в Наглядовій раді не поспішають цього робити. Відразу після голосування в коментарі Радіо Свобода голова Наглядової ради Тетяна Лебедєва сказала, що рішення підготують та опублікують приблизно через тиждень.
Цей факт викликав чимало запитань: адже якщо голосували «за», то мало бути обґрунтування, а якщо воно було, то в чому проблема оприлюднити рішення?
Все це викликає підозри того, що рішення було політично вмотивованим, але це категорично заперечує один з опонентів Зураба Аласанії у Наглядовій раді – Олексій Панич, який систематично критикує його діяльність на посаді.
Версія №1
Представники громадськості, журналісти і політики щойно дізнавшись про рішення, заявили, що воно пов’язане із редакційною політикою каналу.
Зокрема із тим, що Зураб Аласанія погодив ще на рік вихід на каналі «UА:Перший» програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші», програми яких викривають корупцію, зокрема, представників влади.
Про намагання усунути ці проекти з ефіру «Суспільного» журналісти та представники громадськості заявляли ще у грудні 2018 року.
Тож за кілька місяців до виборів президента такі програми є небажаними на каналі із покриттям по всій країні, вважають прибічники цієї версії звільнення.
Тарас Аврахов, член Наглядової ради від депутатської групи «Воля народу», запевняє, що програми журналістських розслідувань залишаться в ефірі «Суспільного» навіть попри звільнення Аласанії. Хоча на «Суспільному» мали б вже бути свої подібні проекти, додає він. В цілому Аврахов не задоволений розвитком телеканалу, але не розкриває таємниці свого голосування.
Версія №2
Сам Зураб Аласанія опублікував частину проекту рішення, в якому йдеться про те, що його робота є незадовільною, бо канал не висвітлював події за участі президента, зокрема «Хресну ходу».
«Улітку 2018-го після гучного скандалу з невисвітленням ходи на «UA:Першому» В’ячеслав Козак на черговому засіданні НР висунув категоричну вимогу відправити Аласанію у відставку. Але тоді питання в порядок денний не поставили. Потім ще раз восени він повторив спробу, яка знову була безрезультатною», – пише Світлана Остапа у статті на «Детектор Медіа».
Пізніше голова Наглядової ради Тетяна Лебедєва опублікувала повний текст проекту рішення, який включає і зауваження, пов’язані із фінансовими питаннями.
Палкі дискусії тривають в мережі Фейсбук, особливо в коментарях. В одному з таких член Наглядової ради Олексій Панич підтвердив, що проти «ігнорування суспільно-значущих подій, у тому числі під приводом того, що там буде президент, а таке було неодноразово».
Втім, жоден з цих пунктів не став формальними причинами, через які Наглядова рада вирішила звільнити Зураба Аласанію, розповідає нам Олександр Павліченко.
Версія №3
Олександр Павліченко в коментарі Радіо Свобода розповів, що насправді причин було дві і їх не було в проекті рішення Козака. Про одну з них він розповів у Фейсбук і пояснив для нас детальніше.
На засіданні були представлені результати аудиторського звіту щодо благодійного фонду при «Суспільному», який працював із донорськими коштами.
Цей звіт був серйозно підготовлений, працювали фінансисти, які підготували ґрунтовний звіт, розповідає Олександр Павліченко. Він каже, що не бачив самого звіту, чув лише представлення із конкретними звинуваченнями і прізвищами.
«Були висунуті ці звинувачення. З іншого боку, були намагання заперечити і пояснити, але це не взялося до уваги. Фактично сказали: «Так, цього ми не слухаємо, на цьому крапка. Як результат було запропоновано взяти рекомендації цього аудиту, з якими погодився Зураб Аласанія, він погоджується з рекомендаціями, які були, фактично працювати далі», – пояснює Павліченко.
Не йшлося про те, що це махінації Зураба Аласанії і він якусь конкретну суму собі привласнив, пояснює правозахисник і член Наглядової ради.
«Це було перекинуто в такому ключі, що це фактично уже є зловживання і, відповідно, не може бути «Суспільне» з такими варіантами фінансування, які були представлені в цьому звіті. Тож, це і була підстава щоб не продовжувати контракт із Зурабом Аласанією», – зазначає Паліченко.
Доведення причетності керівника не було, пояснює він, і називає це «нонсенсом», подібним до того, якби президента зараз обрали голосуванням у Верховній Раді.
Підтверджує цю інформацію заступник голови Наглядової ради Світлана Остапа, яка виклала подібний розвиток подій в матеріалі на «Детектор Медіа».
«Козак весь час підганяв присутніх голосувати, кілька разів повторивши, що, мовляв, давайте швидше вже завершимо з цим питанням», – пише вона.
В’ячеслав Козак, ініціатор внесення питання про звільнення керівника «Суспільного» до порядку денного, не відповів Радіо Свобода на прохання по коментар. Тарас Аврахов відмовився пролити світло на це питання. Радить дочекатися офіційного протоколу засідання, як і інші члени Ради, які про це пишуть на своїх сторінках у Фейсбук.
Переголосування буде?
Зураб Аласанія вже заявив, що готовий звертатися до суду. Але, можливо, цього і не знадобиться.
Олександр Павліченко стверджує, що таке звільнення можна оскаржити і всередині самої ради. Він звертає увагу на те, що не пам’ятає, як присутні голосували за затвердження отриманих результатів голосування. Припускає, що такого голосування не було, що вже є порушенням.
У переголосування є свої прихильники та супротивники всередині Наглядової ради.
Скасування результатів голосування вимагають і журналісти, які вимагають відставки чинного складу Наглядової ради
«З огляду на нові виклики заявляємо про створення неформальної спільноти незалежних журналістів під назвою Ініціатива «34». (Саме 34 стаття Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань)», – йдеться у заяві, яку підписали вже близько 50 журналістів.
На думку журналістів, які виступили із заявою, ситуація навколо суспільного мовника є проявами цензури та небезпечним прецедентом для країни.
