Доступність посилання

ТОП новини

Святий Миколай проти Діда Мороза


Святий Миколай на львівському різдвяному ярмарку, 2018 рік
Святий Миколай на львівському різдвяному ярмарку, 2018 рік

Діти знаходять зранку під подушкою солодощі, дорослі дарують подарунки одне одному, обмінюються побажаннями добра, миру та любові. У дитячих будинках – бум благодійності. Так українці святкують День святого Миколая. Звідки взялися ці традиції? Чим український святий Миколай відрізняється від американсько-європейського Санта-Клауса і радянського Діда Мороза? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорила етнограф Галина Олійник.

– Галино, у Києві масово святкують День святого Миколая. Розкажіть про це свято – наскільки воно пов’язане з релігією?

– Ви здивуєтесь, Миколай причетний навіть до 1 вересня. Миколаю поклоняються усі ті, хто не може знайти в реальній тяжкій ситуації допомоги. Це покровитель вдів і сиріт, традиційно покровитель мандрівників, це обов’язково покровитель тих, хто залишається при стихії, покровитель дівчат, хто не мав приданого. І, звичайно, дітей. Навіть дарувати подарунки теж у певній мірі було заслугою Миколая.

Замість того, щоб накопичувати капітал, Миколай усі кошти віддав бідним
Галина Олійник

Миколай Мирлікійський народився 270 року, батьки Миколая були дуже багаті. І він був єдиною дитиною в родині. Коли у 300 році сталася велика епідемія, його батьки померли. Замість того, щоб накопичувати капітал, Миколай усі кошти віддав бідним. Його батько був служителем і єпископом, Миколай перебував під його опікою. Миколаю одного разу наснилося, що Христос передає йому Біблію, а Божа мати вручає омофор. Миколай вирішив зранку прийти до церкви. Коли помер єпископ, ухвалили рішення обрати ту людину, яка найперша прийде до церкви, й це був Миколай. Після того він став єпископом.

І звідки ходять такі легенди навколо Миколая? В одному місті дівчата були без посагу, батько заліз у борги. І він вирішив випустити їх на вулицю опанувати древнє жіноче не дуже хороше ремесло, щоб заробити гроші. Миколай підкидав мішечки із золотом через комин, а вони потрапляли у панчохи. Звідси з’явилася традиція, що коли діти вішають свої шкарпетки сохнути біля комина, подарунки втрапляють у них. Чому ми даруємо дітям іграшки? Тому що Миколай їх сам виготовляв.

А стосовно Діда Мороза, Миколая і Санта-Клауса є дуже цікаві дискусії. До 1935-36 років ялинка в СРСР була заборонена. Треба було повернути дітям радість, але прибрати релігійну складову. У Харкові була перша ялинка, пізніше вона перейшла у московський Кремль.​

– Дід Мороз, до якого звикли кілька поколінь жителів Радянського Союзу…

Насправді, з міфології Дід Мороз – це не є добрий дід, який направо й наліво роздає подарунки. Дід Мороз із дажбозьких вірувань був духом лісу

​– А хто такий був Дід Мороз? Насправді, з міфології Дід Мороз – це не є добрий дід, який направо й наліво роздає подарунки. У Миколая свій почет, і у нього була книга вчинків людей. Ви собі просіть хоч гори золоті, але якщо ви не заслужили, вам цього не буде. А Дід Мороз із дажбозьких вірувань був духом лісу. На узлісся вішали яблуко, щоб задобрити злого Діда Мороза, який зжирав дітей, що приходили до лісу по хмиз.

А Снігуронька випливла вже у 19–20-му столітті, і то завдяки опері Римського-Корсакова. А вона з ним поруч не ходила. Це був прототип зими.

Згадаймо час, коли її спалювали, це було як люте божество холоду, смерті. Вже потім поєднали з чарівною милою Снігуронькою, яка для Діда Мороза пекла налисники, не мала ні братів, ні сестер. А Дід Мороз ходив-роз’їжджав і дарував подарунки. У нього не було на це ніяких причин. Тому що він не знав дітей, навіть не був міфічної породи.

У багатьох державах Санта-Клаус – світська особистість, яка бере участь у корпоративах, забавляє, розносить подарунки. Але, наприклад, в Австрії не існує Санта-Клауса. У них подарунки приносить сам бог, Христос на Різдво. Це вже перекладання певних функцій на Діда Мороза або на Санта-Клауса, хоча сама традиція святкування Різдва цілком інакша.

Поштова радянська марка 1990 року із зображенням Діда Мороза, приурочена до Нового року
Поштова радянська марка 1990 року із зображенням Діда Мороза, приурочена до Нового року

– Святий Миколай – це особа, яка реально існувала, людина, яка жила. А Дід Мороз – міфічний персонаж, причому поганський, дохристиянський?

– Перехрещений. Він мав абсолютно інакші функції. Радянською владою він взявся на озброєння для ідеологічної боротьби замість Санта-Клауса.

Святкування й традиції святого Миколая були різні. Наприклад, у нас у Центральній Україні і на Слобожанщині жінки його святкували «на святу Варвару» 17 грудня.

– Чому саме 19 грудня українці святкують День святого Миколая?

– У християнському світі іноді змінювалися й дати народження, й дати святкування. Але ми святкуємо цей день як день народження Миколая. У нас є два Миколаї: один «холодний», а другий «голодний». Є ще день «літнього» Миколая, день перенесення його мощей. Зараз його мощі в Барі, в Італії. Дівчата, які хочуть вийти заміж, стараються тричі обійти, щоб Миколай їм допоміг вийти заміж.

Але у нас це свято було перед днем трьох великих святкувань, як кажуть, у грудні що не день, то празник. 17 грудня великомучениці Варвари, а 18 грудня було Сави. Недарма казали, що «Варвара стелить, Сава мостить, а Микола гвоздить». І Варвара визначала погоду й дійство на Різдво. Вважалося: «Варвара забрала частку ночі», а «Сава йшов, день знайшов». У приказках народу все можна прослідкувати.​

– Галино, звідки й коли прийшов до України культ і традиції, які прив’язані до постаті святого Миколая?

– Українці були дуже прагматичні й аскетичні. Коли говоримо про традиції обрядовості, це завжди початок 17-го – середина 19-го століття, до того часу доки, люди перестали інтенсивно переселятися. Це вже були традиційні святкування.

Деякі етнографи вважають, що активне повернення обрядових традицій існувало між 14-м і 15-м століттям. У релігії був певний аскетизм, заперечення звичаїв, потім почалася реабілітація деяких язичницьких традицій, пристосування до церковних. До 13-го століття Новий рік ми святкували 13–14 березня. Були моменти, і коли Новий рік святкувався восени, 14 вересня.

– Святкування святого Миколая, традиції відбувалися синхронно з європейськими народами?

– Абсолютно. Західна Україна, яка кілька століть перебувала під Австро-Угорщиною, святкувала свої Три королі й Ніколауса, продовжувала святкувати 19 грудня Миколая, 14 грудня старий Новий рік.

– Є цікаві цифри: група «Рейтинг» проводила соцопитування, що у святого Миколая вірять 43% українців, не знаю, що українці мали на увазі, коли відповідали, що вірять. Для порівняння, у 2016 році ця цифра становила 37%.

Для Миколая ми всі діти. Якщо вам щось дуже потрібно, ви хочете це отримати й не знаєте як, повинно бути звичайне чудо

​– А ви пишете листа Миколаю? Я пишу. Для Миколая ми всі діти, й не має значення, скільки вам. Якщо вам щось дуже потрібно, ви хочете це отримати й не знаєте як, повинно бути звичайне чудо.

– Куди писати листа?

– За радянської влади, та навіть тепер, пишуть Діду Морозу. Я вважаю, неприпустимо, щоб Дід Мороз, ходячи п’яний від хати до хати, хапаючи за коліна Снігуроньку, робив певну місію для дітей. Тому Миколаю, який роздав свої гроші, а не тільки молився, треба вірити. Листи Миколаю у різних країнах писали у свій час. В Україні писали за чотири дні й клали на краєчку на вікні. У Миколая не було оленів, у нього були тільки ангели.

Слухачка: Як одягався святий Миколай? І чи можна щоб він приходив замість Діда Мороза до дітей у садочок або в гості?

Святий Миколай – це не Санта-Клаус, де ви бачили, щоб священик на масових гуляннях ходив? Він не має цієї ширвжиткової ролі

​– Звідки взялося святкування зі святим Миколаєм? До просвіти у Західній Україні святий Миколай не ходив від хати до хати. Це святий, це єпископ. Коли вже почалися науки в Західній Україні, вони почали впроваджувати різноманітні сценарії. З використанням святого Миколая, але виключно як особи дуже толерантної, яка роздає подарунки тільки тому, що всі чемні. Подарунки у селах були скромні: яблука, горішки, міським аксесуаром був мигдаль у цукрі.

Святий Миколай – це не Санта-Клаус, де ви бачили, щоб священик на масових гуляннях ходив? Він не має цієї ширвжиткової ролі. Можливо, потрібен такий персонаж. Але він, у першу чергу ментально, наставник, вчитель, помічник і святий.​

  • 16x9 Image

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс у Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – з 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – з січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

XS
SM
MD
LG