- Політологічний вебсайт Emerging Europe розмірковує над викликами, через які проходить Україна у час пандемії Covid-19.
- Фінське видання Vastuullisuutiset пише про пандемію Covid-19 як потенційне джерело корупції в Україні.
- Іспанський часопис ElPais розглядає кризу коронавірусу як потужне випробування на міцність путінського режиму у Росії.
Політологічний вебсайт Emerging Europe публікує матеріал «Україна: довіра і відповідальність у час пандемії». Автор статті Аліса Музерґес пише, що пандемія Covid-19 вивела на поверхню, і до певної міри навіть збільшила вплив політичних, економічних та соціальних вразливостей сучасного суспільства.
А думку Музерґес, для України, як держави, яка вжe шість років чинить опір військовій агрeсії Російської Фeдeрації на одному фронті, ведучи а іншому боротьбу з внутрішнім ворогом – корупцією, загроза коронавірусу кидає неабиякий виклик.
Авторка додає, що суспільна травма конфлікту, помножена на загальні шрами тоталітарного комуністичного минулого разом із презирством до всюдисущої корупції, призвели до кризи довіри на горизонтальному і вертикальному рівнях українського суспільства.
Почасти, як зазначає Музрґес, усе це пояснює перемогу з великою перевагою на президентських виборах політичного новачка Володимира Зеленського.
Історично високий рівень довіри, який українці висловили Зеленському, став багатообіцяльним підґрунтям для відродження довіри українських громадян до інститутів держави.
З іншого боку, виконання всіх сподівань стало доволі важкою ношею. Разом із тим 25% тих, хто не голосував за Зеленського, чітко заявили про їхню опозицію новій владі з використанням соціальних мереж. Відтак, усе це постало випробуванням на стрес для Зеленського, головним посланням якого була єдність українського суспільства.
Emerging Europe пише, що зараз, уже через рік після перемоги Зеленського на виборах, на тлі кризи пов’язаної з коронавірусом, спостерігається падіння популярності нового керівника України на майже 30 відсотків.
З огляду на реформи, тут також постає доволі розмита картина. На тлі довгоочікуваного відкриття ринку землі, не так аж надто багато поступу спостерігається у важливих антикорупційних та судових реформах.
На додаток, як пише авторка, неочікувані перестановки в українському уряді та звільнення голів податкової та митної служб, які мали доволі позитивну репутацію поміж постмайданівських реформістів, не надали запевнень у компетентності і далекоглядності стратегії прзидентської команди.
Аліса Музерґес веде далі, вказуючи, що за умов поширення коронавірусу в Україні, одним із головних показників ефективної протидії пандемії постає довіра до кроків уряду.
Для України пандемія постає ще одним тестом здатності суспільства мобілізуватися і надати дієву відповідь на черговий виклики часу.
Авторка завершує, зазначаючи, що часи кризи відкривають нові можливості, і відповідь на пандемію Covid-19 та зусилля з послаблення її впливу на суспільство надає Зеленському і його команді ще один шанс повернути собі довіру народу, продемонструвавши урядову компетентність, надійність і здатність досягти реальних результатів.
Твіт: «Україна: довіра і відповідальність у час пандемії»:
Фінське видання Vastuullisuutiset публікує статтю «Пандемія Covid-19: родючий ґрунт для корупції в Україні?».
Автор матеріалу Туула Похйола зазначає, що Україна запровадила карантин на доволі ранній стадії поширення захворювання Covid-19 порівняно до інших країн у Західній Європі. На додаток, Україна має показник у лише приблизно понад 400 смертельних випадків через зараження коронавірусом.
Водночас, як вказує фінське видання, 20% поміж загиблих в Україні становлять медичні працівники, що постає одним із найгірших показників у цілому світі.
Згідно з визнанням представників Міністерства охорони здоров’я України, ця трагічна статистика пояснюється браком захисних засобів для українських медиків.
МОЗ України каже, що докладає зусиль для того, аби виправити цю ситуацію і придбати необхідний захисний одяг і маски для медперсоналу в Україні.
Водночас МОЗ України відмовляється співпрацювати з незалежною агенцією в Україні, яку було засновано для придбання медичного обладнання і запобігання корупції при державних закупівлях.
Vastuullisuutiset повідомляє, що вперше з 2015 року МОЗ України вирішило закуповувати медичне обладнання напряму.
Зрештою, МОЗ України сплатило подвійну ціну від тієї, яку пропонувала незалежна агенція. Йдеться про китайського експортера, який зобов’язався постачати все необхідне за участі, як пише фінське видання, «невипробуваного раніше українського посередника».
На додаток, захисний одяг і маски, і надалі не було доставлено в Україну. Все це відбувається за умов, коли 23 тисячі одиниць захисного вбрання, виробленого в Україні, і досі утримується на складах.
Туула Похйола пише, що все це нагадує «погані часи» перед подіями 2014 року на Майдані, коли постачання медичного обладнання відбувалося за роздутими цінами, що становило одне з найбільших джерел корупції в Україні.
Відтак, як підсумовує фінське видання, деякі люди з домайданівських часів знову повертаються в Україну у різних царинах громадського життя.
Нині МОЗ України наполягає, що намагається закупити лише найкраще обладнання і збирається підтримати українських виробників. Але ця заява з’явилась лиш по тому, як українські журналісти і активісти почали бити на сполох якомога гучніше.
Твіт: «Пандемія Covid-19: родючий ґрунт для корупції в Україні?»:
Іспанське періодичне видання El Pais друкує статтю «Пандемія стає найгіршим ворогом Путіна».
У підзаголовку зазначається, що президент Росії, який хотів вивести у зеніт свої намагання залишитись при владі проведенням військового параду на День перемоги, мусив внести до свого політичного плану серйозні корективи з причини коронавірусу.
Мадридське видання пише, що пандемія Covid-19 цілковито змінила синхронізований політичний порядок денний російського президента, який був змушений відкласти військовий парад у Москві, присутності на якому деяких високопосадовців з країн світу так прагнув кремлівський керівник.
Путін хотів бачити у Москві президента Франції Емманюеля Макрона та китайського лідера Сі Дзіньпіна.
Мадридський часопис принагідно вказує, що саме суперечливі відвідини французьким президентом Макроном цього пропагандистського заходу Путіна, на якому російський президент мав би виголосити свою націоналістичну промову, стали б потужним кроком на підтримку зняття санкцій ЄС проти Росії за анексію українського Кримського півострова шість років тому.
На додаток поширення коронавірусу спричинилось до відкладення конституційного референдуму у Росії, на якому мало б бути вирішено чи залишати Путіна при владі аж до 2036 року.
El Pais веде далі, повідомляючи, що нині з понад 200 тисячами інфікованих, Росія серйозно відчуває вади власної системи охорони здоров’я, послабленої роками відсутності реформ та хронічним браком фінансування.
Загалом, як пише іспанська газета, криза Covid-19 заганяє російське керівництво до глухого кута, виводячи на поверхню глибокі тріщини управління тієї країни.
На додаток, рішення Путіна відправити російських громадян на «оплачувані неробочі дні», у такий спосіб не оголошуючи надзвичайного стану, призвело до того, що заробітки 39% росіян зменшились у доволі різкий спосіб.
Російська економіка у цей час перейшла до стану глибокої «сплячки».
Згідно з даними МВФ, ВВП Росії має впасти на 5,5% цього року, що стане найбільшим падінням цього показника з 2009 року, тоді як безробіття має сягнути 10%. І це вже не згадуючи того, що російський рубль втратив цього року п’яту частину своєї вартості щодо долара.
Підтримка Путіна у Росії впала до 59%, що є найнижчим показником відколи він прийшов до влади у Росії 2000 року.
Мадридське видання підсумовує, що беручи все вищезгадане до уваги, у Росії, де Путін практично не має опозиції, його президентство проходить крізь потужне випробування на міцність.
Твіт: «Пандемія стає найгіршим ворогом Путіна»:
