Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Путін має бути покараний


Володимир Путін

Увага до України у західних ЗМІ зросла за останні дні. Висока ймовірність відкритої війни та більше втручання ЄС, США і НАТО в російсько-українську ситуацію – ось про що пишуть американські медіа. У газеті The New York Times з’явилася колонка президента Петра Порошенка, де він закликає Захід спинити Володимира Путіна та надати Україні ту допомогу, якої вона потребує. Американський журнал Foreign Affairs пише про те, як українська влада розбудовує національну ідентичність як засіб боротьби із російською агресією. Інше американське видання, The Washington Post, аналізує можливість масштабної війни. На думку авторів, її ризик дуже високий після подій у Чорному морі.

Петро Порошенко опублікував колонку в The New York Times із закликом зупинити та покарати президента Путіна. Український лідер пояснює, що відбулося між Росією та Україною 25 листопада, попередні провокації Росії та українську відповідь. За словами Порошенка, російська атака Керченської протоки не була окремим інцидентом.

«Починаючи з 2014, Росія регулярно порушувала міжнародні правила навігації та угоди. Вона вкрала наші енергоресурси та рибальську промисловість, завдала шкоди життю українців та заблокувала рух і торгівлю наших портів, – пише Порошенко. – Тривалі затримки можуть коштувати від 10 до 12 тисяч доларів для кожного корабля на день... Росія веде економічну війну і намагається повільно задушити наші ринки. Робочі місця втрачено, засоби до існування знищено, їжа зіпсута, а товари для Європи та Близького Сходу затримано».

Президент також говорить про інформаційну війну, яку веде Росія. Він наголошує на тому, що українські кораблі не провокували росіян та не порушували жодних угод, як про це заявляє російська сторона. Порошенко пише, що це була пряма і свідома атака на українців, і що вперше Росія не прикривається «маленькими зеленими чоловічками», а відкрито нападає.

«Москва навіть не намагається обманути світ цього разу», – пише він.

Порошенко додає, що дії Росії впливають не лише на Україну, але й на іноземні кораблі, а також країни-члени НАТО, що присутні в Чорному морі (Румунія, Туреччина та Болгарія). Окрім цього, Росія має великий флот у Балтійському морі по сусідству із іншими країнами НАТО, і вона може скористатися зі свого вигідного положення, аби атакувати західні країни.

На думку Порошенка, мета Росії одна – повернутися в час, коли території інших країн можна було забирати силою. Ця ера почалася з атаки на Україну та продовжиться на Захід.

«Демократичні країни повинні зробити вибір: виступити за те, що правильно, або продовжувати потурати Путіну, – пише Порошенко. – Захід може, піднявши ціну його агресії, змусити його повернутися до межі».

Порошенко дякує Заходові, а саме Дональну Трампу за підтримку України та закликає до більших дій. «Скільки ще ворожості треба, аби заяви про стурбованість Заходу переросли у валюту, якою Кремль користується – силу? – Запитує український президент. – Хіба зараз не час діяти?»

В американському журналі Foreign Policy також говорять про нагальну потребу більшого втручання Заходу та необхідність допомоги з боку НАТО та партнерів під час російсько-української війни. Як і в попередній статті, журналіст пояснює, що відбулося 25 листопада, та чому Україна запровадила воєнний стан. Він говорить про наростання російських сил на морському кордоні з Україною та можливу ескалацію конфлікту у випадку пасивності Заходу.

«Напівблокадні умови завдали значних втрат економіці України, а також посилили ерозію українського суверенітету за межами Криму… За відсутністю реакції, російський контроль Азовського моря підлаштує сцену під жахливий сценарій... захоплення наземного коридору вздовж узбережжя України, що з'єднує Росію з Кримом», – читаємо в статті.

Журналіст спростовує заяви Росії про те, що Україна її спровокувала. «Спроби України перетнути Керченську протоку... були «провокацією» тільки якщо саму присутність країни в регіоні сприймати як провокацію», – пише він.

Проблема полягає у слабкій реакції Заходу, що може перетворити Азовське море в «російське озеро». Журналіст наголошує: атака показала вразливість України та нагальну потребу жорсткої відповіді з боку НАТО.

«Заклики до міжнародного права та солідарності Заходу – це всі карти, які залишилися в українського лідера», – додає він. Оглядач не бачить ентузіазму з боку іноземних політиків – за його словами, їхня теперішня позиція мало змінилася.

Поки Україна очікує на більшу реакцію та програє в інформаційній війні, уряд робить рішучіші кроки удома. Автор наголошує на важливій політиці довкола національної ідентичності, мови та церкви, на яку робить ставку чинний президент.

«Український лідер не має життєздатних воєнних варіантів ні на морі, ні на суші, тому найреалістичніший напрямок для прогресу в гібридному конфлікті – це підвищення відчуття українцями національної ідентичності як спосіб віддалити країну від історичних зв’язків із Росією», – пише оглядач.

Утім, навіть якщо на національному рівні така політика може дати бажані результати, без залучення Заходу війну не закінчити. «Найближчими місяцями Захід має спільно визначити, чи гібридна війна Путіна перейде у більш звичне кровопролиття», – підсумовує автор.

Масштабна війна можлива, вважає оглядачка The Washington Post. На її думку, зміщення акценту із воєнних дій на суші на море сприяє ескалації конфлікту. Авторка пише, що Україна і Росія уже мали проблеми щодо Керченської протоки – наприклад, 2003 року довкола острова Тузла.

Ситуація у Чорному та Азовському морях – дуже складна не лише через територіальні претензії та доступ кораблів, а й через те, що конфлікт символізує значно глибші дипломатичні проблеми між двома країнами.

«Росія та Україна змагаються через багато дипломатичних викликів», – пише авторка. Сюди входять територіальні претензії стосовно демаркації Азовського моря, анексія Криму та заяви про захист етнічних росіян в Україні з боку Кремля. «Що робить цей морський конфлікт особливо небезпечним – то це його багатовимірність, бо конфлікт стосується не лише моря», – додає вона.

Така багатовимірність і підвищує ризик воєнних дій як на морі, так і на суші. «Деякі фактори можуть сприяти мирному вирішенню, наприклад, російська перевага над Україною та словесна підтримка України з боку НАТО та ЄС», – підсумовує авторка. Утім, можливість війни залишається дуже високою, впевнена вона.

XS
SM
MD
LG