Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Захід міг би значно більше допомогти Україні у протистоянні з Росією


Прохід для суден під кримським мостом у Керченській протоці

Псля подій 25 листопада, коли російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях, захопивши їх і 24 членів екіпажів, світові ЗМІ звертають увагу на можливі варіанти зміни підходу західних країн до дій Росії. Інститут міжнародних зв’язків Chatham House публікує пояснення, чому чинний підхід не працює, і що ще можна зробити. В статті «Бі-бі-сі» йдеться про те, як НАТО може водночас «заспокоїти» своїх союзників у Чорному морі, при цьому не погіршивши ситуацію. А видання Euractive публікує матеріал про підхід країн Заходу до газопроводу «Північний потік-2» на тлі загострення довкола Азовського моря.

У статті, опублікованій на сайті Інституту міжнародних зв’язків Chatham House, дослідник Джон Лаф зазначає, що Заходу необхідно переосмислити свій підхід до стримання російської агресії проти України.

Відповідь західних країн на російську агресію проти України, починаючи з 2014 року, була правильною і складалася з трьох елементів. Це політична і практична підтримка України для протистояння російському тиску, санкції щодо окремих осіб та секторів економіки та перебудова оборонних можливостей НАТО, якими до цього нехтували, зазначає автор.

Проте є кілька аспектів, які варто взяти до уваги. США та НАТО не збираються прямо залучатися у військове протистояння між Росією та Україною, і Москва чудово це розуміє. Вони правильно підрахували, що Захід здебільшого просто засудить їхні дії в Чорному морі проти українських суден, але серйозних наслідків не буде, пише автор.

Москва ставить у пріоритет свої цілі в Україні, а не відносини зі Заходом. Кремль також уже звик до санкцій та інших інструментів тиску, зробивши висновки, що цілком може жити в таких умовах, мовиться у статті.

Бачення Кремлем європейської безпеки зводиться до права контролю над сусідніми державами. Тож дії Росії проти українських суден у Чорному морі мали на меті наголосити на її впливі на Україну та показати, що у Заходу немає сили відповісти, вважає автор.

А оскільки немає очевидних шляхів перешкодити Росії контролювати окремі частини морського кордону України, найефективнішим варіантом для західних країн буде допомогти Україні покращити її залізничні зв’язки та розвинути порти для обходу Азовського моря, переконаний автор. «Маріуполь – другий за величиною металургійний завод України, якому бракує залізничних шляхів до українських портів Чорного моря», – зазначає автор.

Але є й речі, які Росія прорахувала: час для її дій поблизу Азовського моря не міг бути підібраний гіршим чином. У результаті скасували зустріч між російським та американським президентом під час саміту «G20», а Москва надала додаткові причини зберігати проти неї санкції. Ба більше, вона посилила позиції українського президента Петра Порошенка та інших прозахідних сил напередодні виборів 2019 року в Україні, переконаний автор.

Оглядач британського видання «Бі-бі-сі» розмірковує над тим, як НАТО може «заспокоїти» своїх союзників у Чорному морі, при цьому не погіршивши ситуацію. Він зауважує, що захоплення Росією українських суден поблизу Азовського моря стало ключовим питанням порядку денного в НАТО.

Чорне море – особливе питання, яке історично має стратегічну важливість.

Росія анексувала Крим та продовжує підтримувати бойовиків на сході України. Водночас Москва стурбована тим, у чому вона вбачає зростання залучення НАТО у регіоні. Три сусідні держави – Туреччина, Румунія та Болгарія – є членами альянсу, а військові судна НАТО активізували патрулі Чорним морем, у той час як Україна і Грузія активно розвивають із альянсом зв’язки.

З точки зору НАТО, все це просто допомагає «забезпечити стабільність і міру стримування перед обличчям дедалі більш напористої Росії. Наприклад, Україна хоче, щоб Азовське море не перетворилося на озеро, контрольоване російською стороною. І НАТО, в цілому, намагається кинути виклик російському пануванню в Чорному морі», – йдеться у статті.

Москва ж бачить це як розширення НАТО та бажання наблизитися до російських кордонів. «І з огляду на те, що це сфера історичного значення для послідовних російських режимів, ставки дуже високі», – мовиться у статті.

Члени НАТО закликають до стабільності і деескалації, водночас військові навчання та економічні санкції є дещо провокативними в очах Росії. «Судити про баланс між стримуванням та провокацією нелегко, особливо, коли тиск сам по собі зазвичай навряд чи змінює поведінку Росії», – пояснює автор.

З огляду на неефективність санкцій, аналітики вже закликали до різних нових заходів, починаючи з розгортання суден НАТО в Азовському морі (що, ймовірно, було б незаконним, оскільки це внутрішнє море, а не міжнародні води, а також непрактичним, оскільки Росія може легко перекрити Керченську протоку), посилення економічних санкцій або навіть спроби компенсувати Україні економічні втрати, завдані діями Росії поблизу Азовського моря, мовиться у статті. Але деякі експерти пропонували надати Києву ракети для суден, щоб допомогти досягти «балансу» у морі.

У будь-якому випадку нагальним завданням є забезпечити, щоб ситуація не погіршилася, переконаний автор.

«Зрештою, кордон між війною та миром, який колись був очевидним, стає розмитим. Ми багато чуємо про демонстрацію військової сили, навчання, кібер-напади та інформаційні операції. Традиційно це розглядалося як прелюдія до конфлікту. Але що, коли це насправді і є війною?.. Іншими словами, вже більше не треба ризикувати повномасштабною війною, ви просто використовуєте різні інструменти, щоб застосувати тиск для досягнення тих самих цілей. У цьому світлі Росія вже має певний успіх проти України», – пише автор.

Росія захопила Крим, завдає шкоди українській економіці діями поблизу Азовського моря та послабила українського президента в часи передвиборчої кампанії, захопивши українські судна і моряків. «І все ціною, яку Москва готова платити», – мовиться у статті.

А НАТО, тим часом, постає перед дилемою: як заспокоїти союзників у Чорному морі і при цьому не погіршити ситуацію?

Брюссельське видання Euractive публікує матеріал про підхід Заходу до газопроводу «Північний потік-2» на тлі загострення довкола Азовського моря.

Росія протистоїть міжнародним закликам звільнити захоплені українські судна та моряків. Тож у Німеччині деякі законодавці закликали скоротити проект газогону для того, щоб «покарати» Москву за ці дії.

Аннеґрет Крамп-Карренбауер, яку багато хто називає наступницею Меркель, у п’ятницю наголосила, що у відповідь на дії Москви ЄС та США мають заборонити в своїх портах російські судна, що виходять із Азовського моря.

Міністр охорони здоров’я Німеччини Єнс Шпан зазначав, що важливо встановити нові обмеження. «Я гадаю, що це важливий сигнал для Володимира Путіна та Росії про те, що «Північний потік 2» не є абсолютно безумовним, і не може бути, щоб проект розвивався попри все, що він [Путін] робить і наскільки далеко все заходить», – цитує політика автор.

Проте керівник МЗС Німеччини Гайко Маас 3 грудня заявив, що Німеччина не скасовуватиме своєї політичної підтримки газопроводу «Північний потік 2».

Бути частиною проекту дає Німеччині політичний вплив, у тому числі й на російську енергетичну політику щодо України, сказав Маас.

Сполучені Штати, які також зацікавлені в експорті газу до Європи, стверджують, що цей трубопровід буде шкодити економічним інтересам України та залишить Німеччину залежною від Росії протягом десятиліть, мовиться у статті.

XS
SM
MD
LG