Вже декілька років на Закарпатті триває судовий конфлікт щодо побудови найбільшого курорту на території Європи – Свидовець. Згідно з проектом, там планують побудувати туристичний комплекс на 28 тисяч туристів з 60 готелями, 120 ресторанами, 23 підйомниками, 230 кілометрами лижних трас та власним аеродромом. Проти цього проекту виступають українські та міжнародні екологічні організації наголошуючи на тому, що план забудови погодили з порушеннями, а комплекс зруйнує унікальну природу Карпат. За інформацією представників Тячівської та Рахівської РДА спорудження ТГК Свидовець - це повністю державна ініціатива. Днями швейцарський Фонд імені Бруно Мансера у Києві презентував аналітичний звіт, у якому знайшов причетність до цього комплексу ТОВ «Скорзонера», яку пов’язують з Ігорем Коломойським.
Як зазначено у звіті, не державні установи, а саме інвестори насправді керують проектом забудови гірського масиву Карпат. Так, зокрема, на депутатське звернення Остапа Єднака Тячівська РДА відповіла, що 21 квітня 2017 року на підставі запиту ТОВ «Скорзонера» ухвалили рішення про розробку детального плану Свидовецького туркомплексу. Ця фірма належить українським олігархам Ігореві Коломойському та Геннадію Боголюбову і входить до групи «Приват». Тобто, ця заява прямо свідчить про те, що саме ця компанія стоїть за будівництвом мега-курорту. Проте, закарпатська влада неодноразово заперечувала існування інвестора на теперішньому етапі проекту.
Також спираючись на дані звіту, у 2016 році була заснована компанія «Скорзонера-Закарпаття». Її, ймовірно, створили саме під побудову нового туристичного комплексу, який хочуть побудувати на території Тячівського та Рахівського районів. Там власником значиться ТОВ «Буковель» з часткою 99% та Іван Маковійчук з часткою 1%.
За даними Deutsche Welle, з 2012 року Коломойський також є головним власником австрійського гірськолижного курорту «Semmering». Однак, сам олігарх ніколи публічно не висловлювався щодо діяльності чи намірів побудови гірськолижних курортів.
Особливу увагу звіт приділяє людям, наближеним до Ігоря Коломойського – Олександру Шевченку та Юрію Добровольському, які брали участь в управлінні гірськолижними курортами Буковеля в Карпатах та «Semmering» в Австрії. Вони, як пишуть екологи, займалися у регіонах просуванням проекту забудови масиву карпатських гір. Юрій Добровольський анонсував проект «Свидовець» у с. Бистриця, модерував громадські слухання щодо проекту у Чорній Тисі та виступав координатором проекту і представником Закарпатської ОДА під час круглого столу в Ужгороді. А Олександр Шевченко, колишній директор ТОВ «Буковель», зустрічався з керівниками лісового господарства Закарпатської та Івано-Франківської ОДА для обговорення детальних планів щодо побудови нового курорту.
Занепокоєння екологів Фонду імені Бруно Мансера, описане у звіті, стосуються також відкритих кримінальних проваджень щодо власників компанії «Скорзонера». Зокрема, мова йде про Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова та про пов’язані з ними підприємствами, які є фігурантами різних судових та кримінальних проваджень, зокрема у справі про відмивання грошей з ПриватБанку.
«Юридичні проблеми промоутерів гірськолижного курорту «Свидовець» ставлять під питання, їхню надійність як партнерів для масштабного проекту з виділенням 1430 га державних земель та загальних інвестицій на суму від декількох сотень мільйонів до одного мільярда доларів США», – зазначається у висновках звіту.
Справа Свидовця
Ідею будівництва мега-курорту вперше озвучив колишній очільник Закарпатської області Геннадій Москаль у липні 2016 року. Тоді він заявив, що новий туристичний комплекс надасть потужного розвитку туризму на Закарпатті та заявив про можливого інвестора – власників ТОВ «Буковель». Однак згодом, замовниками детального плану вже виступали Тячівська та Рахівська РДА, а згадки про конкретного інвестора зникли. Згідно проекту, у горах на Свидовецькому масиві планували побудувати курорт на 28 тисяч людей, паралельно створивши 5 тисяч робочих місць для місцевого населення. Крім гірськолижних трас, також передбачалося створення сотні готелів, спа-центрів, басейнів та аеродрому.
Вже у 2017 році у селах Ясіня та Чорна Тиса пройшли громадські слухання щодо проекту, а 15 травня, того ж року, затвердили детальний план територій (ДПТ) для будівництва комплексу. Згодом слухання пройшли в селі Лопухів, після якого троє місцевих депутатів звернулися до суду через те, що нібито громадські слухання провели із порушеннями – місцевим завчасно не повідомили дату, через що прийшло мало людей, тому з проектом ДПТ не всі змогли ознайомитися.
У січні 2018 року Закарпатський окружний суд скасував розпорядження РДА, однак незабаром представники місцевих райадміністрацій оскаржили це рішення та виграли апеляцію у Львівському адміністративному суді. Екологи та активісти у червні минулого року звернулися до Верховного суду та досі чекають на дату розгляду справи. Паралельно Закарпатська ОДА замовила оцінку впливу на довкілля, яка необхідна для побудови об’єктів.
Згідно з даними публічної кадастрової карти України, землі Свидовецького масиву зараз перебувають у державній власності.
Нагадаємо, що впродовж останніх двох років проти проекту виступають українські та міжнародні незалежні екологи і природоохоронні організації. Основні аргументи незмінні – розпорядження на виготовлення проектної документації та детальні плани територій затверджені з порушеннями, будівництво комплексу порушить міжнародні природоохоронні угоди, а вплив від діяльності курорту може зруйнувати екосистему не лише українських Карпат, а й усього Східного Карпатського регіону. Тим не менш, чимало мешканців сіл, які можуть межувати з майбутнім курортом, позитивно відгукуються за створення цього курорту та вірять у його економічний потенціал.
