Доступність посилання

ТОП новини

Телефонуйте Ді Капріо! Як голлівудського актора «залучають» до порятунку Бакальської коси у Криму


Леонардо Ді Капріо

Депутат Держдуми Росії з Криму Наталя Поклонська має намір попросити американського актора Леонардо Ді Капріо врятувати Бакальську косу на Кримському півострові, що зникає через видобуток там піску. Торік підконтрольна Росії кримська влада оголосила, що ліцензії на видобуток там ліквідовані, але це не припинило процес.

Наталя Поклонська стверджує, що її депутатські запити з приводу видобутку піску на Бакальській косі ні до чого не призвели, тому вона має намір залучити до проблеми голлівудського актора, захисника природи Леонардо Ді Капріо.

Pвертатимуся до Леонардо Ді Капріо. Нехай актор-еколог допомагає рятувати природні чудеса Криму
Наталя Поклонська

«Знову надсилатиму запити для вирішення цієї катастрофічної проблеми. А якщо знову не спрацює ‒ звертатимуся до Леонардо Ді Капріо. Нехай актор-еколог допомагає рятувати природні чудеса Криму», ‒ написала вона у Facebook.

Наталя Поклонська
Наталя Поклонська


Голлівудський актор з 2014 року є послом миру ООН (ця організація засудила російську анексію Криму). У межах цього мандата він займається проблемами зміни клімату на планеті. Актор багато років очолює свій фонд Leonardo DiCaprio Foundation (LDF), що займається проблемами захисту біорозмаїття, збереження океанів, диких місць мешкання тварин і зміни клімату. Фінансові гранти фонду розподіляються між організаціями у світі, що захищають природу, морські заповідники та працюють у сфері кліматичних змін.

Чи може Ді Капріо допомогти врятувати унікальний природний об'єкт півострова, Крим.Реалії розпитали у кримських та російських екологів.

«У людей є гроші, а не голова»

Кримські екологи не перший рік попереджають, що промисловий видобуток піску загрожує знищенням «золотих пляжів» Західного узбережжя півострова. Голова кримської асоціації «Екологія та світ», професор Віктор Тарасенко присвятив «золотим піскам» півострова 30 років своєї діяльності і видав книгу про історію їх освоєння. Він ще у 2009 році попереджав про їх знищення через масовий видобуток піску в їх акваторії.

Вимагають припинення видобутку піску кримські активісти з 2015 року. Тоді видобуток піску в цій акваторії активізувався через будівництво об'єктів російської Федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму. Добутий тут пісок використовувався, зокрема, для будівництва мосту через Керченську протоку і траси «Таврида», говорять місцеві жителі.

Кримські чиновники визнали цю проблему тільки торік, коли Бакальська коса значно скоротилася, опинившись під водою. Місцеві науковці та екологи-активісти просять створити російську федеральну програму для відновлення коси. Одна з пропозицій ‒ об'єднати всі території Каркінітської затоки та Бакальської коси і створити національний морський парк ‒ заповідну охоронну зону. Але поки все це залишається тільки на словах. А пісок, незважаючи на заборони, продовжують вивозити з коси, стверджують місцеві жителі.

Бакальська коса
Бакальська коса


Кримський еколог Віталій Лисенко вважає, що поки заборона на видобуток в повному обсязі не буде виконана, міжнародні інституції не зможуть вирішити проблему.

Сенс полягає у виконанні заборони на видобуток піску
Віталій Лисенко

«Це добре, що вона (Наталя Поклонська ‒ КР) буде звертатися. Але сенс полягає у виконанні заборони на видобуток піску. У Криму нестача піску для будівництва. Добувати його на Бакальській косі заборонили. Але все одно крадуть і вивозять. Зупинити це дуже складно, поки у людей є гроші, а не голова», ‒ сказав він Крим.Реалії.

На думку еколога, врятувати Бакальську косу можна і без міжнародних фондів. Достатньо забезпечити охорону, і природа «сама себе відновить приблизно за чверть століття», говорить він.

«Можна заробити мільйони, але втратити мільярди»

Водночас Віктор Тарасенко не виключає, що звернення до фонду Леонардо Ді Капріо допоможе привернути увагу до проблеми знищення унікальних «золотих пляжів» Криму.

Ді Капріо ‒ популярна людина. Можливо, він зміг би вплинути на ситуацію
Віктор Тарасенко

«Ді Капріо ‒ популярна людина. Можливо, він зміг би вплинути на ситуацію. Плюс ‒ це те, що буде увага до проблеми, яка багато років не вирішується. Чому б і ні? Я сюди не хочу привносити якусь політику і те, що це США. Нехай це була б відома людина з Китаю, Ізраїлю або ще звідкись. Потрібно привертати увагу до того, що треба зберігати наш Крим, чорноморський басейн та унікальні ландшафти, зокрема й Бакальську косу. Тому, можливо, Наталя Поклонська права, хоча її позиція дещо екстравагантна», ‒ сказав він Крим.Реалії.

На думку Віктора Тарасенка, основною проблемою Бакальської коси є «люди, які вірять у свою безкарність і «кришу»». Тому необхідно вживати заходів, щоб цьому протистояти, каже він: «Крим треба зберегти. Тому будь-які дії на підтримку ландшафтів і пляжів Криму будуть тільки на користь. Можна дозволити заробити бізнесменам мільйони, але втратити мільярди через те, що ми знищимо все це природне багатство».

Віктор Тарасенко
Віктор Тарасенко


Еколог російської «Екологічної вахти на Північному Кавказі» Володимир Кімаєв теж позитивно оцінює ідею зі зверненням до фонду Леонардо Ді Капріо, але непокоїться, що у Росії вона може зіткнутися з небезпекою опинитися у списку «іноземних агентів», як інші організації, що фінансуються іноземними донорами.

У Росії є політичні ігри з «іноземними агентами». Є небезпека, що можлива інспекція Бакальської коси представниками міжнародних фондів може бути ускладнена
Володимир Кімаєв

«У будь-якому випадку крик про допомогу завжди корисний. І якщо є можливість отримати матеріальну підтримку для вирішення проблеми, то чому не скористатися цим ззовні. Ми чомусь завжди себе обмежуємо кордонами. Для природи немає меж. Все, що дане природою, належить всьому людству, а не конкретним державам. Але в Росії є політичні ігри з «іноземними агентами». Є небезпека, що можлива інспекція Бакальської коси представниками міжнародних фондів може бути ускладнена через це», ‒ пояснив він.

Коса «для наукових цілей»

Бакальська коса розташована на північно-західному узбережжі Криму. З 2000 року вона мала статус регіонального ландшафтного парку.

Такий же статус для неї визначили і в російських реаліях, після анексії Криму в 2014 році. У лютому 2015 року розпорядженням підконтрольного Росії кримського уряду був затверджений перелік особливо охоронюваних природних територій регіонального значення, в який внесли і Бакальську косу.

Бакальська коса
Бакальська коса


Федеральний закон «Про особливо охоронювані природні території» передбачає, що на територіях природних парків «забороняється діяльність, яка спричиняє зміну історично сформованого природного ландшафту, зниження або знищення екологічних, естетичних і рекреаційних якостей природних парків, порушення режиму утримання пам'яток історії та культури». Також він визначає, що у межах природних парків «можуть бути заборонені або обмежені види діяльності, що несуть зниження екологічної, естетичної, культурної та рекреаційної цінності цих територій».

Наказом російського міністра екології та природних ресурсів Криму Геннадія Нараєва на території Бакальської коси була встановлена заповідна зона майже на всій її території із забороною там будь-якої господарської та іншої діяльності, «що порушує природний розвиток процесів або створює загрозу шкідливого впливу на природу».

Графічно це виглядає так:


При цьому документ дозволяє «вилучення водних біоресурсів у наукових цілях» на території коси та у прилеглій до неї акваторії.

Як знищують «золоті» піски

Проте російська влада дозволила видобувати пісок на косі у промислових масштабах. Російське Федеральне агентство з надрокористування в 2015 році видало ліцензії на його видобуток на Бакальській косі низці підприємств.

Незабаром кримські активісти почали бити на сполох, оскільки площа коси, за їхніми відомостями, зменшилася на вісім гектарів. Її піщана частина помітно звузилася та йде під воду.

Упродовж чотирьох років жителі регіону та екологи всіляко намагалися привернути увагу влади до проблеми, вимагаючи зупинити видобуток піску. Але ті всіляко переконували, що коса розмивається з інших причин.

Прямого зв'язку впливу видобутку пісків на розмив пляжів сьогодні не встановлено
Російське Мінприроди Криму

«Офіційна позиція Міністерства екології та природних ресурсів Криму ‒ прямого зв'язку впливу видобутку пісків на розмив пляжів сьогодні не встановлено. Встановити конкретні причини розмиву пляжів Каламітської затоки можливо буде після проведення моніторингу літогідродинамічних процесів. У разі встановлення фактів негативного впливу видобутку пісків у районі Мінприроди Криму звернеться до Роснадр з пропозицією про передчасне припинення права користування надрами з метою видобутку пісків на Бакальській косі», ‒ повідомили в Мінприроди Криму у вересні 2016 року.

У цьому ж повідомленні чиновники посилалися на інформацію неназваних фахівців про те, що на скорочення пляжів на косі впливає «природний наступ моря на сушу та руйнівний морський прибій». Упродовж чотирьох років ця позиція влади не змінювалася, незважаючи на тривалі протести місцевих жителів.

У вересні 2019 року російський телеканал показав, як у деяких місцях на косі море оголило комунікації, які раніше були під землею. А в самій косі утворилася вимоїна, що розділила її на два острови. Під воду пішла унікальна фауна. Через розмивання берегів на узбережжі села Стерегуще Роздольненського району залишилися водорості, що гниють на сонці, залишаючи неприємний запах та ускладнюючи доступ відпочивальників до моря. Через це берег там не придатний для відпочинку.

Влітку 2019 року сенатор у Раді Федерації Росії з Криму Ольга Ковітіді вимагала згорнути видобуток піску на кримському узбережжі та посилити законодавство у цій сфері.

Наприкінці минулого року вона повідомила російським ЗМІ, що в Мінприроди Росії «підтвердили інформацію про припинення дії виданих ліцензій на видобуток піску» біля узбережжя Бакальської коси.

Визнав скорочення площі Бакальської коси через видобуток піску і підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов. Він попросив прокурора Криму провести перевірку цього факту та оцінити збитки.

Але процес видобутку піску на косі не припинився, стверджують місцеві жителі. За їхніми словами, звідти продовжують вивозити тисячі тонн піску на день.

XS
SM
MD
LG