СІМФЕРОПОЛЬ – «У Криму безупинно і в космічних масштабах покращують інфраструктуру»: один із трюків щодо підтримки цієї ілюзії полягає в тому, що щоразу перед новорічними святами та кілька місяців після них кримські чиновники розповідають, скільки всього буде побудовано, відкрито і введено в експлуатацію наступного року. При цьому замовчується про те, скільки з обіцяного залишилося невиконаним торік.
Грандіозні плани кочують рік у рік, обіцянки широко тиражуються пропагандистами, а про реальне виконання їх ніхто не згадує. Виправляємо цей недоопрацювання і представляємо топ-5 нереалізованих кримських планів 2021 року.
Центр олімпійської підготовки з водних видів спорту
Вперше про плани будівництва нового басейну олімпійського рівня кримська влада заговорила в середині 2015 року. «Ми над цим працюємо», – запевнив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). І «працював» над цим ще два з половиною роки.
Наприкінці 2017-го нарешті почали шукати підрядника на виконання робіт. Комплекс двоповерхового водного центру з трьома басейнами, включаючи п'ятдесятиметровий, пообіцяли збудувати до листопада 2019 року. Вартість проєкту оцінили в мільярд рублів.
Коли заплановані терміни минули, підконтрольна уряду «Кримская газета» озвучила нові терміни – кінець 2020 року. Але вже за три місяці після цього російський міністр спорту Криму Ольга Торубарова пересунула завершення робіт ще на пів року.
А згодом накинув ще пів року і Сергій Аксьонов. «У зв'язку з технічними нюансами, зокрема, роботами щодо зміцнення фундаменту, вимогами щодо посилення конструкції тощо, термін введення в експлуатацію було перенесено на 31 грудня 2021 року. Проте підрядник зобов'язується завершити роботу раніше за призначений термін», – повідомив російський глава Криму.
Раніше терміну не вийшло – наприкінці серпня Аксьонов відвідав будівництво та констатував, що «центр усе ще не готовий». У цьому зв'язку він доручив міністру «спільними зусиллями з підрядником виконати поставлене завдання». Але вже місяць до цього чиновники озвучили нові терміни завершення робіт – червень 2022 року. Минуло шість років, а басейн усе ще слугує предметом чергових «передноворічних» обіцянок.
Аеровокзал «Бельбек»
На початку цього року заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров, коментуючи плани реалізації федеральних програм на території Криму, до найбільш значущих заходів включив завершення будівництва аеровокзального комплексу на території військового аеродрому «Бельбек». Через дев'ять місяців з'ясувалося, що підрядника для виконання будівництва досі не знайдено.
Причому охочого освоїти приблизно мільярд рублів не можуть знайти вже другий рік поспіль. Формувати пул компаній, зацікавлених брати участь у тендері на будівництво пасажирського терміналу цивільного сектора аеропорту «Бельбек» розпочали у січні 2020 року, а у червні проведення конкурсу скасували. Що примітно, за ці пів року ціна контракту «схудла» на 300 мільйонів. Будівництво мало завершитися в третьому кварталі нинішнього року, але, ймовірно, про плани його завершення чиновники говоритимуть у чергових новинах про плани на 2022 рік.
Соборна мечеть
Будівництво цього знакового релігійного об'єкту розпочалося у 2015 році. Спочатку планувалося відкрити мечеть 21 квітня 2019 року – у п'яту річницю підписання указу російського президента про реабілітацію депортованих народів Криму.
Коли перші терміни провалили, заступник голови комітету у справах національностей Держдуми Росії Руслан Бальбек повідомив журналістів, що завершення будівництва мечеті планується до 21 квітня 2020 року. Коли й ці терміни минули, заступник муфтія мусульман Криму Есадуллах Баїров заявив, що у муфтіяті планують відкрити мечеть наприкінці 2021 року. Трохи згодом ці терміни назвав і Сергій Аксьонов.
«Іміджевий проєкт Путіна»: будівництво Соборної мечеті в Сімферополі (фотогалерея)
А вже у травні нинішнього року Володимир Путін з якихось міркувань доручив уряду Росії надати необхідне сприяння у завершенні робіт з будівництва Соборної мечеті у Сімферополі.
Загальна готовність комплексу Соборної мечеті, куди входить сама будівля мечеті, адміністративний і гостьовий корпуси, внутрішній двір, становить 75-80 відсотківАйдер Аджимамбетов
Але й втручання першої особи не допомогло: на нараді з питань сприяння будівництву Соборної мечеті віцепрем'єр кримського уряду Михайло Назаров зазначив, що «роботи планується завершити до другого кварталу 2022 року». При цьому чиновник оцінив рівень готовності об'єкта на рівні 75-80 відсотків.
Найцікавіше, що на такому рівні готовність об'єкту була й у середині минулого року. «Загальна готовність комплексу Соборної мечеті, куди входить сама будівля мечеті, адміністративний і гостьовий корпуси, внутрішній двір, становить 75-80 відсотків», – повідомляв півтора роки тому відповідальний секретар муфтія Айдер Аджимамбетов. За таких «швидкостей» не виключено, що розмови про завершення будівництва розтягнуться ще на кілька років.
Нові дороги
Міф «Зате дороги почали робити» – один із найголовніших у підтримці думки про те, що Росія багато робить для Криму. Місцеві чиновники обіцянкам і розмовам про дороги приділяють надзвичайно багато уваги. Набагато більше, ніж реальній реконструкції, і вже точно більше, ніж будівництву нових доріг. Рік, що минає, у цьому питанні не став винятком. Російська «Парламентская газета» появу нових доріг на півострові навіть винесла у підзаголовок своєї публікації про плани на 2021 рік. Насправді ж цього року жодної нової дороги на півострові не з'явилося.
Так, гучний проєкт будівництва південно-східного обходу Сімферополя до кінця року вийшов на стадію «будуватимуть наступного року».
У зоні знесення: як виглядає село Зарічне, де планують знести будинки заради будівництва траси «Таврида» (фотогалерея)
Посилено рекламоване будівництво траси Сімферополь-Євпаторія завершено лише в частині реконструкції старого дорожнього полотна, а ось другий етап, що передбачає реальне повноцінне будівництво нової дороги в обхід міста Саки, буде завершено у кращому разі до 2023 року.
Давно прокладену трасу Дубки-Левадки досі не здали в експлуатацію та перенесли цей термін із поточного року знову на наступний. Тим часом траса в деяких місцях уже «поповзла», і якщо процес не зупинити, то за кілька років буде потрібний капітальний ремонт або навіть реконструкція всієї дороги.
До ФЦП ці дороги ще не включені. Але це – обличчя Криму, і ці дороги також увійдуть до програмиСергій Аксьонов
Проте найкумедніша трансформація новорічних обіцянок відбулася з планами щодо трас із Сімферополя у бік Армянська та Джанкоя. Торік у липні Сергій Аксьонов заявив, що автомобільні магістралі Сімферополь – Армянськ і Сімферополь – Джанкой будуть розширені до чотирьох смуг.
«До ФЦП ці дороги ще не включені. Але це – обличчя Криму, і ці дороги також увійдуть до програми», – наголосив він.
Через рік «обличчя Криму», мабуть, зазнало змін, і Аксьонов несподівано передумав: тепер замість будівництва нових смуг просто полагодять старі. «Великого транспортного потоку з того боку немає», – пояснив він причини скасування рішення, ніби за рік до цього не знав про низький трафік цих доріг. Ну і, звичайно, до кінця цього року ремонт старих доріг ніхто не розпочинав.
Два опріснювачі
Було б несправедливо оминути тему водопостачання. Адже на її рішення було кинуто колосальні кошти російського бюджету. Серед фантастичних проєктів на офіційному рівні говорили про викачування прісних горизонтів Азовського моря, двокілометрові свердловини та будівництво опріснювальних станцій, які робитимуть придатною для вживання морську воду.
Розпочати будівництво однієї з них буквально «протягом цього тижня» російський глава Криму Сергій Аксьонов обіцяв ще наприкінці 2020 року. Лише через два дні початок будівництва було зрушено на січень 2021 року, з наміром завершити його через 14-15 місяців. Повідомлень про те, що у січні розпочалося будівництво, нам знайти не вдалося.
Через три місяці, у березні цього року, Сергій Аксьонов знову заявив, що Ялта незабаром споживатиме опріснену воду. У тексті інформаційного повідомлення зазначено, що «підключити місто до нового джерела води планується на початок курортного сезону». Тим часом кримський уряд вустами прем'єр-міністра Юрія Гоцанюка запевнив: ведеться проєктування одразу двох опріснювальних станцій і навіть є надія розпочати монтаж уже цього року. При цьому на той момент віцепрем'єр Євген Кабанов запевняв, що в Ялті будівництво розпочнеться з середини року і буде завершено до кінця 2022 року. У квітні й травні влада говорила лише про один майданчик, воліючи не згадувати про наміри будувати дві станції.
До початку курортного сезону і навіть до його завершення обіцяного підключення Ялти «до нового джерела» не відбулося. У середині вересня Аксьонов був змушений констатувати, що рішення щодо будівництва другого опріснювача в Сімферопольському районі, про проєктування якого Гоцанюк заявляв у березні, «поки не ухвалено».
Натомість у Ялті, за словами першої особи, будівництво станції вже розпочалося.
«У Ялті – будуємо. Це, по суті, пілот: подивимося, як він працюватиме, які будуть техніко-економічні показники, можливо, потім цей досвід тиражуватимемо», – зазначив тоді Аксьонов. А ще через три місяці виявилося, що навіть проєктування станції в Ялті ще не починалося. Про це повідомив заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров, який пояснив, що проведено лише передпроєктні дослідження і ведеться підбір майданчика для будівництва.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
