Трагедія «Чистого неба». Під час міжнародних авіанавчань сталася аварія – у Вінницькій області розбився винищувач Су-27. На борту були український та американський пілоти. Обидва загинули. Причини катастрофи, версії фахівців та прогнози – чи може таке повторитися? Про це – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Ці кадри журналісти «Донбас.Реалії» зняли 12 жовтня під час міжнародних навчань «Чисте небо». Полковник Іван Петренко сідає в кабіну винищувача Су-27УБ. Пілот готується до спільного навчального польоту з американським колегою.
Через чотири дні під час такого ж польоту 70-й борт полковника Петренка впаде у Вінницькій області, в районі села Уланів. Обидва пілоти загинуть.
«Воно так бахнуло, що в хаті всі двері і вікна затряслись. Я коли вискочила, побачила спалах, почала кричати. Дзвонити кудись», – пригадує жителька села Пагурці Ольга.
«Йде такий над селом, потім трохи повертає, ніби щоб поворот робити. Я думаю – що ж це таке? І потім одразу – шарах! І все, вогонь пішов і шматки полетіли» – розповідає житель села Уланів Федір.
За словами очевидців, уламки літака знаходили в радіусі декількох кілометрів.
«Стропи зв’язані, парашути нерозкриті. Найбільший уламок – це колесо. Переважно всі уламки маленькі», – каже Андрій із села Пагурці.
«Він із таким страшенним звуком пролетів над машиною, її аж хитнуло. Хотів припіднятися – і в землю», – розповідає житель села Пагурці Микола.
Розслідуванням катастрофи займається військова прокуратура. Вже опитали понад 40 свідків. Призначені судові експертизи.
«Чорні скриньки» вже знайдені. Інформація з них наразі опрацьовується експертами. Також триває робота з вилучення льотної документації», – зазначив прес-офіцер військової прокуратури Центрального регіону України Андрій Кисельов.
Одна з версій причин трагедії, яку вже озвучили у військовій прокуратурі, – людський фактор. Про рівень підготовки полковника Петренка журналісти «Донбас.Реалії» запитали Юлія Мамчура. Колишній військовий льотчик, а тепер народний депутат був знайомий із загиблим – вони спілкувалися майже 20 років.
Він пройшов всі посади від льотчика до заступника командира повітряного командування «Схід»Юлій Мамчур
«Він пройшов усі посади від льотчика до заступника командира повітряного командування «Схід». Льотчик першого класу. Має більше від тисячі годин нальоту. І протягом крайніх років, коли почалася російська агресія, він активно працював над тим, щоб відновити навички льотного складу стройових частин, тому що один із найдосвідченіших льотчиків», – розповів полковник Повітряних сил ЗСУ Юлій Мамчур.
Винищувач Су-27УБ в Україні падає не вперше. У попередніх випадках висновки слідства були не на користь пілотів.
Катастрофа на навчаннях у Вінницькій області стала для України вже третім випадком падіння винищувача Су-27УБ. Перший стався ще 1992 року на аеродоромі в Миргороді під час показового польоту. Тоді загинув один із пілотів.
Падіння літака повторилося через десять років – це Скнилівська трагедія. На авіашоу під час виконання фігур вищого пілотажу винищувач впав у натовп глядачів. Загинули – 77 осіб. У кожному з цих випадків причиною катастрофи назвали помилку пілота.
Водночас, зазначають експерти, не варто забувати – у Вінницькій області впав борт, яким могли керувати обидва пілоти.
«Практика обміну, коли літають два пілоти і хтось бере на себе керування, вона є. І можливо, це одна із версій, дійсно взяв на себе керування американський пілот, і враховуючи брак досвіду керування саме такими машинами, можливо, менше знав особливість літаків – можливо, це одна із причин того, що була допущена така катастрофа», – припускає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Ще одна версія слідства – технічна несправність літака. Редактор профільного авіаційного ресурсу MilitaryAviation Денис Томенчук стверджує: 70-й борт був одним із найновіших українських винищувачів.
«Реально у нього порівняно з іншими літаками практично не було серйозних відмов систем», – каже Томенчук.
За допомогою відкритих джерел журналіст зібрав досьє на літак, що розбився у Вінницькій області:
- Винищувач Су-27УБ з бортовим номером 70 виготовлений напередодні розвалу Радянського Союзу взимку 1991 року.
- Літак активно використовувався військовими до 2009. Тоді у 70 борту закінчився термін експлуатації, однак ремонт не провели.
- На зберіганні простояв більше ніж п’ять років. Та після початку війни на Донбасі винищувач відновив польоти.
- У строю літак був три роки. Після цього техніку відправили на ремонт в Запоріжжя, де він пробув до літа 2018 року.
- Після ремонту Су-27УБ повертається в небо і бере участь в авіаційній частині параду до Дня Незалежності в Києві.
Всі домисли, що літак був іржавий – фейкДенис Томенчук
«Тобто всі домисли, що існують у соціальних мережах, про те, що літак був іржавий, що ніколи не проходив ремонту – це чистий фейк», – зауважив Денис Томенчук.
Та, попри висновки, що зроблять слідчі в цьому конкретному випадку, запевняють оглядачі: стан авіаційного парку ЗСУ зараз зовсім не безхмарний.
«Кожну льотну зміну на бортах, які залучені до льотних змін, відбуваються ті чи інші відмови. Навіть ті борти, що приходять із заводу після ремонту, їхні льотчики починають перевіряти і вже на такому етапі знаходяться якісь недопрацювання або відмови. Тому що техніка стара», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
Ремонтувати радянський авіаційний спадок після 2014 року стало вкрай складно, оскільки військово-технічне співробітництво Україна та Росія припинили.
Переважна більшість заводів з виробництва основних частин, основних агрегатів, не всіх, але основних, зосереджені зараз на території РосіїОлександр Мусієнко
«Усі заводи і вся авіація, що нам дісталась у спадок від Радянського Союзу, переважна більшість заводів із виробництва основних частин, основних агрегатів, не всіх, але основних, вони зосереджені зараз на території Російської Федерації», – розповів Олександр Мусієнко.
Українська оборонка не здатна виготовляти бойову авіатехніку. У такій ситуації, вважають експерти, виходом може стати закупівля вживаних літаків на Заході. Наприклад, в США, як вже зараз роблять деякі східноєвропейські країни.
«Це буде точно недешево і точно нешвидко. Тому, щоб мати боєздатні літаки з підготовленими екіпажами через сім-десять років, цей процес треба починати вже зараз. Є інший варіант, коли ми будемо експлуатувати наявний парк літаків, проводити обмежені модернізації, як ми це робимо зараз, по одному, два чи три борти в рік, і кожен місяць у нас десь буде падати борт, а ми будемо це сприймати як норму», – каже Тарас Чмут.
На українсько-американських навчаннях, де і сталася авіакатастрофа з винищувачем Су-27, був присутній командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов. Чи є в планах закупівля авіатехніки у США – військовий не підтвердив.
