Захисну лісосмугу вздовж траси «Таврида» висаджувати не будуть, ‒ про це повідомили в російському Міністерстві екології та природних ресурсів Криму. У відомстві пояснили таке рішення зумовлене зокрема нормами боротьби з тероризмом, які вимагають гарної видимості, а також тим, що лісосмуги нібито руйнують полотно дороги.
Раніше кримчани скаржилися до редакції Крим.Реалії на те, що вздовж траси масово вирубують дерева та кущі. Компанія-підрядник будівництва «Тавриди» «ВАД» не заперечує цих фактів, але обіцяє виплатити компенсацію за знесення всіх зелених насаджень. Довжина траси становить 250 кілометрів, вона з'єднує Керч, Сімферополь і Севастополь. Про те, чи виправдано російські чиновники вирішили відмовитися від її озеленення та які наслідки для півострова може мати нестача рослинності, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський еколог Маргарита Литвиненковисловила Крим.Реалії думку, що, не висаджуючи уздовж «Тавриди» дерева, російська влада тим самим як раз піддають трасу та водіїв небезпеці.
‒ Щодо боротьби з тероризмом ‒ зрозуміло, що чиновники будуть виконувати накази вищої влади та спецорганів. А аргумент з приводу того, що дерева погано впливають на полотно дороги, просто несерйозний. Насправді вони потрібні не для тіні, а щоб оптимізувати вологообмін, посилити ґрунт, запобігти зсувонебезпечним явищам. Трава не може утримати ґрунт. Тому зменшення кількості дерев, може, й покращить видимість для уникнення терористичної загрози, але спричинить негативні наслідки для дороги. У районі траси «Таврида» може зійти зсув, може сповзти саме полотно. Але на жаль, дерева рубаються без жалю, нещадно, бо ці так звані норми для чиновників важливіші за усе. І на заміну, до речі, така ж кількість не висаджується. Навіть якщо вони висадять те, що пообіцяли, то третина з висадженого засохне в умовах нашої посухи.
Зі свого боку колишній міністр транспорту та зв'язку України Йосип Вінський вказує на те, що висадка зелених насаджень ‒ стандартна частина проєктів з будівництва нових доріг або реконструкції старих.
‒ Це велике перебільшення і з приводу тероризму, і з приводу дорожнього полотна. Як правило, насадження робляться у смузі відведення дороги, на відстані у шість метрів і більше від самого полотна. Дерева ніяк не можуть порушувати його цілісність, тим більше що їх можна підібрати не дуже високі. Так що відмовка незрозуміла ‒ тим більше в Криму, в умовах степової зони, де можуть бути вітри, взимку дорогу може замітати снігом. Взагалі, коли будується дорога, то завжди робиться проєкт, який передбачає зокрема й зелені насадження. У нас ось «Київпроєкт» закладає гроші на ці посадки, і підрядник до здачі об'єкта має усі роботи виконати. Я не вірю, що проєктанти «Тавриди» нічого такого не передбачили. На тлі вартості тієї дороги зробити зелені насадження та привести її до ладу ‒ це не такі вже суттєві витрати, як мені здається.
У грудні 2020 року підконтрольний Росії міністр екології та природних ресурсів Геннадій Нараєв в ефірі радіо «Спутник в Крыму» так пояснював проблеми з озелененням «Тавриди»:
«Згідно з проєктним рішенням в ширині проходження траси вліво-вправо по 75 метрів не передбачені ніякі рослини. Досить складно підібрати там вільну ділянку ‒ настільки щільна там, скажімо так, зона господарювання. Або розпайовані землі, або вони вже належать приватним особам, тобто практично немає вільної землі для висаджування лісових насаджень. Вільні ділянки, звичайно, будуть озеленюватися, але в основному траса буде проходити в такому вигляді, як зараз. Компенсаційні виплати, які ми отримали за вирубку лісових зелених насаджень уздовж траси «Таврида», спрямовуються на заходи з озеленення сільських районів. Якщо конкретніше, то в Первомайському районі ми висаджуємо 300 гектарів, відновлюємо лісосмуги. Це досить велика площа».
Інженер лісового господарства з Судака Дмитро Демчук заперечує, що таких компенсацій явно недостатньо і що ці дерева ще можуть не прижитися.
‒ Активно вирубується Велика Ялта, там все забудовується, а ці компенсації несумірні. Дуже багато заповідного фонду вже пішло під забудову ‒ тільки під Судаком, на мисі Меганом це 850 гектарів охоронної зони. Те, що вони там висаджують 300 гектарів у лісовому фонді й, по-моєму, 200 гектарів поза ним ‒ це крапля в морі, порівняно з вирубаним. Єдине що ‒ у зв'язку з тим, що у Російській Федерації дуже великі штрафи, що це поліцейська держава, протидія дрібним самовільним вирубкам і справді працює. Зараз простий народ конкретно затиснули штрафами, кримінальними розслідуваннями, і таких ексцесів стало набагато менше. Більше вирубувати стали саме з дозволу пана Нараєва. Лісосмуги частково намагаються відновити, але те, що вони посадили, зовсім не обов'язково виросте, особливо в сухому кліматі.
Загалом Дмитро Демчук пояснює відмову російської влади від озеленення «Тавриди» їх небажанням вкладати багато зусиль у підтримку нових дерев, які в іншому випадку засохнуть.
‒ Адже блогери все це знімуть на відео, викладуть в Інтернет, і Крим знову покажуть з негарної сторони. Я думаю, що вони дуже бояться саме цього. Висадка лісових культур вкрай витратна, і зараз навіть для такої країни, як Росія, це дуже важко.
Нарешті, голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк вважає, що масове знищення дерев зовсім не допомагає Криму впоратися з водної проблемою та посухою в цілому.
Дерева, звичайно, утримують воду, і це надзвичайно важливо під час зливових опадів, але, окрім того, вони також надзвичайно важливі для формування місцевого мікрокліматуРуслан Гаврилюк
‒ Вирубка зелених насаджень опосередковано впливає на ситуацію із запасами води. Дерева, звичайно, утримують воду, і це надзвичайно важливо під час зливових опадів, але, окрім того, вони також надзвичайно важливі для формування місцевого мікроклімату. Без зелених насаджень, особливо в містах, де багато бетонованих поверхонь, різкого зростає температура і, відповідно, випаровування з ґрунту, підвищуються ризики його повітряної ерозії. Загалом клімат стає не дуже сприятливим для місцевого населення. Щодо компенсаційних висадок, таке в цивілізованому світі не практикується. Суцільні вирубки жодним чином не можуть бути компенсовані, адже ліс росте десятиліттями. Вони відразу змінюють стійкість цієї території до несприятливих погодних явищ, які ми зараз маємо.
За словами Руслана Гаврилюка, на материковій частині України вже введена процедура попередньої оцінки того, як великі вирубки впливають на навколишнє середовище, тоді як у Криму подібні експертизи за російським законодавством не проводяться.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Траса «Таврида» в Криму
Про початок будівництва чотирисмугової автомобільної дороги «Таврида» (від Керчі до Севастополя) в Криму повідомили у травні 2017 року. Здати в експлуатацію трасу спочатку планували в 2018 році, проте пізніше терміни будівництва зрушили на два роки.
У серпні 2019 року підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксенов під час зустрічі з Володимиром Путіним пообіцяв російському президенту завершити будівництво траси «Таврида» до 2020 року.
Наприкінці 2018 року було відкрито рух по 190-кілометровій ділянці траси «Таврида» від Сімферополя до Керчі. Він здійснюється по двох смугах – по одній в кожному напрямку, діє обмеження в 60 км/год через будівельні роботи.
Для будівництва «Тавриди» були вилучені тисячі земельних ділянок.
За прогнозами російського Мінтрансу Криму, проїзд по «Тавриді» від Керчі до Сімферополя займе близько двох годин, а від Керчі до Севастополя – менше трьох.
За роки будівництва траси «Таврида» її вартість неодноразово змінювалася.
Нову трасу «Таврида» в Криму називають «дорогою смерті» через часті ДТП.
