Доступність посилання

ТОП новини

Тризуб об’єднує українців – історик Олександр Алфьоров


Зображення монет періоду Великого князя Київського Володимира (960/963 –1015) у виданні «Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення»

Двозуб князя Святослава Хороброго та його трансформація у тризуб князя Володимира Великого – ці княжі знаки династії Рюриковичів й дотепер викликають дискусії в науковому світі. Ба більше: дотепер тема княжих знаків доби України-Русі залишається у сфері містифікацій з боку людей, які намагаються розшифрувати походження тризуба. На сьогодні налічується понад сорок гіпотез щодо значення тризуба, зазначив у розмові з Радіо Свобода науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України Олександр Алфьоров.

Історик Олександр Алфьоров
Історик Олександр Алфьоров

– Гіпотези щодо значення тризубу почали з’являтись у XIX сторіччі: хтось вважав, що то сатанинський символ, декому не давали спокою думки, кому з князів належать срібники (гроші) із зображенням тризуба – Володимирові Великому чи Володимирові Мономаху… Дискусії не вщухають дотепер, і на сьогодні науковці налічують 43 гіпотези стосовно значення тризуба. До речі, сама назва «тризуб» є мовним неологізмом: він виник наприкінці XIX сторіччя – «тризуб», «тризубець».

Срібляник Київського князя Володимира Великого із зображенням його княжого знака. Вага – 3,46 г, у діаметрі мав 27 мм
Срібляник Київського князя Володимира Великого із зображенням його княжого знака. Вага – 3,46 г, у діаметрі мав 27 мм
Золота монета періоду України-Русі. Златник Великого князя Київського Володимира
Золота монета періоду України-Русі. Златник Великого князя Київського Володимира
Монети періоду України-Русі. Зображення тризуба на монетах Великого князя Київського Володимира. Історик Михайло Грушевський вважав тризуб свідченням «нашої тисячолітньої державної, політичної і культурної історії
Монети періоду України-Русі. Зображення тризуба на монетах Великого князя Київського Володимира. Історик Михайло Грушевський вважав тризуб свідченням «нашої тисячолітньої державної, політичної і культурної історії

– А чи відомо, звідки походить тризуб?

– Необхідно шукати витоки походження тризуба з кількох сотень княжих знаків руської княжої династії. Цей княжий знак археологічно зафіксований за людиною, котра мешкала у X сторіччі, а саме за князем Святославом Хоробрим (князь київський, представник династії Рюриковичів, єдиний син князя Ігоря та княгині Ольги – ред.). Знайдено його печатки, на яких написано «Святослав» та княжим двозубим знаком.

Водночас, маємо розуміти, що княжу династію X сторіччя складали не лише ті князі, чиї імена ми знаємо (Ігор, Святослав, Володимир). Вони мали по кілька десятків родичів, які мали свої знаки, що їх ми не знайшли в археологічних пам’ятках.

Пам’ятник у Запоріжжі правителю України-Русі, Київському князю Святославу Хороброму (945–972)
Пам’ятник у Запоріжжі правителю України-Русі, Київському князю Святославу Хороброму (945–972)

– А що означає знак двозуб?

– Навряд чи ми колись про це дізнаємось. Але від нього походять тризуб та інші знаки. Маємо розуміти, що двозуб лежить в основі усіх княжих знаків наших князів. Князь Володимир Великий, який охрестив Київську Русь, додав третій зубець до цього знаку для того, щоб можна було розрізняти княжі знаки Святослава, Володимира та інших членів князівської родини.

Знайдена в 1908 році в руїнах Десятинної церкви цегла з тризубом князя Володимира. Ілюстрація альбому «Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення
Знайдена в 1908 році в руїнах Десятинної церкви цегла з тризубом князя Володимира. Ілюстрація альбому «Наш герб: українські символи від княжих часів до сьогодення

Нащадки князя Володимира спершу використовують тризуби, але інших модифікацій. Винятком був князь Святополк Окаянний, який використовував двозуб. Надалі, десь з другого покоління від князя Володимира Великого, династія «втрачає» тризуб, окрім так званої династії Ростиславичів (відомі як «перша Галицька династія», XI-XIII століття – ред.), які утвердились на заході сучасної України.

– Як ви вважаєте, чому з відомих княжих знаків у березні 1918 року Українська Центральна Рада офіційно ухвалила саме тризуб як державний герб УНР?

– Виникає молода держава, нова держава на карті Європи. Для утвердження молодої держави їй потрібні не лише державні інституції, закони тощо, а й державні атрибути, такі як герб і прапор, і це розуміли тодішні політики з Центральної Ради. Якщо з прапором все було більш-менш зрозуміло, тому що з XIX сторіччя сині та жовті кольори увійшли у свідомість українців, то з гербом усе було значно складніше.

Так, серед представників соціалістів переконували усіх, що УНР мусить мати герб, на якому були би зафіксовані певні соціалістичні гасла. Одним із проектів герба було зображення робітника і селянки. Також у Раді розглядали герб із зображенням Архистратига Михаїла, але його відкинули як такий, який можуть сприймати як «імперський».

– То яким чином тризуб, сказати б, «здолав конкурентів»?

– Спершу думка розмістити на гербі тризуб – знак з монети князя Володимира – особливого ентузіазму у політиків не викликала. Ідею підтримав Михайло Грушевський (історик, голова Центральної Ради УНР – ред.), і в одній зі своїх статей він написав, що на гербі молодої української держави чудово би виглядав тризуб.

Але поступово тризуб збільшує кількість своїх прихильників (так, один із авторів українських грошей художник Георгій Нарбут малює його на банкноті). І якщо у 1917 році про тризуб мало хто і знав, то уже в 1918 році тризуб став популярним.

Банкнота Української Народної Республіки 1918 року номіналом 500 гривень
Банкнота Української Народної Республіки 1918 року номіналом 500 гривень
Реверс банкноти 500 гривень
Реверс банкноти 500 гривень

Зазначу: тризуб був княжим знаком Володимира Святославича і до, і після хрещення. Через кілька сотень років тризуб став знаком УНР та держави гетьмана Павла Скоропадського, й не змінився, як державний атрибут!

Ілюстративний додаток до наказу ч. 192/44 від 18 липня 1918 року, яким затверджувався ескіз Українського військово-морського прапора
Ілюстративний додаток до наказу ч. 192/44 від 18 липня 1918 року, яким затверджувався ескіз Українського військово-морського прапора

Вже у 1920-і роки українство не уявляє собі іншого символу, ніж тризуб. Тризуб відтоді об’єднує всю Україну, це не є регіональний знак, він має історичну тяглість і пов’язує нас з тією Руссю, від якої нас «відрізав» «сусід».

Дівчинка під час відзначення Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2015 року
Дівчинка під час відзначення Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2015 року

XS
SM
MD
LG