У травні 2021 року на світових ринках продовжує дорожчати нафта. За оцінкою експертів, це відбувається у зв'язку з відновленням економік США та Європи. В Україні, анексованому Криму та сусідній Росії вже підвищуються ціни на автозаправках. Що буде далі, чи подорожчають бензин і дизельне пальне ‒ ці теми ведучий Олександр Янковський обговорив із політологом та економістами в ток-шоу «Кримське питання».
Український економіст, член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що ціна на нафту дуже залежить від ситуації у світовій економіці. Він називає нафту індикатором, який відображає динаміку зміни цін на світових ринках сировини. Коли світове виробництво в занепаді, ціни на нафту знижуються. Коли ж економіка зростає, підвищуються й ціни на сировину.
Коли зростає ціна на нафту, чекайте через 20-30 днів зростання цін на нафтопродукти на автозаправкахОлег Пендзин
– Існує чіткий зв'язок: коли зростає ціна на нафту, чекайте через 20-30 днів зростання цін на нафтопродукти на автозаправках. Якщо говорити про великі тенденції, то ціна на нафту «прив'язується» до подій у світовій економіці. Коли ми аналізуємо, що відбувалося на ринку в той чи інший момент, ми дивимося динаміку військових конфліктів, рішення країн-членів ОПЕК із приводу обсягу видобутку, динаміку видобутку нафти в Росії, обговорюємо відкриття або закриття підземних нафтосховищ у США, пов'язаних із забезпеченням потреб американського ринку нафти. Сьогодні пандемія більш-менш подолана ‒ у світі почалася активна вакцинація. Цьогоріч очікується зростання економіки, світові ринки нафти сьогодні, безумовно, на підйомі.
Російський економіст, радник із макроекономіки гендиректора компанії «Відкриття-брокер» Сергій Хестанов прогнозує подальше зростання цін на пальне й продовольство в Росії та підконтрольному їй Криму.
‒ Якщо врахувати, що в останні місяці одночасно росли світові ціни на нафту та моторне пальне, а також знижувався курс рубля щодо долара, то накладання цих факторів спричиняє те, що в Росії помітно зростають ціни на моторне пальне, металопродукцію, продовольство, ‒ на будь-які товари, які продаються на міжнародному ринку. Компаніям стає набагато вигідніше постачати продукцію на зовнішній ринок, ніж на внутрішній.
Хестанов вважає, що ціни на заправках у нафтовидобувній Росії та в країнах ЄС, які імпортують пальне, у майбутньому зрівняються.
Потрібно бути морально готовим до того, що доведеться платити за європейськими цінамиСергій Хестанов
– Якщо відстежити довготривалі тенденції, то видно, що, попри всі спроби уряду стримати зростання цін, ринок пального для кінцевого споживача повільно й плавно рухається у напрямку європейського. З урахуванням того, що Росія постачає в Європу більшу частину своїх вуглеводнів, рано чи пізно вартість моторного пального для росіян прийде до європейських значень. Потрібно бути морально готовим до того, що доведеться платити за європейськими цінами.
Чому (і як) дорожчав бензин у Криму (фотогалерея)
На відкритті першого автозаправного комплексу на трасі «Таврида» підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов сказав, що ціни на пальне на півострові залежать від біржових ставок. Таким чином, за його словами, у влади немає інструментів для їхнього регулювання.
«Ціни в Криму сьогодні вищі, ніж у Краснодарському краї та Ростовській області, в усякому разі, на дизельне пальне. Але для Криму це стандартна ситуація», ‒ сказав Аксенов.
У Росії є вертикально-інтегровані нафтогазові компанії (ВІНК) і незалежні торговельні мережі. Перші об'єднують підприємства, що охоплюють весь виробничий цикл – від видобутку і переробки до продажу бензину кінцевому споживачу. До Криму ці компанії не заходять, оскільки бояться санкцій. На анексованому півострові працюють незалежні автозаправні мережі, які купують пальне на біржі у ВІНК.
Як стверджує Хестанов, ці компанії найбільше страждають від дій Федерального антимонопольного комітету.
В окремих регіонах простіше закрити заправну станцію й відмовитися від цього бізнесуСергій Хестанов
– З одного боку, компанії не дають підняти ціну для кінцевого споживача, а, з іншого боку, зростають її об'єктивні витрати. Виходить, що в окремих регіонах простіше закрити заправну станцію й відмовитися від цього бізнесу. Навіть звучать занепокоєння, що особливо в географічно віддалених регіонах, куди технічно складно доставляти пальне, це може спричинити зниження конкуренції, адже частина незалежних мереж може просто піти з ринку.
Через різке здорожчання пального з початку року російський прем'єр Михайло Мішустін розпорядився відстежувати його вартість. 7 травня уряд Росії запровадив нові заходи для стабілізації цін на пальне.
Український політолог Кирило Сазонов упевнений, що замість імпорту готових нафтопродуктів Україні потрібно розвивати видобуток і перероблювання нафти. На його погляд, це допоможе знизити вартість пального на автозаправках.
Наша енергетична залежність від Росії нехай опосередковано, але зберігаєтьсяКирило Сазонов
– Ми отримуємо з Білорусі велику кількість дизельного пального та бензину. Та ж повністю сидить на російській нафтовій трубі. Хоча ніяких знижок ми не отримуємо ‒ ми купуємо пальне за світовими цінами. Однак наша енергетична залежність від Росії нехай опосередковано, але зберігається. Вихід один ‒ власне перероблювання і власний видобуток, тоді ми будемо незалежні. Це дасть безліч бонусів: робочі місця, податки, акцизи. Зараз, оплачуючи бензин на заправці, ми покриваємо ціну на доставку нафти з Росії в Білорусь і доставку бензину з Білорусі до нас (в Україну ‒ КР). Якщо прибрати ці дві складові, то бензин уже буде дешевшим. Видобуток нафти та її перероблювання мають бути локалізовані в Україні.
На думку Сазонова, Україні потрібно розвивати альтернативну енергетику, попри те, що вона поки не може повністю замінити нафту.
‒ Розвивати «зелену» енергетику потрібно з однієї простої причини: ми бачимо, що в Європі поступово, поки в рекомендаційному порядку, запроваджуються вимоги до країн, звідки імпортується продукція. Це дуже важливо для України. Якщо країна не дотримується норм щодо викидів, то через декілька років імпорт звідти обмежуватимуть, захищатимуть своє виробництво, яке дорожче, але екологічніше. Щоб не потрапити під ці заборони, Україна змушена розвивати екологічне виробництво, скорочувати викиди парникових газів і розвивати «зелену» енергетику ‒ інакше для нас буде закритий експорт у країни ЄС.
(Текст підготувала Олександра Шевченко)
