Незмінно український Крим. Які кроки в «бік від Москви» зробив Ердоган на зустрічі із Зеленським?

7-8 липня відбувся візит до Турецької Республіки президента України Володимира Зеленського. Під час перебування у Туреччині пройшли його зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом та Вселенським патріархом Варфоломієм І. Яких домовленостей було досягнуто в ході контактів на найвищому рівні, і чому Ердоган зважився на ряд кроків у бік від Москви? Як сприйняли українсько-турецький діалог у Росії та в окупованому нею Криму? Навіщо в Анкарі продовжують постійно підтримувати територіальну цілісність України, включаючи Крим? На ці запитання спробували відповісти у своєму матеріалі Крим.Реалії.

Туреччина з упевненістю дивиться у майбутнє України – Ердоган

Результатом переговорів Володимира Зеленського з Реджепом Тайїпом Ердоганом стало досягнення домовленостей про повернення з Туреччини до України п’ятьох командирів «Азова».

Глава Туреччини підкреслив, що, «безумовно, Україна заслуговує на членство в НАТО».

Крім того, Туреччина продовжить військову допомогу Україні, окремим двостороннім меморандумом закріплено домовленості щодо початку будівництва заводу з виробництва БПЛА «Байрактар».

За словами Ердогана, Анкара й надалі боротиметься за продовження дії «зернового коридору», а також зацікавлена в участі у проєктах щодо відновлення інфраструктури України.

«Ми з 2014 року, коли Крим був анексований з порушенням міжнародного права, висловлювали на всіх платформах нашу підтримку територіальній цілісності України, її суверенітету та незалежності. Ми показали нашу солідарність з Україною діями, а також допомогою, яку ми надали у політичному, економічному, гуманітарному та технічному планах. Однією з причин, чому ми з упевненістю дивимося у майбутнє України, є самовіддана боротьба кримських татар за повернення своїй країні свободи», – наголосив Реджеп Тайїп Ердоган на пресконференції, підбиваючи підсумки зустрічі з Володимиром Зеленським.

Надзвичайний та повноважний посол України в Турецькій Республіці Василь Боднар в інтерв’ю Радіо Свобода заявив: «Зараз ми маємо результат. І ми маємо цим результатом пишатися. Для нас важливо, що Туреччина – це стратегічний партнер, який ухвалює рішення, які вигідні Україні. І нам за це треба дякувати».

У Росії показово «образилися», але не «розлютилися»

08 липня прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав повернення командирів «Азова» в Україну порушенням умов домовленостей». За його словами, вказані особи повинні були б перебувати на території Туреччини до закінчення конфлікту, і офіційна Анкара ухвалила таке рішення «під тиском» – «на тлі провалів ЗСУ під час контрнаступу та майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі».

Раніше цього ж дня відбулася телефонна розмова глави МЗС Росії Сергія Лаврова з міністром закордонних справ Турецької Республіки Хаканом Фіданом. Російська сторона повідомила, що висловила невдоволення «продовженням постачання військової техніки» Україні.

У турецьких ЗМІ говорили про те, що під час діалогу йшлося про «зерновий коридор».

У МЗС Туреччини телефонну розмову не коментували.

Російські кримські експерти: у кроках Анкари зацікавлена третя сторона

У Туреччині чудово розуміють, що передачею командирів «Азова» Києву порушили домовленості з Росією, вважає Анастасія Симонова, сходознавиця, політологиня-міжнародниця МДУ імені М. Ломоносова. Її оцінки щодо нещодавніх подій транслює російський севастопольський портал ForPost.

«Туреччина хотіла продемонструвати Україні готовність до розширення співробітництва у вигідній для себе наукомісткій сфері... в обмін на певний зовнішньополітичний казус у відносинах із Росією... Загалом факт порушення турецькою стороною домовленостей хоч і був помічений Росією, проте кардинально не вплине на розвиток російсько-турецьких відносин... Необхідно враховувати, що цей інцидент... може використовуватися політичними опонентами РФ для ...зриву зернової угоди з метою звинуватити Росію в небажанні реалізації існуючих домовленостей», – додала співрозмовниця севастопольського видання.

У свою чергу, російський доктор політичних наук, завідувач кафедри «Політичні науки та філософія» російського СевДУ, створеного на базі захопленого Севастопольського національного технічного університету України Олександр Ірхін упевнений, що логіка «турецького балансу» між Заходом та Сходом дозволяє пом’якшити наслідки перенапруги та в певному сенсі його попередити.

«І у цій логіці Ердоган найближчим часом зробить кілька кроків у бік Росії для врівноваження своєї прозахідної позиції. В умовах закритості всіх доктринальних зовнішньополітичних документів Анкари все ж таки можна констатувати: Туреччина не зацікавлена у перегляді кордонів, що склалися на пострадянському просторі після 1991 року», – заявив ForPost Олександр Ірхін.

Путін отримав від Ердогана серйозну поразку – експерти в Україні

Кандидатка політичних наук, старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер в інтерв’ю WorldComments вказала на низку нових аспектів у позиції офіційної Анкари.

«З одного боку – підтримка територіальної цілісності України та справедливого миру в нашій країні. З іншого боку – акцент на національних інтересах самої Туреччини. Зокрема, на участі турецьких компаній у повоєнному відновленні України, збереженні ролі Туреччини як ключового гравця в Чорноморському регіоні, а також Анкари – як посередника у російсько-українських відносинах (іноді у форматі переговорів щодо обміну полоненими, в ідеалі, на думку Ердогана) у форматі миротворця та посередника у мирних переговорах). Важливо, що ми почули заяви про підтримку територіальної цілісності України, про те, що наша країна заслуговує на членство в НАТО, що є підтримка з боку Туреччини щодо обміну полоненими, зернової угоди», – пояснила експертка.

У коментарях для «Укрінформу» професор, політолог-міжнародник Максим Ялі заявив, що в інформаційному плані Путін отримав від Ердогана серйозну поразку, тому що на основі міфу про «азовців-псевдонеонацистів» РФ будувала наратив про «звільнення України від неонацистів», що офіційно заявлено однією з ключових цілей так званої «спеціальної військової операції».

«Ердоган продемонстрував, що якщо Путін і надалі його ігноруватиме, не враховуватиме національні інтереси Туреччини, то Анкара знову може піти на подібні несподівані та болючі кроки. Ердоган дав чітко зрозуміти, що б там не було, але «зернову угоду» має бути продовжено, тому що Анкара, яка заробляє значні кошти на переробці, на перевалці українського зерна, в ній дуже зацікавлена. Зрештою, в угоді зацікавлений також увесь світ з огляду на статус України як одного з ключових постачальників зерна на міжнародний ринок», – заявив політолог.

«Ердоган вирішив, що він може піти на цей крок без будь-яких серйозних для себе наслідків, у тому числі й після «бунту Пригожина», який хоч і був невдалим, але від цього суттєво постраждав імідж Путіна. Ердоган вдало скористався моментом», – додав експерт.

Туреччина «мріє» про переговори Росії та України, але чи приїде Путін у серпні?

Колумніст турецької газети Daily Sabah Бурханеттін Дуран вважає, що «однією з головних причин останньої дипломатичної активності Туреччини» став чіткий акцент турецького лідера на зовнішній політиці після його перемоги на виборах.

«Ні для кого не секрет, що країна виступила посередником у війні в Україні, вдавшись до участі в зерновій угоді та обміні полоненими, що є великим дипломатичним досягненням», – стверджує турецький аналітик.

Відставний кар’єрний дипломат і колишній заступник міністра закордонних справ Туреччини Алі Туйган у своїй статті «До питання про ендшпіль в Україні» для стамбульського Центру економічних та зовнішньополітичних досліджень EDAM ще в червні поставив питання з приводу російсько-української війни: що могло б стояти на порядку денному якби сторони конфлікту в майбутньому зустрілися за столом переговорів?

«Україна та її прихильники обов’язково порушили б питання Криму. Росіяни про це навіть не говорять. Таким чином, першими двома взаємопов’язаними пунктами можуть стати майбутнє окупованих Росією територій та членство України в НАТО. Чи Росія піде з цих територій в обмін на письмові гарантії, що Україна ніколи не вступить до НАТО? Чи готова Москва дати подібні гарантії поваги до незалежності та територіальної цілісності України? Чи Вашингтон все одно наполягатиме на вступі України до НАТО? До якого моменту єдність Заходу можна сприймати як належне?» – наголосив турецький дипломат.

«Ми не можемо уявити Україну без Криму. І доки Крим перебуває під російською окупацією, це означає лише одне: війна ще не закінчилася», – заявив в інтерв’ю СNN президент України.

Перед вильотом у Вільнюс на саміт НАТО турецький президент заявив, що очікує на візит до Туреччини Володимира Путіна в серпні, тоді ж має намір продовжити обговорення з ним «зернового коридору», дія якого завершується 16 липня.

Москва вустами кремлівського прессекретаря Дмитра Пєскова обмежилася коротким повідомленням, що плани російського президента ще тільки формуються.

Вселенський патріарх Варфоломій I за підсумками липневої зустрічі з українським президентом відзначив свої безперервні молитви за припинення бойових дій та відновлення миру, зокрема, закликавши російський уряд до найшвидшої репатріації українських дітей, вивезених до Росії.

Він також висловив подяку Ердогану за підтримку українського народу, готовність надати усіляку підтримку відновленню України.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.