Музей історії України отримав у свою колекцію близько 8 тисяч унікальних артефактів. Експонати, які стали найбільшим поповненням музейного фонду за всю історію незалежної України, були вилучені у колишнього народного депутата України, експрем’єр–міністра Криму Валерія Горбатова. На початку двотисячних він очолював Раду Міністрів АР Крим.
У 2022 році у квартирі ексдепутата Державне бюро розслідувань України виявило ціле зібрання музейних цінностей. Під час досудового розслідування колишній народний обранець погодився співпрацювати з правоохоронними органами і передав державі всю свою колекцію, навіть з експонатами, які не були виявлені під час обшуків. Музей історії України показав Крим.Реалії частину колекції.
Київські музейники отримали в дар унікальне зібрання експонатів з точки зору обсягів і напрямів, представлених у ній. Археологія, нумізматика, зброя, предмети одягу та побуту – від бронзової доби до пізнього Середньовіччя. Більшість експонатів – це знахідки, виявлені на території України. Частина колекції присвячена історії Криму. Багато з артефактів ніколи не були представлені в українських музеях.
Це нам дозволить досліджувати і навіть відновлювати деякі, можливо, історичні елементи або окремі історичні періоди, які раніше ми не могли підтвердити – розповідає Олена Земляна, генеральна директорка Національного музею історії України.
Загалом тепер у розпорядженні музею близько 8 тисяч експонатів. Один із найдавніших на цей момент – посуд трипільської культури.
Трипільська культура (5400–2750 рр. до н. е.) – це давньоземлеробська культура мідно-кам’яної доби, що існувала на землях сучасної України, Молдови та Румунії.
Кримська частина колекції
Значна частина колекції стосується історії кримського півострова. Одні з найунікальніших предметів – предмети одягу племен готів. Готи – це давньогерманські племена, які приблизно до середини III століття н.е. з’явилися в Криму. До цього вони з’явилися у Східній Європі, фактично зайняли всю територію сучасної України і майже одночасно прийшли на Кримський півострів.
«Можна сказати, такою візитівкою матеріальної культури кримських готів вважаються ці великі, масивні та багато прикрашені пряжки», – говорить Сергій Діденко, завідувач сектору «Археологія часів раннього заліза» музею Історії України.
Орнамент на цих деталях дуже багатий. «Ми також можемо бачити вставки – вони могли бути із сердоліку, альмандину, а також зі скла», – пояснює Діденко. Перш за все, вчені вважають, що ці пряжки виготовлялися саме на території Криму.
«Можливо, це були візантійські майстри, які працювали на замовлення готів. Можливо, прототипами слугували пряжки дунайських готів. Однак усе вказує на те, що ці пряжки з вітрини виготовлялися саме на території південного або східного Криму», – говорить завідувач сектору «Археологія часів раннього заліза» музею Історії України.
Сергій Діденко дуже радий, що його музей отримав усі ці предмети для своєї роботи. «Кримських археологічних колекцій у нас раніше було дуже мало. Переважно це були, так би мовити, розрізнені випадкові знахідки. Тут же ми бачимо комплексну добірку предметів різних періодів та епох, пов’язаних з історією та археологією Криму. Саме тому ця колекція для нас така важлива», – говорить учений.
Анексія півострова Росією також не сприяє історикам у вивченні та дослідженнях. Фахівці та журналісти не раз викривали росіян у крадіжці музейних цінностей з тимчасово окупованих територій України, зокрема і з Криму.
Посилюють проблему і чорні археологи, яких вабить півострів. «Крим – це справжня золота жила для археологів і, на жаль, клондайк для грабіжників. За останні 30 років грабіжники завдали непоправної шкоди кримській археології. Це сотні тисяч предметів – предметних свідчень минулого, втрачених тому, що вони перебувають у приватних колекціях або вже продані, зокрема і за кордон», – розповідає Сергій Діденко, завідувач сектору «Археологія часів раннього заліза» музею Історії України.
Завдяки здобутій колекції вчені отримали шанс дізнатися більше про «білі плями» історії.
Монети – одне з найважливіших джерел вивчення історії
Найбільшу частину зібрання становлять монети – приблизно 6 тисяч штук. Їх діапазон – від VII століття до нашої ери до майже сучасних монет XIX століття. Наприклад, британська монета, походження якої невідоме – не виключено, що вона пов’язана з Кримською війною 1855 року.
«Монети не були однаковими, як сучасні монети. Це ручна робота, і кожен штемпель відрізняється від іншого. А присутність такого величезного розмаїття надзвичайно цінна для наукових досліджень, оскільки ми можемо вибудовувати монетні ряди і хронологічно простежувати, коли існував той чи інший тип, коли він змінювався іншим, якою була приблизна кількість монет. Лакуни в нумізматиці – це перерви або прогалини в грошовому обігу та карбуванні монет. в грошовому обігу завжди пов’язані з певними історичними та економічними подіями. Зміна номіналів, зміна зображень, дизайну, наявність надчеканок на монетах – усе це є свідченнями свого часу, своєї епохи. Вони дуже важливі й відображають як економічні, так і політичні події. Таким чином, монета – це надзвичайно інформативне і цінне джерело, яке необхідно вивчати і зіставляти з іншими знахідками – археологічними, літописними та іншими – для реконструкції тієї чи іншої епохи. Монета в цьому ряду посідає далеко не останнє місце, повірте мені», – говорить Зінаїда Зразюк, завідувачка науково-дослідного відділу нумізматики музею Історії України.
Більшість монет колекції пов’язані з історією Криму та Північного Причорномор’я. Під час грецької колонізації, коли з материкової та острівної частин Греції переселенці переміщалися на ці землі, вони почали утворювати тут велику кількість міст-поселень. Тіра, Пантікапей, Фанагорія – саме в цих містах-державах на території України вперше почали карбувати монети. Протомонети спочатку не використовували в їхньому сучасному значенні – для купівлі чогось. Перші монети служили як пожертва богам.
Пантікапей (сучасна Керч) – ще одне з потужних міст-держав Північного Причорномор’я. Там пройшли всі етапи – від протомонет до, власне, монет. Одна з найбільших архаїчних монет – пантікапейський тріобол V століття до н.е. Зразюк показує монетку, на якій з одного боку зображена лев’яча маска, з іншого – вдавлений квадрат, Відтиск зворотного штемпеля..
«Перші монети мали зображення лише з одного боку, а з іншого відбивався інструмент, що фіксував монетну заготовку. Тому така монета з інкузом досить рідкісна. Вона срібна і була вельми цінною. Пантікапей також карбував золоті та мідні монети», – розповідає Зінаїда Зразюк.
Зараз монети в Криму найчастіше знаходять у могильниках, а також на територіях поселень. У поховання клали монети – як плату Харону за перевезення через річку Стікс.
«Крім того, знаходять скарби. До появи банків люди ховали свої накопичення в землю, щоб уберегти їх від грабіжників. «Зарити талант у землю» – це не метафора, а реальна практика. І хоча влада в усі часи боролася з цим явищем, люди продовжували ховати гроші як під час воєн і потрясінь, так і в мирні періоди, щоб зберегти свої кошти», – пояснює Зразюк.
Також тепер у колекції музею є перші гривні. «Найдавніші – так звані київські шестигранні гривні. Це майже чисте срібло вагою близько 160 грамів – половина візантійської літри. Існувала така вагова система – візантійська літра. Цікаво, що в цій колекції є і київські гривні, які карбувалися з кінця XI століття до 1240 року, коли Київ був захоплений татаро-монгольською ордою і лиття цих гривень припинилося. Однак у колекції зафіксовані гривні вже північної ваги. Це так звані важкі гривні, вони за формою не відрізняються від своїх попередниць, але більше важать – близько 190 грамів. Вони орієнтовані на північну вагову систему – на кельнську марку. Це свідчить про важливі історичні події, пов'язані, можливо, з переорієнтацією торговельних шляхів Давньої Русі від Візантії до Північної Європи – Німеччини та інших європейських міст», – розповідає завідувачка науково-дослідного відділу нумізматики.
Зразюк каже, що значення цього зібрання артефактів складно переоцінити, особливо для дослідження давнього періоду історії України, зокрема й Криму.
«Кількість монет у музейних колекціях досить обмежена. Скажімо, у нашій колекції, хоча вона має понад 200-річну історію, монет Північного Причорномор’я [було] десь близько 300–350 одиниць, а тепер у нас майже 4 тисячі. І це надзвичайний масив для дослідження», – каже завідувачка науково-дослідного відділу нумізматики музею історії України.
Частина колекції вже експонується в Національному музеї історії України на виставці «День археолога: врятовані скарби», а також на виставці зброї та військового спорядження. Іншу частину колекції музейники зараз оглядають та впорядковують. Очікується, що в майбутньому вони зможуть показати ще більше артефактів для всіх охочих.
