«У Криму надзвичайно багато боєприпасів»: вибухи в Ачинську та уроки для півострова

У результаті вибухів на військових складах 5 серпня неподалік від Ачинська в Красноярському краї Росії одна людина загинула, 13 постраждали, а пожежу гасили майже добу. Чиновники ухвалили рішення евакуювати 11 тисяч місцевих жителів із населених пунктів у радіусі 20 кілометрів.

Раніше російські ЗМІ повідомляли про те, що Міністерство оборони Росії планує створити біля кордону з Україною та в анексованому Криму 24 перевалочно-логістичних комплекси. Планується, що до 2020 року ця інфраструктура має замінити наявні зараз 330 баз і складів на території Росії.

Російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер вважає, що після Радянського Союзу Росії та іншим країнам дістався надлишок боєприпасів ‒ десятки мільйонів тонн.

‒ Такі вибухи відбуваються з гнітючою регулярністю не тільки в Росії, але й в інших пострадянських країнах ‒ Казахстані, Україні. Причина більш-менш завжди одна й та сама: залишилися жахливо великі запаси боєприпасів з часів Радянського Союзу. Вони не нові, вони нестабільні, вони зберігаються не дуже правильно. Якщо починається пожежа, то вибухає практично все. Поки все не вибухне і не вигорить, пожежа фактично не закінчується. У деяких випадках ці боєприпаси були зроблені ще за часів Сталіна. При цьому їх використовують, тому що з часів краху СРСР боєприпаси практично ніде не виготовляються, ‒ у всякому разі серійно. Виробляються тільки стрілецькі, артилерійські ‒ у невеликій кількості. Заводи теж у нас старі ‒ часто ще царських часів ‒ там теж вибухи бувають. Програми утилізації діють, просто обсяг дуже великий.

Український воєначальник, командувач Військово-морськими силами України в 2014-2016 роках Сергій Гайдук розмірковує про причини події в Ачинську та кримський аспект цього питання.

‒ Можна сказати з нашого національного досвіду, що є людський фактор. Друге ‒ це недофінансування питань вибухобезпеки та пожежної безпеки. Всі ми знаємо російське авось ‒ воно теж може бути одним з факторів, ну і я не виключаю можливості проведення терористичних актів. Щодо відомостей про створення нових складів у Криму, там збільшується чисельність російського угруповання. Зараз створена така ракетна тріада: морська з підводних човнів і надводних кораблів, берегова з берегових комплексів, і авіаційна, тобто, можна говорити про те, що у росіян виникає необхідність посилення цих арсеналів на базі складів. Окрім зберігання, потрібно ще проводити технічне обслуговування і регламентні роботи, ремонтні роботи.

Сергій Гайдук зазначає, що основна частина наявних баз і складів до анексії півострова була розташована поблизу місць дислокації Чорноморського флоту Росії.

‒ Наприклад, мінно-торпедна база розташовувалася в Троїцькій балці Севастополя, ракетна база ‒ в районі Сахарної Головки та Інкермана, артилерійські склади ‒ в Сухарній балці Севастополя. Саме ці місця становлять загрозу для жителів Севастополя та Інкермана. До того ж, ми маємо інформацію про те, що загрозою буде й об'єкт «Феодосія-13» поблизу Краснокам'янки. Там у радянські часи був склад для підготовки тактичних ядерних боєприпасів, і зараз там же певні підготовчі роботи ведуться. Це однозначна загроза. Також у Гвардійському, Веселому, Октябрському дислокувалася ракетоносна авіація, там були радіотехнічні бази крилатих ракет, які теж мають потенціал відновлення. Все це потенційна загроза для населення... Обсяг некондиційних боєприпасів у Криму надзвичайно великий.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим – «фортеця для нападу»?

Сергій Гайдук згадує, що в Криму до анексії була розроблена програма утилізації боєприпасів до 2020 року, однак припускає, що у російських військових до цього «не дійшли руки».

Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук стверджує, що Чорноморський флот Росії зберігає в Севастополі боєприпаси майже 80-річної давнини неподалік від центру міста.

‒ Після реорганізації та збільшення флоту надійшло значно більше нового озброєння, зокрема й протикорабельних ракет для кораблів і човнів Чорноморського флоту. На мій погляд, головну небезпеку становлять не стільки нові озброєння, скільки збереження старих. У Севастополі найцікавіший об'єкт ‒ 17-й арсенал Чорноморського флоту. Він розташовується практично в центрі міста, на Північній стороні в Сухарній балці. Це стародавня споруда, в неї входять низка штолень у скелі, де зберігаються боєприпаси як радянські, так і німецькі, часів Другої світової війни. Ми не знаємо, в якому вони стані ‒ вони просто замуровані, і що там відбувається, ніхто не знає. Тут російський принцип: не чіпай, і дасть бог, пронесе. Ніхто не готовий ухвалити рішення про розкриття цих сховищ та утилізацію боєприпасів.

За інформацією української розвідки, в Криму на початок 2019 року було 31 тисяча російських військових, з перспективою збільшення контингенту до 40 тисяч. Раніше український постпред в ООН Володимир Єльченко констатував, що весь півострів перетворився на величезну військову базу, і що «кількість військової техніки в Криму та навколо нині перевищує всі допустимі ліміти».

(Текст підготував Владислав Ленцев)