Доступність посилання

ТОП новини

У Криму тривають гоніння на вірян ‒ експерт


Богослужіння в Кафедральному соборі святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги УПЦ КП, Сімферополь

У Криму доводиться досить складно не тільки мусульманам, але й християнам, які не належать до православної церкви Московського патріархату. Про це в інтерв'ю Крим.Реалії розповів учасник правозахисної робочої групи «Форуму вільної Росії», організатор проекту «Міжрелігійний діалог у Латвії», пастор Латвійської Євангелістсько-лютеранської церкви Павло Левушкан.

«Багато християнських церков мають проблеми з перереєстрацією. В першу чергу це стосується п'ятдесятників і баптистів. Лютерани, у свою чергу, були змушені увійти за домовленістю в російські релігійні структури. Вони утворили окреме пробство, зареєстроване як централізована релігійна організація, однак змушені були перереєструвати свої парафії відповідно до фактично чинних у Криму російських законів, щоб уникнути проблем з новою владою. Однак труднощі виникають навіть у них ‒ наприклад, місцева влада не віддає історичні будівлі церков, всупереч раніше даним обіцянкам», ‒ розповідає священик.

Людям, які не приймали зміни політичних реалій і згадували це в розмовах і проповідях, довелося залишити Крим
Павло Левушкан

За словами Павла Левушкана, деякі пастори, які висловлювали проукраїнську позицію, змушені були залишити півострів і виїхати на материкову Україну.

«Людям, які не приймали зміни політичних реалій і згадували це в розмовах і проповідях, довелося залишити Крим. Це стосується як протестантських пасторів, так і деяких православних священиків Київського патріархату. Вони втратили можливість опікуватися своєю паствою, і, безумовно, це трагічна ситуація», ‒ зазначає Левушкан.

Павло Левушкан
Павло Левушкан

Найбільш гнаною меншиною правозахисник називає «Свідків Єгови» ‒ як в анексованому Криму, так і в сусідній Росії.

«Після беззаконного рішення російського суду про заборону цієї організації пересічні її члени зазнають переслідувань за статтею 282 КК РФ за «участь у діяльності екстремістської організації». Тих, хто надає свою квартиру для богослужінь або іншим чином виявляє активність, звинувачують вже за другою частиною цієї статті. До слова, відразу після винесення рішення суду «Свідки Єгови» перестали користуватися власним перекладом Біблії, який був заборонений цим рішенням, і повернулися до Синодального тексту. Однак і це не рятує їх від переслідування за «екстремістськими» статтями. При цьому саме «екстремістські» статті є найбільш тяжкими для людини за своїми соціальними наслідками. Вони тягнуть за собою внесення до «списків терористів», що в багатьох випадках спричиняє блокування банківських рахунків, звільнення з роботи тощо. Словом, ця стаття за тяжкістю своїх наслідків нагадує норми, які застосовувалися до «ворогів народу» в роки сталінських репресій», ‒ пояснює експерт.

Серйозні проблеми виникають також у незареєстрованих баптистів, реєстрація для яких суперечить їхнім релігійним переконанням.

«Навіть наприкінці 80-х, у період перебудови, комуністичний уряд ставився до них менш суворо, ніж сучасна російська влада. Відповідно до «законів Ярової», без реєстрації релігійне об'єднання не має права займатися місіонерською діяльністю. При цьому навіть для реєстрації релігійної групи необхідно зібрати особисті відомості як мінімум десяти її учасників, що теоретично робить цих людей мішенями можливих переслідувань. Незареєстровані баптисти не готові піддавати своїх членів такому ризику. Оскільки їхні будинки молитви оформлені як приватне житло, вони можуть піддаватися ліквідації та знесенню за «нецільове використання». Буквально нещодавно суд у Севастополі ліквідував навіть зареєстровану церкву євангельських християн-баптистів тільки за те, що вони нібито не повідомили в Мін'юст про зміну своєї адреси», ‒ зазначив Павло Левушкан.

При цьому правозахисник наголошує: обмеження свобод вірян здійснюються не тільки в Криму, але й у сусідній Росії.

Релігійна тема незрозуміла владі й викликає у них занепокоєння, тому вони намагаються максимально взяти її під контроль
Павло Левушкан

«Релігійна тема незрозуміла владі й викликає у них занепокоєння, тому вони намагаються максимально взяти її під контроль. Для цього деякі громади намагаються залякати, інші ‒ ліквідувати. Об'єкти для репресій обираються точково й часто випадковим чином», ‒ зазначає він.

За словами Павла Левушкана, лояльність до російської влади далеко не завжди рятує від репресій.

«Пастор Павло Риндич з Нижнього Новгорода постійно підкреслював у своїх виступах лояльність до російської політики. Він приїжджав до окупованого Криму на відпочинок, демонстративно фотографувався там, проте це не допомогло. До його церкви ходить досить багато студентів з Африки, які навчаються в Росії. Кілька студентів із Зімбабве, які відвідували цю церкву, були депортовані за місіонерську діяльність.

Павло Левушкан
Павло Левушкан

Інший випадок: Євген Пересвєтов, пастор церкви з Москви, громадянин України, вже багато років живе та служить у Росії, займався роботою з реабілітації наркозалежних і був цілком лояльний до влади. Він теж демонстрував свою вірність різними способами, аж до запрошення Володимира Жириновського «проповідувати» на богослужіннях. Однак проповіді Жириновського не мали ефекту. Спочатку на пастора почався тиск через реабілітаційний центр, потім за його машиною стала назирці слідувати «наружка» сподіваючись, що він порушить правила дорожнього руху. Одного разу поліцейські змогли причепитися до нього з приводу невимитого автомобільного номера. Це порушення стало формальною підставою для депортації пастора в Україну, що спричинило поділ його сім'ї, адже його дружина, громадянка Росії, відвідувала у справах церковного служіння окупований Крим, і тепер не може в'їхати за ним в Україну», ‒ розповідає Павло Левушкан.

Говорячи про переслідування мусульман у Криму, окрім «справ Хізб ут-Тахрір» і переслідувань членів Меджлісу кримськотатарського народу, правозахисник відзначає заборону книг відомого ісламського богослова Саїда Нурсі як на анексованому півострові, так і в сусідній Росії.

«Насправді, в цих книгах немає нічого екстремістського. Навпаки, багато в чому завдяки працям цього богослова ми маємо той помірний іслам у Туреччині, який переважає там наразі. Саїд Нурсі ‒ один з небагатьох ісламських проповідників, який закликав до співпраці мусульман і християн, і навіть дарував свої праці Константинопольському патріархові. Проте російські мечеті закликають позбуватися його книг, і частина його послідовників вже змушена були залишити Росію через гоніння. На Північному Кавказі відомі випадки реальних тюремних термінів тільки за групове читання книг цього турецького богослова», ‒ наводить приклад експерт.

При цьому Павло Левушкан підкреслює: спроби «домовитися» з російською владою не гарантують захист від репресій ні для мусульман, ні для християн.

«Єдина річ, яку необхідно зрозуміти вірянам у Росії ‒ це те, що вони мають бути особисто зацікавлені в тому, щоб у країні були відновлені й дотримувалися демократичні норми. Все інше: лояльність, домовленість, неформальні стосунки тощо працює тільки доти, поки це вигідно можновладцям. З владою, яка не дотримується законів, неможливо домовитися», ‒ підсумовує він.

XS
SM
MD
LG