Севастопольський плавець-марафонець, відомий кримський дисидент Олег Софяник повідомив про загрозу примусового утримання в місцевій психіатричній лікарні. Він вважає, що на прийом його викликають з ініціативи російських спецслужб, а приводом для цього могла стати його активна проукраїнська позиція.
Кримчанин Олег Софяник відомий у першу чергу своїми спортивними досягненнями як плавець-марафонець і рекордсмен Книги рекордів України. На його рахунку понад півсотні марафонських запливів у Чорному, Середземному, Мармуровому, Південно-Китайському та Карибському морях. Плавець часто присвячує їх діячам та подіям з історії України та кримськотатарського народу. Чи йдеться про можливе відродження радянської каральної психіатрії в анексованому Криму ‒ про це в ефірі Радіо Крим.Реалії разом з ведучим Тарасом Ібрагімовим говорили сам Олег Софяник і радянський дисидент, російський правозахисник Олександр Подрабінек.
‒ Олеже, за яких обставин у вас відбувся діалог зі співробітниками психіатричної лікарні?
За останні роки я склав добірку статей про історію дисидентського руху, опублікував все це на сайті, але він зник, заблокований Роскомнаглядом. Це сталося в неділю, а у вівторок мені телефонують. Я думаю, я у них в розробціОлег Софяник
Софяник: У вівторок (11 лютого ‒ КР) вранці мені зателефонували на мобільний, який, загалом, не знає ніхто, окрім близьких друзів. Кажуть, це з психоневрологічного диспансеру, і питають, чи знаю я, що перебуваю у них на обліку. Я відповідаю, що не знаю. Я перебував там за радянських часів, але з 1988 року з психіатрами не спілкувався, мене ніхто не турбував. Вони говорять, ви маєте прийти. Я питаю: «Як ви знайшли телефон?» ‒ «Це не важливо, в Інтернеті знайшли». Але в Інтернеті його немає. Загалом, я відмовляюся приходити, пропоную надіслати мені повістку. Вони: «А де ви живете зараз?» Кажу: «Раз ви дізналися телефон, то дізнаєтеся й адресу прописки» ‒ «Та ні, ви там вже не живете. Якщо не прийдете, ми вас привеземо з поліцією, тому що ми вас шукаємо вже кілька років». Ця жінка, до речі, так і не назвалася. Словом, вона погрожувала помістити мене в лікарню, оскільки я нібито соціально небезпечний.
‒ В якому сенсі, на її думку?
Останнім часом за мною відкрито ходить зовнішнє спостереженняОлег Софяник
Софяник: Я запитав те ж саме. Вона відповіла: «Приходьте, поговоріть з лікарем, вам тоді все скажуть». А якщо ні, то, мовляв, вони мене покладуть до кінця моїх днів, родичів у мене немає, ніхто не забере. Мовляв, краще добровільно. Я повторив, що нікуди не піду. Вона каже: «Ну все, я вас попередила, будемо вживати заходів». На цьому розмова закінчилася. Буквально за кілька днів до цього у мене були зламані електронна пошта, моя сторінка на Facebook. За останні роки я склав добірку статей про історію дисидентського руху, опублікував все це на сайті, але він зник, заблокований Роскомнаглядом. Це сталося в неділю, а у вівторок мені телефонують. Я думаю, я у них в розробці.
‒ Ви вважаєте, що вами зацікавилися російські спецслужби?
«Ви що, ідіоти? Ви з ким зв'язалися? Це наш ворог. Якщо він там попливе, ми його розстріляємо»
Софяник: Звичайно. Останнім часом за мною відкрито ходить зовнішнє спостереження. Я їздив на цвинтар до батьків, де більше нікого не було ‒ під'їжджає машина, стоять і фотографують. Телефон прослуховують. Я неугодний їм своєю проукраїнською позицією, тим, що займаюся історією дисидентства. Мені здається, їх нездорова активність пов'язана з моїми останніми запливами на підтримку кримських татар. Перший заплив був 20 квітня 2019 року ‒ я проплив кілометр у холодній воді. Після цього на рятувальну станцію в Ушаковій балці приїжджали співробітники ФСБ і розпитували, що за плавець ‒ а я там завжди тренувався. Вони навіть встановили камери спостереження, щоб бачити, чи не плаває там хтось з кримськотатарським або українським прапорами, а потім вживати заходів і затримувати. Влітку я збирався зробити заплив з Ялти до Туреччини на підтримку кримськотатарського народу, у пам'ять про депортацію. Звернувся з такою пропозицією в ялтинську мерію, і вони підтримали ідею, навіть Руслан Бальбек схвалив (депутат Держдуми Росії з анексованого Криму ‒ КР). Вони намагалися узгодити заплив з прикордонниками, але ті зателефонували до Москви, назвали моє прізвище, і їм там кажуть: «Ви що, ідіоти? Ви з ким зв'язалися? Це наш ворог. Якщо він там попливе, ми його розстріляємо».
‒ Коли ви вирішили, що все-таки залишите Крим?
Софяник: Буквально в останній тиждень, тому що більше не бачу сенсу перебувати тут. Я під пильною увагою російських спецслужб, мене в будь-який момент можуть заарештувати, підкинути наркотики чи зброю, як це сталося з Олегом Приходьком. Зараз у Росії фактично 37-й рік: пенсіонера заарештовують за божевільним звинуваченням у спробі підриву Сакської міськради. Вибачте, такого навіть за радянських часів не було. Людей заарештовували за листівки, за конкретні вчинки, але ніхто не вішав тероризм. У моєму випадку все може бути, тому що їм треба когось садити, готувати людей на нові обміни. Я думаю, що найближчим часом спробую перетнути адміністративний кордон. Не знаю, як все відбудеться, тому що тепер російські прикордонники тримають мене по годині, по півтори, забирають паспорт, садять у машину, комусь телефонують. Я звернувся до президента України Володимира Зеленського, щоб він допоміг мені виїхати, якось проконтролювати процес.
‒ Журналісти Крим.Реалії надіслали запит головному лікарю психіатричної лікарні в Севастополі з проханням прокоментувати ситуацію з Олегом Софяником: чи викликають вони його на прийом і в чому причина? Поки що відповіді не надійшло, але якщо вона прийде, то ми обов'язково її опублікуємо. Про те, як влаштовані психіатричні лікарні в Криму і що відбувається з людиною, яка туди потрапляє, Крим.Реалії розповів заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров. У 2016 році проти нього порушили кримінальну справу за звинуваченням у сепаратизмі і насильно помістили в психіатричну лікарню Сімферополя для проведення судово-психіатричної експертизи. У лікарні Умеров провів майже місяць і назвав свій досвід «одним великим катуванням»:
«Стаття, яку мені інкримінували, не передбачає проходження психіатричної експертизи, тому я відмовлявся. Але мене через суд, у примусовому порядку помістили в психіатричну клініку. Будь-яких лікувальних дій і спроб введення препаратів не було. Я вживав тільки ту їжу та воду, які приносили з дому, але умови там були просто жахливі. Той 21 день перебування в клініці я сприймаю як спробу вплинути на мої погляди, на мою волю. Після закінчення цього терміну я говорив журналістам, що це як одне велике катування. Що стосується каральної психіатрії, у прямому сенсі її, напевно, не було, але спроба впливати на волю людини однозначно присутня. Контакт з хворими не обмежений, будь-який з них може до тебе підійти, пристати з розмовами. Прокидаєшся вночі ‒ над тобою стоїть психічнохворий чоловік. Моторошно було. Туалет на три місця, без перегородок. Всі ці дні я не користувався душем, тому що там немає дверей, хто завгодно міг зайти».
‒ У цій же психіатричній лікарні в Сімферополі в останні роки проходять примусові експертизи фігуранти «справ Хізб ут-Тахрір». Адвокат Айдер Азаматов пояснив Крим.Реалії, чому це можна розцінювати як порушення прав людини:
«З моєї точки зору, це порушення права людини на добровільне проходження обстеження в таких установах. В обвинуваченого немає такого обов'язку, змусити його не можна. Але слідчі органи пояснюють це тим, що нібито неможливо встановити осудність людини, тому направляють її на медичний огляд. Найголовніше, що це порушення честі й гідності. Направляючи на такий огляд, людину подають як особу, у якої, можливо, є психіатричні захворювання. Ми оскаржимо постанови про направлення на медичний огляд, але, звичайно, у місцевих судах на це закривають очі й не бачать жодних порушень. Потім це буде акумулюватися і згодом додаватися до скарг до Європейського суду з прав людини».
‒ Пане Олександре, про що, на вашу думку, може свідчити те, що відбувається з Олегом Софяником?
Той факт, що Олегу через 30 років після утримання в психіатричній лікарні за дисидентську діяльність телефонують і вимагають прийти в таку ж установу, свідчить про серйозну загрозуОлександр Подрабінек
Подрабінек: Я знайомий з ним ще з часів перебудови. Те, що він розповідає, може свідчити про те, що в Криму робиться спроба відродження каральної психіатрії. Я не скажу, що вона відроджується як система в Росії, але той факт, що Олегу через 30 років після утримання в психіатричній лікарні за дисидентську діяльність телефонують і вимагають прийти в таку ж установу, свідчить про серйозну загрозу. З іншого боку, не можна точно сказати, що йому телефонували саме з севастопольського диспансеру. Це міг бути оперативник ФСБ, вони люблять розігрувати такі речі. Але це в будь-якому випадку тривожна ознака, суспільство має насторожитися і подумати про те, що наслідки можуть бути важкими.
‒ У сучасній Росії є подібні приклади, коли спецслужби використовують психіатричні лікарні як елементи тиску?
Подрабінек: Я б сказав, що є такі спроби з боку спецслужб. Ситуація зовсім не така однозначна, як у Радянському Союзі. У випадку з Ільмі Умеровим очевидно, що спецслужби намагалися використовувати психіатрію, але це не вийшло, лікарі не пішли на поводу у каральних органів. Слідчі намагаються спробувати таким чином натиснути на обвинуваченого, залякати його. Психіатри поки ще тримаються, але ситуація в країні поступово погіршується, і цілком можна очікувати, що в решті решт знайдуться психіатри, які підуть на поступки. Якщо зусилля в цьому напрямку будуть продовжуватися, то система каральної психіатрії відродиться.
Довідка: 11 лютого Олег Софяник розповів Крим.Реалії, що боїться опинитися ув'язненим у психіатричній лікарні Севастополя, куди його викликають на прийом.
Софяник звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням допомогти йому залишити територію анексованого Криму.
14 листопада 2019 року російські силовики затримували Олега Софяника на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонщиною. До цього він здійснив заплив від мису Лукулл (на заході Криму) до бухти Омега в Севастополі. Відстань у 30 км він подолав за 10 годин ‒ без відпочинку та супроводу. Цей заплив Софяник присвятив 75-річчю депортації кримських татар.
Олег Софяник ‒ відомий севастопольський плавець-марафонець, рекордсмен Книги рекордів України. Станом на травень 2012 року Софяник здійснив понад 50 марафонських запливів, найдовший з них ‒ через Південно-Китайське море довжиною 350 км. Софяник також переплив Середземне море, Мармурове море, протоку Босфор (вздовж і поперек), протоку Дарданелли. Здійснював марафонські запливи на відстань до 100 кілометрів уздовж берегів Криму. Відомий також запливами в холодній воді в зимовий час.
Севастополець є дисидентом. За відмову від служби в армії та від громадянства СРСР його примушували до психіатричного лікування.
(Текст пілготував Владислав Ленцев)
