Кримськотатарський ресурсний центр 23 жовтня в Києві оприлюднив звіт про порушення прав людини в Криму за дев'ять місяців 2019 року. За інформацією організації, кількість порушень збільшилася в порівнянні з 2018 роком.
Як підконтрольна Росії влада Криму та російські силовики порушують права людини в анексованому Криму? Яких груп населення найчастіше стосуються такі порушення? В яких умовах перебувають ув'язнені в Криму? На ці запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір» з ведучою Ларисою Волошиною відповів голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
‒ У списку політв'язнів ‒ 99 осіб. З них 80 ‒ кримські татари. На момент презентації цього звіту ви сказали, що ми вже можемо говорити про три тенденції 2019 року. Перша ‒ це збільшення кількості переслідувань щодо кримських татар та українських активістів. Друга ‒ це посилення покарань, зокрема, збільшення тюремних термінів. І третє ‒ це використання умови утримання як чинник тиску. Чому все це відбувається?
Це цілеспрямована політика з витіснення неугодного населення з Криму
‒ Росія продовжує як агресор репресії на території окупованого Криму. І, насамперед, на наш погляд, це цілеспрямована політика з витіснення неугодного населення в особі корінного кримськотатарського народу, проукраїнських активістів. Переважно за ці дев'ять місяців переслідували у трьох так званих справах. Це «справа Хізб ут-Тахрір» ‒ нові обшуки, нові арешти, затримання. Це «справа Свідків Єгови», переважно вони були зафіксовані в липні. Ну й затримання та арешти у так званій справі щодо участі у збройних формуваннях, незаконних на території іноземної держави. Але йдеться про людей, які мали або мають стосунок до громадської організації «Аскер», яка офіційно зареєстрована в Україні.
Ми бачимо, що Росія в першу чергу цілеспрямовано проводить політику формування якогось соціального образу кримських татар як загрози ісламського тероризму. І я думаю, це дуже «успішна» кампанія Росії в тому, щоб віддалити від України партнерів, коло друзів, переважно західний світ. На тлі того, що біженці приїжджають з Близького Сходу на територію Європи, зрозуміло, що європейські громадяни починають реагувати на ці процеси.
Насправді, наша команда вважає, це привід, інструмент, за допомогою якого проводяться репресії та залякується населення. Тому що всі ці люди, про яких ми говоримо... Стосовно них не доведено, що знайдені якісь предмети, які підтверджують, що вони причетні до якихось терористичних актів. Ми не бачили ніяких процесів на території Криму, щоб усіх цих людей можна було звинуватити за цими статтями (про тероризм і екстремізм ‒ КР).
‒ А чи є якісь докази, що хтось планував захоплення влади?
При обшуках не було знайдено жодної літератури, жодних схем для вибухів, жодних елементів, з яких можна було б виготовити вибухівку
‒ Виходячи з нашого спілкування з адвокатами, родичами, навіть при обшуках не було знайдено жодної літератури, жодних схем для вибухів, жодних елементів, з яких можна було б виготовити вибухівку. Ніхто з них не був присутній під час здійснення яких-небудь терористичних актів.
І до того ж, до окупації «Хізб ут-Тахрір» існувала в Україні як не заборонена організація. Причому за законом в Україні була зареєстрована низка таких організацій.
‒ Я хочу процитувати голову комітету російського парламенту Криму з державної розбудови та місцевого самоврядування, першого віцеспікера Юхима Фікса. Він 8 жовтня сказав, коментуючи, що в Криму два місяці вже немає омбудсмена, що «тимчасова відсутність омбудсмена в Криму не позначається на роботі зі зверненнями громадян». Зокрема, він сказав: «У нас активно працює служба безкоштовної юридичної допомоги, депутатський корпус, всі звернення отримують моментальну реакцію, глобальних питань, які потребують негайної реакції омбудсмена, немає...». Він говорить про те, що всі скарги, які надходять з місць утримання, розглядаються, і проблем немає.
Людей утримують у камерах, де сирість і антисанітарія
‒ За цей період ми зафіксували як мінімум 9 людей, які утримувалися спеціально в карцері, спецблоці, штрафному ізоляторі. Таким чином на людей тиснули. Також людей утримують у камерах, де сирість і антисанітарія. Також не враховуються релігійні переконання і в їжу додають свинину.
‒ А були звернення з цього приводу до місцевих органів влади?
‒ Про це ми отримали інформацію від адвокатів, які зверталися до відповідних органів. Ну і, щоб не бути голослівним, я хочу навести приклад власний. У грудні 2018 року суд у Сімферополі звинуватив мене за 280 статтею ч. 2 КК Росії про те, що я закликаю до порушення цілісності Росії через засоби масової інформації. Я про це навіть не знав. Мене як обвинуваченого навіть не попередили, як і моїх близьких родичів. Виявляється, мені найняли адвоката, про якого я теж не знав, який не зв'язувався ні з моїми родичами, ні зі мною. І вже в січні 2019 року апеляційну скаргу адвоката, якого я не наймав, так званий апеляційний суд Криму відхилив. Для чого вони це робили? Як може адвокат захищати мої інтереси, якщо я не знаю, що мене захищає адвокат? У мене складається враження, що це була цілеспрямована політика, щоб я не мав інформації, що таємно проведені суди.
‒ У вашому звіті зазначено, що в переліку політв'язнів 99 осіб. А у звітах інших правозахисних організацій цифра інша. Як це пояснити?
В Україні немає чіткої дефініції, кого ми можемо вважати політичними в'язнями
‒ Перша й основна проблема в тому, що в Україні немає законно політв'язнів і немає чіткої дефініції, кого ми можемо чітко вважати політичними в'язнями. У принципі у світі теж немає чіткого такого поняття. Низка правозахисних організацій дають цифру 87 осіб. Причому вони кажуть ‒ політв'язні Кремля. Ми ж говоримо про політичних в'язнів Кремля ‒ з Криму. Це ті, хто народився, жив у Криму, або ті, кого заарештували в Криму. 88 з 99 осіб ‒ це ті, хто перебуває в колоніях на території Росії і в Криму, і в СІЗО, як на території Росії, так і в Криму. 11 осіб ‒ це люди, частина з них перебувала в СІЗО, і зараз їм оголошені вироки, і вони перебувають під арештом умовно.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
(Текст підготувала Іванна Ткачук)
