Президент Росії Володимир Путін 23 вересня доручив членам Ради Федерації виділити додаткові кошти на підтримку культурної сфери, зокрема на реставрацію Воронцовського та Ханського палаців в анексованому Криму. Причому на ці два об'єкти російська влада вже витратила 360 і 300 мільйонів рублів відповідно.
Ці гроші були виділені російській компанії «Меандр», яка отримала безліч підрядів з реконструкції або реставрації культурних об'єктів на півострові. Однак пізніше сама російська влада Криму визнала її недобросовісним виконавцем і розірвала контракти щодо Ханського та Воронцовського палаців. Тим часом у Санкт-Петербурзі затримали керівництво компанії «Меандр», яке підозрюють у розкраданнях. Україна вважає всі роботи на культурних об'єктах у Криму після 2014 року незаконними. Про ці проблеми йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін висловив Крим.Реалії думку, що збільшення фінансування для кримських об'єктів культурної спадщини може піти їм тільки на користь.
‒ У російський період фінансування об'єктів культури в Криму набагато збільшилося. Його навіть не можна порівнювати з ситуацією до 2014 року. Тому установи культури, пам'ятки були не в найкращому стані, і були потрібні серйозні вкладення. Думаю, тепер ситуація покращиться, на ці цілі багато грошей не буває.
Однак голова комітету з культури та охорони культурної спадщини підконтрольного Росії парламенту Криму Микола Волков в ефірі радіо «Спутник в Крыму» визнав проблеми з реконструкціями Ханського палацу в Бахчисараї та Воронцовського під Ялтою:
«Це зараз найскладніші об'єкти ‒ вони спочатку були проблемними, виконання робіт там дуже довге. З моєї точки зору, це пов'язане з непорядністю і некомпетентністю людей, які взялися за реконструкцію ‒ ТОВ «Меандр». Занапастити вони нічого не встигли, тому що керівники об'єктів дуже уважно стежать за тим, як виконуються роботи. Але підрядник потріпав їм усі нерви. У Воронцовському палаці спорудив дах, його зірвало штормом ‒ а потім у суді він доводив, що винувате МНС, оскільки не попередило про негоду. Тобто будь-якими шляхами уникав відповідальності. Проте жодних проблем з погіршенням ситуації на об'єктах немає. Ми втратили величезну кількість часу, а з витраченими коштами треба ще розбиратися. Думаю, прокуратура та Слідчий комітет це зроблять».
Самі представники ТОВ «Меандр» ніяк не коментували ці звинувачення. Редакція Крим.Реалії залишає за ними право висловити свою позицію в цьому або наступних матеріалах. За словами Миколи Волкова, в Ханському палаці в Бахчисараї залишається проблемною основна садиба, над якою звели металевий купол. Проте російський чиновник запевняє, що не почнися ця реконструкція ‒ «об'єкт втратили б» через його старість.
Кримський активіст Едем Дудаков переконаний, що російська влада півострова не ставить собі за мету провести якісну реставрацію головної архітектурної пам'ятки кримських татар.
Ми попереджали про проблеми! Зараз це визнали, але тим не менше досі немає комплексної експертизи проєктуЕдем Дудаков
‒ Ми почали говорити про ці проблеми ще у 2017 році, коли «Меандр» та їх підрядник «Кірамет» почали зводити цей металевий каркас. Ймовірно, за цими фірмами стоїть низка впливових фігур. Так збудоване все, що пов'язане з російським будівництвом у Криму загалом. І «Меандр», і «Кірамет» раніше взагалі не займалися об'єктами в середземноморському стилі. Вони просто збирають гастарбайтерів і так працюють ‒ фактично це відмивання грошей. Ми попереджали про проблеми! Зараз це визнали, але тим не менше досі немає комплексної експертизи проєкту ‒ так про що можна взагалі говорити? Щодо фінансування, за нашими оцінками на 2013 рік, реставрація Ханського палацу коштувала близько 75-80 мільйонів євро, тому 300 мільйонів рублів ‒ що називається, кіт наплакав, цього недостатньо. Але питання ж не у грошах, а в підході, у тому, як це все робиться.
Едем Дудаков нагадує, що ЮНЕСКО вже висловила заклопотаність перебігом реконструкції Ханського палацу, який раніше був внесений у попередній Список всесвітньої спадщини.
‒ А зараз фірм, які хочуть зайти на цей об'єкт немає, тому що там вже припустилися стількох порушень. Мало того, в Росії немає фахівців саме з цього стилю архітектури. Адже з 1954 року ханським палацом займався український науково-дослідний інститут, і вся документація залишилася в ньому. Все, що роблять зараз росіяни, це відмивають гроші ‒ така моя думка.
Якщо вони залучать наших фахівців, або ж фахівців з Туреччини, знімуть дах мечеті, розберуть ці бетонні конструкції і заново проведуть всі роботи ‒ можливо, що-небудь і вийде. Зараз стіни не витримують такого навантаження, йдуть тріщинами. На двох дюрбе ‒ мавзолеях ‒ зняли оцинковані дахи, а вже повернуло до зими, і все там знову затопить дощами. Таке відчуття, що це шкідництво.
Розбита спадщина. «Реконструкція» Ханського палацу триває (фотогалерея)
Подібної думки дотримується і колишня керівниця Бахчисарайського історико-культурного заповідника Ельміра Аблялімова.
Ми маємо справу зі стиранням кримськотатарської культури. Росія використовує культуру як елемент своєї політикиЕльміра Аблялімова
‒ Дійсно, багато об'єктів у Криму давно потребували реставрації ‒ наприклад, той же Ханський палац. Але не реконструкції, не будівництва, а саме професійних реставраційних робіт! Я б тут не стала говорити про некомпетентність підрядників ‒ ми маємо справу зі стиранням кримськотатарської культури. Росія використовує культуру як елемент своєї політики, і зараз їй дуже важливо підвести всю історіографію під події 2014 року. За версією російського керівництва, тоді так званий кримський народ самовизначився і виявив бажання «приєднатися до Росії». Однак ми і міжнародне товариство прекрасно розуміємо, що не існує такого етносу, як «кримський народ». Натомість на півострові є корінні народи ‒ кримські татари, кримчаки та караїми.
На думку Ельміри Аблялімової, російська влада прагне виключити кримськотатарський фактор з історії Криму і тому свідомо проводить політику неякісної реконструкції їх пам'яток.
‒ Водночас заявлене Путіним збільшення фінансування, зокрема і для робіт на Ханському палаці, потрібне для того, щоб європейські партнери почули, як «багато» Росія нібито робить для кримських татар. Все це елементи однієї політики.
Під яскравим сонцем Бахчисарая: Зинджирли-медресе та усипальниця кримських ханів (фотогалерея)
Щодо Воронцовського палацу Ельміра Аблялімова вважає, що Росія буде докладати всіх зусиль для збільшення значущості подібних об'єктів, оскільки вони належать до періоду Російської імперії.
Тим часом Микола Волков у тому ж радіоінтерв'ю поскаржився на те, що помилки попередніх підрядників при роботах у Воронцовському палаці доведеться виправляти новим:
«Покрівлю почали робити недбало, неакуратно. Коли зняли одну з частин даху, цей отвір закрили клейонкою, а потім пішов дощ. Добре, що керівництво швидко зреагувало й заклало його, зміцнило своїми силами. Зараз чекаємо нових підрядників, щоб усунути проблеми, які наробили попередні».
Воронцовський палац: провальна реконструкція (фотогалерея)
Журналіст з Ялти Сергій Сардико вважає, що новим підрядникам з розширеним фінансуванням вдасться якісно реставрувати Воронцовський палац.
Мають бути кваліфіковані будівельні кадри, щоб реставрація була на хорошому рівніСергій Сардико
‒ Ще два роки тому ми говорили, що реставрація йде з рук геть погано, що там залило дощем Блакитну вітальню. На наші запитання виправдовувалися: мовляв, робітники недогледіли. Контракт з «Меандром» треба було розірвати ще тоді... Безумовно, дуже позитивно, що на Воронцовський палац виділять додаткове фінансування. Але при цьому мають бути кваліфіковані будівельні кадри, щоб реставрація була на хорошому рівні. Зараз розформували відомство часів України ‒ комітет охорони культурної спадщини ‒ і тепер ці функції передані Міністерству культури Криму. Може, тепер порядку буде більше. Раніше Мінкульт займався обслуговуванням музеїв, а комітет ‒ контролем за реставраціями. Після цих змін все буде в одних руках. Плюс має бути контроль громадськості та журналістів. Загалом я налаштований оптимістично.
Юрист організації «Transparency International ‒ Росія» Григорій Машанов зазначає, що реконструкції об'єктів культурної спадщини в самій Росії нерідко стають підґрунтям для корупційних зловживань.
‒ Усім відомо, що будівництво ніколи не вкладається в початковий кошторис і можна нескінченно роздувати його. На об'єктах культурної спадщини робити це ще зручніше: дуже часто обсяг робіт визначається рішенням організації, яка проводить експертизу і потім узгоджує її з державним органом. У результаті іноді виходять астрономічні суми: наприклад, при реконструкції головної будівлі університету в Санкт-Петербурзі на Васильєвському острові один віконний отвір коштував 400 тисяч рублів. Відповідно, часто виникають скандали на цьому ґрунті: за зловживання при реконструкціях засудили цілого заступника міністра культури.
За оцінкою Григорія Машанова, враховуючи щедре федеральне фінансування, подібних скандалів з непрозорим витрачанням коштів на реконструкціях культурних об'єктів буде все більше й більше.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Моніторинг ЮНЕСКО в Криму
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
Ханський палац у Бахчисараї
Ханський палац-музей у Бахчисараї – найвідоміший музей, пов'язаний з історією кримських татар, територія літньої резиденції кримських ханів Гераїв. На території музейного комплексу розташовані палац, гаремний корпус, ханський цвинтар і мечеть. Він є кандидатом на внесення до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У липні 2016 року в російському Держкомітеті з охорони культурної спадщини Криму погодили проведення «реставрації» Ханського палацу. Влада назвала це «протиаварійними роботами».
Колишній голова комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, кримський активіст Едем Дудаков розповів, що під час «реконструкції» дерев'яні балки Ханського палацу були знищені: частину розпиляли, а частину – вивезли. Крім того, за даними Дудакова, фірма-підрядник, що виконує реставрацію, планує замінити старовинну черепицю на іспанську стилізовану.
Київ неодноразово критикував «реставрацію», яку проводить російська влада в Ханському палаці. Міністерство культури України стверджує, що через проведення цих робіт існує загроза руйнування головного корпусу палацу.
