Українська спецслужба повідомила, що на аеродромі під Севастополем знищено російські озброєння авіації та протиповітряної оборони на астрономічну суму. Вночі в Севастополі лунали вибухи та стрілянина, місцеві канали публікували відео. Що сталося і чому цей аеродром атакують рідше за інші, розбиралися Крим.Реалії.
Служба безпеки України заявила, що провела результативну атаку в ніч на 18 грудня на російський аеродром «Бельбек» в анексованому РФ Криму. Відповідні знімки опубліковані на офіційних каналах спецслужби.
Зазначається, що далекобійні безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ успішно відпрацювали по складових російської ППО на військовому аеродромі «Бельбек».
У результаті прицільних влучань українських БПЛА були уражені:
- літак МіГ–31 із повним боєкомплектом;
- РЛС 92Н6, що входить до складу зенітно–ракетного комплексу С–400 «Тріумф»;
- два комплекси далекого радіолокаційного виявлення «Небо–СВУ»;
- зенітно–ракетний комплекс «Панцир–С2».
У спецслужбі заявили, що ліквідація складових ешелонованої системи ЗС РФ суттєво послаблює оборону та військові можливості противника на Кримському напрямку.
За оцінками СБУ, ціна атакованої військової техніки – від 192 до 292 мільйонів доларів.
Також 18 грудня в Генштабі Збройних сил України заявили, що в Криму в районі селища Гвардійське зафіксовано влучання в радіолокаційну станцію 55Ж6 «Небо–У».
У Севастополі ввечері 17 грудня місцеві телеграм–канали о 19.49 повідомили про перші вибухи та стрілянину на Північній стороні міста – саме там розташований військовий аеродром «Бельбек».
Телеграм-канал «Крымский ветер» повідомив про потужний вибух у районі аеродрому о 20.59 за місцевим часом. Трохи пізніше було опубліковано відео, на якому чути вибухи та стрілянину, видно спрямовані в небо промені прожекторів і трасуючі черги.
Російський глава Севастополя Михайло Развожаєв оголосив повітряну тривогу о 19.58. Відбій тривоги було дано о 21.27. Трохи пізніше Развожаєв повідомив, що сили ППО та Чорноморського флоту РФ збили 11 повітряних цілей. Підтверджень своїх слів російський чиновник не навів.
Ще один вибух у районі «Бельбека» було зафіксовано о 21.38, уже після відбою повітряної тривоги.
У районі селища Гвардійське, за повідомленнями підписників «Крымського ветра» вибухи та стрілянина лунали з 01.29 до 02.20 за місцевим часом. Також було чути проліт дронів.
Російські військові атаку на аеродром «Бельбек» не коментували.
ППО аеродрому сильно ослабне
Загалом протягом доби російська протиповітряна оборона в Криму втратила чотири радіолокаційні станції – три в районі аеродрому «Бельбек» і одну біля селища Гвардійське.
Військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ звернув увагу на невідповідність у повідомленні СБУ. Своєю думкою він на умовах анонімності поділився з Крим.Реалії.
«СБУ в повідомленні пише про ураження двох радіолокаційних комплексів «Небо-СВУ», але на опублікованому відео – дві РЛС іншого типу. Це «Небо-У». Обидві станції хоча і входять в одне сімейство «Небо», але мають абсолютно різні антенні системи і тактико-технічні характеристики», – наголосив експерт.
«Небо-У» – одна з найновіших російських РЛС. Це трикоординатна радіолокаційна станція середніх і великих висот чергового режиму метрового діапазону хвиль. Призначена для виявлення та видачі координат (дальності, азимута, висоти) при роботі у складі автоматизованих систем (АСУ) протиповітряної оборони або автономно. Забезпечує трасову обробку інформації, високу точність вимірювання в умовах інтенсивної радіопротидії.
РЛС працює в метровому діапазоні хвиль, а дальність виявлення повітряної цілі типу «винищувач» залежно від висоти польоту становить:
- 500 м – щонайменше 65 км;
- 10000 м – щонайменше 300 км;
- 20000 м – щонайменше 400 км.
РЛС «Небо–СВУ» має інші характеристики. Вона також працює в метровому діапазоні та може забезпечувати виявлення і супровід широкого класу сучасних і перспективних повітряних об'єктів – літаків стратегічної і тактичної авіації: авіаційних ракет типу АСАЛМ, малорозмірних цілей (бойових блоків ГЗКР), малопомітних цілей, зокрема виконаних за технологією «Стелс», а також розпізнавання класів цілей, визначення державної приналежності (ДП), пеленгацію постановників активних перешкод.
Дальність виявлення повітряної цілі типу «винищувач» залежно від висоти польоту становить:
100 м – щонайменше 25 км;
500 м – щонайменше 60 км;
20000 м – щонайменше 360 км.
Також у районі аеродрому «Бельбек» одну з радіолокаційних станцій втратив зенітний ракетний комплекс С–400 «Тріумф».
Як повідомила СБУ, мова йде про багатофункціональну РЛС 92Н6. Вона призначена для пошуку цілі за даними ЦУ або автономно; захоплення цілі на автосупровід, зокрема в умовах впливу активних і пасивних перешкод, метеоутворень і відбиттів від місцевих предметів; контролю держприналежності супроводжуваних цілей; забезпечення відбору цілей на ураження, постановки на підготовку, пуску, захоплення, супроводу та наведення ЗКР на супроводжувані цілі.
РЛС 92Н6 може наводити до 12 ракет на 6 різних цілей на відстані до 400 км.
Крім того, аеродром під Севастополем втратив ще один елемент ППО – зенітний ракетно–гарматний комплекс «Панцир–С2».
ЗРПК «Панцир–С2» був прийнятий на озброєння російської армії у 2015 році, і це покращена версія «Панцир–С1». Ця мобільна система ближньої дії призначена для захисту об'єктів інфраструктури та військ, що закриває наднизькі висоти в зоні діаметром 40 км і на висоті до 15 км.
ЗРПК озброєний 12 ракетами та двома спареними 30–міліметровими автоматами 2А38М. Ракети уражають цілі на висоті до 15 км, гарматне озброєння – від 0,2 до 4 км. Скорострільність – до 5000 пострілів на хвилину.
«Після атаки, що позбавила аеродром «Бельбек» двох радіолокаційних станцій виявлення, багатофункціональної РЛС зі складу ЗРК С–400, а також ЗРПК «Панцир–С2», протиповітряна оборона цього об'єкта значно послабилася на якийсь час. Російська армія давно вже латає «дірки» в протиповітряній обороні за принципом «Трішкин каптан» – байка російського байкаря-перекладача І.А. Крилова, що стала основою ідіоми про ситуації, коли один недолік намагаються виправити, створюючи інший.: перекидає РЛС і ЗРК з інших напрямків, оголюючи там оборону», – констатує підполковник запасу ЗСУ.
Мінус винищувач
МіГ–31, по якому влучили на аеродромі «Бельбек», – це радянський двомісний надзвуковий висотний всепогодний винищувач–перехоплювач далекого радіуса дії. Розроблений в ОКБ–155 (тепер це АТ РСК «МіГ» – КР) на базі МіГ–25 у 1970–х роках. Перший радянський бойовий літак четвертого покоління.
Призначений для перехоплення і знищення повітряних цілей на гранично малих, середніх і великих висотах, вдень і вночі, у простих і складних метеоумовах, при застосуванні противником активних і пасивних радіолокаційних перешкод, а також хибних теплових цілей.
«Група з чотирьох літаків МіГ–31 здатна контролювати повітряний простір протяжністю по фронту до 1100 км – так пишуть у військових довідниках, – розповідає військовий експерт із Криму. – Винищувач розробляли для перехоплення авіаційних крилатих ракет. Власне, він таку функцію і виконує зараз у Криму».
До повномасштабної війни винищувачів МіГ–31 у Криму не було. У лютому 2024 року на той момент речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що на «Бельбеку» вже базуються «МіГ–31, але класифікації БМ, а не К».
На початку 2019 року стало відомо, що Міноборони РФ підписало контракт на модернізацію партії винищувачів–перехоплювачів до МіГ–31БМ. За запевненнями президента ОАК Юрія Слюсаря, увесь парк МіГ–31 мали модернізувати до 2023 року. МіГ–31К переобладнаний під пуски ракет «Кинджал».
У травні 2024 року внаслідок атаки на аеродром «Бельбек» були уражені два літаки МіГ–31БМ.
Чому аеродром «Бельбек» атакують рідше?
Аеродроми «Бельбек», «Кача» та «Саки» розташовані на західному узбережжі Криму на невеликій відстані один від одного. Так, від «Бельбека» до «Качі» по прямій дев'ять кілометрів, від «Качі» до аеродрому «Саки» в Новофедорівці – 33 км.
Однак із повідомлень телеграм–каналів та зведень ЗСУ випливає, що у 2025 році аеродром «Бельбек» рідше зазнавав атак, ніж два його сусіди. У чому причина?
Підполковник запасу ЗСУ з Криму вважає, що таких причин дві.
«На «Бельбеку» більше засобів ППО. І не тому, що цей аеродром краще охороняють, ніж інші, а через близькість Севастополя, де багато різних військових об'єктів. Тому і засобів протиповітряної оборони на квадратний кілометр тут більше. Друга причина, ймовірно, це бетонні ангари, які почали будувати на «Бельбеку». РЛС і ЗРК в ангар не заховаєш, а ось завдання ураження літаків ускладнюється», – стверджує військовий експерт–кримчанин.
На його думку, після прорідження системи ППО навколо аеродрому у Сил оборони України відкрилося нове «вікно можливостей».
Про будівництво захисних споруд на аеродромі «Бельбек» повідомлялося рік тому, в грудні 2024–го.
На супутникових знімках було видно, як нові захисні споруди будуються з використанням залізобетонних конструкцій, які забезпечують значно кращий захист літаків від великих уламків і близьких вибухів. На різних етапах будівництва перебувають десять укриттів.
Крім укріплених індивідуальних укриттів для літаків супутникові знімки також зафіксували будівництво менш захищених легких укриттів.
