Сили оборони України завдають ударів по військових об'єктах Росії в анексованому Криму: ППО та РЛС, високотехнологічні засоби озброєння, склади військової техніки, сховища ПММ та енергоінфраструктура. Якою є кримська географія, щільність, періодичність та ефективність таких ударів – про це українські військові експерти розповіли Крим.Реалії.
Російські засоби ППО
Уражати військові цілі армії РФ в анексованому Криму стало можливим завдяки тому, що Сили оборони України регулярно проріджували системи ППО Росії, кажуть військові експерти.
З серпня 2025 року об'єктів РЛС та ППО в Криму, уражених силами ГУР Міноборони України, стало більше. Наприклад, за весну і два місяці літа Крим.Реалії зафіксували 3 ураження РЛС (один з них – на буровій у Чорному морі), тоді як із серпня до кінця жовтня стало відомо про 17 уражень об'єктів ППО та РЛС у Криму.
Послабити протиповітряну оборону – це перший важливий етап стратегічного плану, вважає військовий експерт, керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Для того, щоб удари були частішими чи ефективнішими – все це різні заходи – вони об'єднуються єдиною метою, і, відповідно, єдиним планом. Скажімо, для того, щоб спрацювати «Фламінго», «Нептуном», дронами або морськими дронами по дуже критичних об'єктах, тобто головних цілях, потрібно пройти низку етапів. Якщо «прилітає» по комплексу ППО в Євпаторії, це означає, що ми готуємося до якогось повітряного удару: спочатку працюють по системі спостереження – береговій системі спостереження, системі спостереження за повітряним простором», – зазначає Павло Лакійчук.
Про важливість ураження об'єктів ППО говорять і американські військові. Крим має вирішальне значення, вважає полковник армії США у відставці Джон Світ.
«Крим має вирішальне значення, і я вважаю, що він, очевидно, входить до списку територій, які Україна хоче звільнити. Але вони мають створити ці умови, і зараз вони роблять це, знищуючи системи ППО, які допомагають росіянам зупинити додаткові удари, чи то за допомогою «Фламінго», дронів, чи ракет «Нептун», – каже полковник армії США у відставці Джон Світ в ефірі «24 каналу».
У питаннях знищення систем ППО Крим перетворився на ЧорнобаївкуОлександр Коваленко
Засоби ППО розміщені в Криму в чітко визначених позиційних районах, змінити які російські військові не можуть, зазначає військовий експерт Олександр Коваленко. Удари завдаються по них планомірно, і це працює на виснаження всієї російської системи ППО загалом. Щоб закрити небо в Криму, росіяни знімають засоби ППО з регіонів Росії та привозять на анексований Кримський півострів. Коваленко називає Крим у символічному сенсі «великою Чорнобаївкою».
«На сьогоднішній день є дві найбільш захищені системами ППО локації у Росії – це Москва та Московська область, найщільніший захист ешелонованою ППО. Друге місце – це тимчасово окупований півострів Крим. І щоразу, коли на території тимчасово окупованого Криму «виноситься» якась система РЛС або пускова установка, Росія повинна вирішувати це питання досить швидко, щоб компенсувати нестачу цієї одиниці або кількох одиниць і більше. І вони це відправляють до Криму. Вони там розміщують, знову ж таки, в тих самих позиційних районах, які нам відомі. І вони не зможуть їх ніяк змінити, знову ж таки, мис Тарханкут, радіотехнічний полк – він як був там, так там і залишатиметься, тому що іншої локації просто там немає. І в принципі, з цього ми й робимо висновок, що у питаннях знищення систем ППО Крим перетворився справді на Чорнобаївку. Немає у росіян іншого виходу, немає іншої можливості якось це змінити», – вважає Олександр Коваленко.
Один з елементів ППО, знищених у Криму – це РЛС «Небо-У». Експерти називають його дорогим – коштує близько 100 мільйонів доларів. Його важко виготовити, потрібні високотехнологічні лінії виробництва та деталі. РЛС «Небо-У» може фіксувати та супроводжувати ціль на висоті понад 10 кілометрів. Це найсучасніша система нестратегічної протиракетної оборони на озброєнні у Росії, і їх у неї лічені одиниці.
«Основний плюс цієї системи полягає в тому, що вона фіксує та супроводжує цілі на висотах до і понад 10 кілометрів. І ці системи можуть спостерігати також за повітряним простором України. Тобто, якщо у нас відправляється якась [ракета] Storm Shadow чи Scalpel G, або щось інше у напрямку тимчасово окупованого півострова Крим, то якраз «Небо У» це все фіксує все це до 10 і більше кілометрів. Вона забезпечує фіксацію та супровід цілі, що допомагає таким комплексам, як С-400, С-300, С-500 також в принципі – скільки б вони там не розповідали, що це не маюча аналогів у світі система, але їм потрібен відповідний супровід. Без цієї системи вони [комплекси] не працюють, не зможуть збити цілі, які на таких висотах прямують до Криму», – зазначає військовий експерт Олександр Коваленко.
Об'єкти зберігання ПММ, енергоінфраструктура
Посилюються українські атаки і по важливих об'єктах енергетичної інфраструктури Криму – там всіляко намагаються захистити ТЕС, зазначає військовий експерт Владислав Селезньов.
Наші Сили оборони бачать усі ключові та вразливі об'єкти у росіян на території тимчасово окупованого КримуВладислав Селезньов
«Адже не просто так за останній проміжок часу «прилетіло» по двох енергетичних підстанціях: одна в районі Феодосії, друга – під Сімферополем, та ж Таврійська ТЕС. Це ж розподільчі вузли, зокрема від енергомосту Росія–Крим. Тобто відбувається руйнування тих елементів, від яких залежить стійкість окупаційного режиму в Криму та Севастополі. Наші Сили оборони бачать усі ключові та вразливі об'єкти у росіян на території тимчасово окупованого Криму – це факт. Значить, по них буде «прилітати». Зараз ворог буквально розгорнув антидронові сітки в районі Балаклавської ТЕС, намагаючись захистити її. Чи допоможе їм це, побачимо пізніше. Оскільки в рамках масованих дронових атак навряд чи ця споруда зможе встояти», – говорить військовий експерт, полковник Збройних сил України Владислав Селезньов.
По Феодосійському нафтоналивному терміналу в Криму було завдано двох ударів – у ніч на 6 та на 13 жовтня 2025 року. Повністю знищено, як мінімум, 11 резервуарів із паливом, ще кілька пошкоджені настільки, що їх, ймовірно, неможливо відновити. Пожежі на нафтобазі тривали кілька днів.
Московський блогер Олександр Сергєєв (Горний), який зараз живе в Криму, обурюється тим, що по терміналу ще рік тому били ЗСУ, а російська влада висновків не зробила.
Я думаю, мало хто очікував, що знову будуть лупити по нафтобазі. Але нас запевняли, що там нічого немаєОлександр Сергєєв (Горний)
«Потужний удар по нафтобазі, по енергопідстанції і, звісно, все це було дуже несподівано та дуже невчасно. Це вже практично третій удар по нафтобазі за останній рік... Я думаю, мало хто очікував, що знову будуть лупити по нафтобазі. Але нас запевняли, що там нічого немає. А що ми побачили в підсумку? Там багато чого є. І я вважаю, що це дуже серйозний злочин тих, хто мав зробити висновки ще рік тому. Де кримська влада, яка мала ще рік тому розпочати демонтаж цього неподобства і переведення цього об'єкта кудись ще?» – заявляє Горний у своєму відео.
Нафтовий термінал у Феодосії – важлива, на думку експертів, логістична ланка у постачанні російських військ паливно-мастильними матеріалами. Загальний обсяг нафтопродуктів, що зберігалися в резервуарах, становить близько 193 тис. кубометрів, зазначають у Генштабі ЗСУ. Для порівняння: «Югторсан», другий за величиною нафтоналивний термінал, що знаходиться в Севастополі, має резервуари загальним обсягом 135 тисяч кубічних метрів.
Були також удари по нафтобазі в селищі Гресівський у Сімферополі, українські безпілотники атакували й нафтобазу мережі АТАN у селищі Гвардійське біля кримської столиці, по складах із пальним на залізниці в Криму. Наприклад, на станції Джанкой у серпні та жовтні 2025 року. Через цю станцію паливо постачається південному угрупованню військ Росії.
Такі удари, зазначають експерти, виснажують ресурси російської групи військ «Дніпро», яка воює у Херсонській та Запорізькій областях. Постачання палива вона отримує з Криму. Без достатньої кількості палива наступальні плани росіян обмежені, вважають військові експерти.
«Відповідно, удари по цих об'єктах безпосередньо впливають на можливості росіян здійснювати наступальні дії. Тобто Степногірськ, умовно кажучи, штурмуватимуть не танки та бойові броньовані машини, бо не вистачатиме цього палива, а, знову ж таки, піхота. Можливо, на мотоциклах, можливо, на електросамокатах, можливо, на ослах. Але не на танках і не на бойових броньованих машинах», – говорить координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Удари ракетами «Фламінго»
Україна розвиває власні рішення щодо далекобійної зброї, зокрема систему «Фламінго». Її було застосовано щонайменше по одному військовому об'єкту в Криму. Про це повідомляє проєкт «Мілітарний» із посиланням на свої джерела у ЗСУ.
«Фламінго» можна виробляти багато, швидко і досить недорогоОлександр Коваленко
Наприкінці серпня було атаковано прикордонну заставу ФСБ Росії неподалік Армянська – уражено казарму та катери на повітряній подушці.
«Фламінго», в першу чергу, це мобілізаційного типу крилата ракета з сухопутною пусковою установкою, тобто з сухопутним базуванням. Що таке мобілізаційна ракета? Це велика кількість, невелика собівартість і, в принципі, все. Тобто можна виробляти багато, швидко і досить недорого», – вважає військовий експерт Олександр Коваленко.
«Фламінго» доцільно застосовувати саме там, де прорвано лінію російської ППО і низька ймовірність збиття таких ракет, кажуть українські військові експерти. А більш високотехнологічні системи – там, де потрібно проривати лінію ППО. Біля Армянська, за підсумками оцінки супутникових знімків низької роздільної здатності сервісу Copernicus Data Space Ecosystem, було підтверджено ураження бази ФСБ. Є й візуальне підтвердження пошкодження чотирьох катерів. Супутникові знімки високої роздільної здатності опублікував розслідувальний проєкт Exilenova+. У проєкті вважають, що до цілі в Армянську долетіли три ракети.
«Фламінго» – це якраз серйозний масштабний удар, досить потужний. Все ж таки тонна сто п'ятдесят [кілограм] – це навіть потужніше, ніж Х-22, найпотужніша ракета на конвенційному озброєнні у росіян. І, відповідно, ми мали можливість знищувати серйозні укріплені об'єкти у ближній тиловій зоні при зменшенні ешелонованості ППО саме завдяки «Фламінго». Хоча «Фламінго», з урахуванням можливостей маневрування, прокладання маршрутів і траєкторії польоту, можна використовувати і дещо глибше, ніж у ближню тилову зону, – зазначає координатор групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Російська військова авіація
У Криму українські сили знищують і російську військову авіацію. За останні місяці стало відомо про ураження щонайменше чотирьох вертольотів Мі-8, по одному Мі-24, Мі-26 та Мі-28.
Раніше рідко зазнавав атаки військовий аеродром «Кача». Цієї осені на ньому було атаковано вертоліт, транспортний літак Ан-26, два літаки Бе-12 «Чайка». ГУР Міноборони України зазначає, що ураження Бе-12 сталося вперше в історії. Бе-12 – це радянський протичовновий літак-амфібія, він може злітати і сідати як із суходолу, так і з води.
«Літаки є високотехнологічними засобами озброєння, які відновити на теперішній час Російська Федерація не має такої активної можливості. Вони, звісно, намагаються їх ремонтувати, щось намагаються виробляти, але через ті ж санкції наших партнерів та інші засоби впливу не мають того доступу до високих технологій, які потрібні для виготовлення літаків», – говорить представник ГУР МО України Євген Єрін.
На порівняльних знімках аеродрому видно вирву від удару. Один із літаків Бе-12, що стояв на полі, був пошкоджений і відвезений з бази, також було ще евакуйовано один такий літак, але чи був він уражений, невідомо.
Експерти вважають: ураження Бе-12 теж важлива подія – ці літаки вистежували українські дрони.
«Знищення такої одиниці – суттєвий вплив на використання цієї техніки для протидії нашим морським дронам, нашим повітряним дронам, усім нашим засобам, якими ми перетворюємо тимчасово окупований півострів Крим на Чорнобаївку для росіян. І так само, як вони тікали свого часу з Чорнобаївки, через деякий час вони тікатимуть також із Криму», – зазначає військовий оглядач Олександр Коваленко.
Російські вертольоти та літаки Бе-12 полюють на морські дрони України під час їхніх переходів, коли вони йдуть тихим ходом.
«Ось ми дивимося, там швидкість 40 вузлів – це крейсерська швидкість. Коли ми дивимося, як він заходить у Туапсе, крутиться, ось це він уже йде на 40 вузлах. А щоб до того Туапсе дістатися, вони йдуть економ-ходом, потихеньку, такий режим роботи двигуна, коли мінімально витрачається електроенергія. Тихонько плетуться, а ці з неба їх виловлюють. Здебільшого це вертольоти Мі-8 та [літаки] Бе-12, вони їх дуже спритно пристосували. І в цій парі просто вибивали дрони на переході в морі. Ми не могли [їм завадити], і така була велика пауза дальніх ударів дронами», – пояснює військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Як патрульні літаки вони виявилися дуже ефективними. І не лише для відловлювання наших морських дронів, але й спостереження за акваторієюПавло Лакійчук
Бе-12 – найбільший серійний літак-амфібія у світі. Загалом було побудовано 143 таких літаки різних модифікацій, більше їх не виробляють. Виведення з ладу «Чаєк», зазначає Павло Лакійчук, важливе не лише для атак морськими дронами, але й для зменшення можливостей Росії патрулювати Чорне море.
«Вони вже не гідролітаки, здається, з 2000-х. Я у 1988 чи в 1989 році востаннє бачив, як Бе-12 зі сліпів ще в Донузлаві піднімався, з води. У Качі вони вже з аеродрому тільки літали. Це навіть не рятувальні [літаки], сідати на воду вони не можуть. А от як патрульні літаки вони виявилися дуже ефективними. І не лише для відловлювання наших морських дронів, але й спостереження за акваторією північно-західної частини Чорного моря, у комплексі з вишками Бойка», – зазначає Павло Лакійчук.
Військові склади та морська компонента
Українські атаки відбуваються і на військові склади РФ у Криму. Так, ВМС України повідомляють про знищення пункту базування безпілотників на аеродромі «Херсонес». За їхніми даними, було уражено до трьох БпЛА «Mohajer-6» та два БпЛА «Форпост», які російські війська використовували для спостереження за надводною обстановкою в акваторії Чорного моря.
«Дрон може вести розвідку практично в будь-яких погодних умовах і має завадостійкий канал зв'язку. БпЛА може нести дві кориговані авіаційні бомби КАБ-20 із супутниковим або лазерним наведенням та керовані авіаційні ракети комплексу Х-БПЛА для атак наземних цілей», – розповідають про дрон «Форпост» російські джерела.
Експерти зазначають, що з точки зору морської компоненти в Криму у РФ залишився в основному допоміжний флот, судна прикордонної служби ФСБ. Але і ці об'єкти є важливими та є законною військовою ціллю. Це плавучі майстерні, паливні танкери, пошукові судна тощо.
1 вересня 2025 року ГУР Міноборони України опублікувало відео атаки на російський рейдовий буксир, ймовірно, БУК-2190, у бухті Севастополя. Як повідомляє ГУР МОУ, він входить до складу підводних диверсійних сил, це підрозділ висококваліфікованих водолазів-розвідників, на підготовку яких витрачають значні ресурси.
Крім суден підводних диверсійних сил є й інші судна, які беруть активну участь у бойових діях. Невеликі судна постійно атакують українські сили на Дніпрі, у Дніпро-Бузькому лимані.
Малі десантні кораблі – це те, що вони тягнуть постійно на західне узбережжя Криму, а далі на Тендрівську косу, на Дніпро-Бузький лиманПавло Лакійчук
«Всякі «Раптори», малі десантні кораблі – це те, що вони тягнуть постійно на західне узбережжя Криму, а далі на Тендрівську косу, на Дніпро-Бузький лиман. Москітний флот зараз діє у противника. Діє небезпечно. Він забезпечує і роботу спецназу, забезпечує роботу морпіхів на Дніпровських островах, у Дніпро-Бузькому лимані. І тут же ціль – не дати, не запустити в наші чорноморські порти, тобто в Миколаїв і Херсон. І вся ця дрібнота, ось якраз із Криму туди прямує. По-моєму, зрозуміло, якщо ми «бахнемо» в Новоросійську якийсь великий десантний корабель («Петр Моргунов» там ховається досі), або корвети, фрегати, носії «Калібрів» (крилаті ракети – КР) – це дуже добре, але це така, одинична удача. А цю дрібноту потрібно знищувати постійно, тому що вони постійно підтягують їх, підтягують. І від них велика біда. Зараз на Дніпрі більшість островів уже перебувають під росіянами завдяки цьому», – зазначає військовий експерт Павло Лакійчук.
Значення ударів по військових об'єктах РФ у Криму
Керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук вважає, що планові та регулярні удари по Криму мають у тому числі й військово-політичний характер. Вони впливають на ухвалення рішень про підтримку України, навіть якщо йдеться не про операції великого масштабу.
Ці удари вже впливають не лише на наш Крим, але й на всю навіть не стратегічну, а геополітичну обстановку навколо цієї війниПавл Лакійчук
«Коли Трамп змінює свою позицію, це [відбувається] в тому числі завдяки... Йому Путін каже: дивись, усе буде нормально, я через два місяці забираю Донбас, потім ще у мене місяць на Запоріжжя. Два місяці минає, Донбас не забрав. А Зеленський прилітає і каже: ми контрнаступаємо. Запитують: де контрнаступаєте? [Зеленський]: та ось там, на північ від Покровська... Неважливо, якого масштабу – стратегічна наступальна операція чи тактична. За планом? За планом. Те саме – щодо Криму. Коли ми проводимо там такого роду удари, з американськими військовими, з Пентагоном, коли розмовляють, [кажемо]: ми проводимо операцію. І Трамп уже говорить: так, очевидно, українці можуть, якщо захочуть, зможуть. І це вже впливає не лише на наш Крим, але впливає на всю навіть не стратегічну, а геополітичну ситуацію навколо цієї війни. Тому ці удари мають продовжуватися», – говорить Павло Лакійчук.
Деякі аналітики вважають, що ЗСУ можуть здійснити і контрнаступ на Крим. Хоча не вважають, що він можливий, наприклад, у вигляді висадки великого десанту.
«Якщо ми дивимося на тенденції, заяви тамтешніх гауляйтерів, вони абсолютно красномовні. Вони буквально виють через те, що ось-ось українська армія перейде в контрнаступ з метою звільнення Криму від російської окупації. Не дарма росіяни активно будують інженерні фортифікації на території Чорноморського, Сакського (нині Євпаторійського) району та Сімферопольського району. Тобто щось або знають, або до чогось готуються», – говорить військовий експерт, полковник Збройних сил України Владислав Селезньов.
Я справді вірю, що кінцевою метою України буде звільнення КримуДжон Світ
Полковник армії США у відставці Джон Світ зазначає, що організувати контрнаступ буде непросто.
«Замаскувати накопичення військ складно. Я маю на увазі, Україні доведеться накопичити бронетанкові сили з артилерією та особовим складом. Це буде складно в наш час з урахуванням супутникових технологій та безпілотників. Але я справді вірю, що кінцевою метою України буде звільнення Криму», – каже Джон Світ.
Джон Світ зазначає, що контрнаступ можливий після падіння Керченського мосту і прогнозує, що, ймовірно, невдовзі знову з'являться загрози атак цього об'єкта.
