Доступність посилання

ТОП новини

«Американці зрозуміли, що Україна може перемогти». Про віру Заходу в Україну, звільнення Криму та чудеса – політолог зі США Олександр Мотиль


Президент США Джо Байден підписує закон про ленд-ліз, 9 травня 2022 року

«Це означає, що Америка стала міцним союзником України. Це неймовірно!» – так професор політології в Радгерському університеті (США), історик, член українського ПЕН-клубу Олександр Мотиль реагує на підписання президентом США Джозефом Байденом закону про ленд-ліз для України. Про чудеса Мотиль у своєму інтерв'ю згадає неодноразово. Крим.Реалії говорили з ним про переломний момент української історії, про можливість зміни влади в Росії і про те, чи буде сталий мир без звільнення Криму.

Як США повірили в Україну

Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України 9 травня, в день, коли на військовому параді на Красній площі президент Росії Володимир Путін вкотре виправдовував повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Цей символізм Мотиль називає разючим, проводячи паралель із ленд-лізом під час Другої світової.

Президент США Джо Байден підписує закон про ленд-ліз, 9 травня 2022 року
Президент США Джо Байден підписує закон про ленд-ліз, 9 травня 2022 року

«Він обрав цей день, щоб показати, що Америка підтримує Україну так само, як вона підтримувала Радянський Союз проти нацистської Німеччини. Це фантастична річ, просто переломний момент української історії», – вважає він.

Він обрав цей день, щоб показати, що Америка підтримує Україну так само, як вона підтримувала Радянський Союз проти нацистської Німеччини

Мотиль розповідає, як у Штатах вважали, що Росія здобуде швидку перемогу над Україною, і тоді американцям доведеться сконцентрувати свою допомогу на підпільній боротьбі, яка б виникла у разі масштабної окупації українських земель.

Говорячи про ту відсіч, яку змогли дати українські війська, Мотиль знову звертається до категорії дива. Однак і це диво не давало впевненості, що Україні вдасться стримати росіян, додає політолог, але потім сталися два переломні моменти.

Олександр Мотиль, професор політології Ратгерського університету у США
Олександр Мотиль, професор політології Ратгерського університету у США

Перший – відступ російських військ від Києва, Сумщини та Чернігівщини.

Для Америки та європейських партнерів України дуже важливо було дійти усвідомлення, що це не програна війна, що Україна може виграти

«Для Америки та європейських партнерів України дуже важливо було дійти усвідомлення, що це не програна війна, що Україна може виграти, або, принаймні, довести до патової ситуації. Бо якщо це програна війна, то навіщо все це розтягувати і давати зброю, якщо й так кінець неминучий?» – пояснює Мотиль.

Другим переломним моментом він називає свідчення про звірства російських військових у Бучі, Ірпені та інших населених пунктах, що опинилися під окупацією. На думку Мотиля, кадри, що облетіли світ, показали, що це вторгнення – загроза не лише для України, а й для людства, що йдеться про безпеку та існування не лише однієї країни, а й усього Заходу, а можливо – і цілого світу.

Повернути Крим

Україна оновила свої цілі у війні з Росією. Якщо раніше перемогою у війні могло вважатися відведення російських військ на позиції, які вони займали до 24 лютого 2022 року, то тепер це повне звільнення захоплених територій, включаючи Крим і Донбас. Цю заяву з інтерв'ю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби виданню Financial Times згадує Олександр Мотиль, говорячи про те, чим ця війна може завершитися для кримчан.

Об этом уже говорят, об этом уже думают, и Украина официально сказала, что намеревается отбить Крымский полуостров

«Дуже важливо, що це стало можливим. Про це вже говорять, про це вже думають, і Україна офіційно сказала, що має намір відбити Кримський півострів. Це дуже позитивний сигнал, що відображає самовпевненість української влади», – коментує політолог.

Якщо ж після закінчення війни Крим залишиться під контролем Росії, то цей стан Мотиль схильний називати «холодним миром», подібним до часів «холодної війни» між США та СРСР, коли прямих зіткнень між військами двох країн не було, але існувало постійне напруження, що перемежоване кризами.

У 2015 році Мотиль дотримувався точки зору, що у нинішньому її стані, коли питання Криму та окремих районів Донбасу перебувають у стані замороження, Україні слід реформуватися і розвиватися, не поспішаючи повертати території. Так у країни з'явиться можливість стати на ноги в економічному та військовому планах.

«Але війна змінила все, тепер вважає він. – Якщо Україна матиме можливість відбити Донбас і Крим – я повністю за це. Раніше нас лякали, що якщо таке щось зробити, то буде війна, а тепер і так війна».

Революція у Росії

У Росії не виключена революція, режим Путіна руйнується на очах і може впасти протягом кількох років – такі прогнози Олександр Мотиль давав ще 2015 року. Але режим не впав. «Я вже таке прогнозую добрих сім років, рано чи пізно буду правий, чи не так?» – сміється тепер політолог.

Він усе ще думає, що революція в Росії можлива, і роз'яснюючи свою думку, перераховує три причини початку революцій.

Росія справляє враження, що вона надзвичайно міцна та сильна. Але насправді – вона гнила

Перша – існування революційної організації, готової організувати народ. Так, визнає Мотиль, у Росії такої організації немає, і найближчим часом не з'явиться. Але залишилося ще два фактори, які Росії цілком можуть підійти.

Другий – суперечність між структурами держави та економіки, що призводить до революційної ситуації навіть за відсутності самих революціонерів. Коли система стає на межу краху, вони не обов'язкові.

І третій – різкі зміни суспільних настроїв, коли у січні люди можуть підтримувати одного лідера, а в лютому повністю перейти на протилежний бік. Причини для них можуть бути різні: від економічних наслідків санкцій до російських солдатів, які не повернулися додому.

«Економіка слабка, військо слабке і вертикаль влади теж слабка, – каже Мотиль. – Росія справляє враження, що вона надзвичайно міцна та сильна. Але насправді – вона гнила».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG