Як повномасштабне вторгнення Росії вплинуло на відносини між різними конфесіями в Україні? Як мусульманам у лавах ЗСУ вдається робити намаз на війні? Українські мусульманські лідери закликають парафіян захищати свою країну, а російські підтримують вторгнення в Україну – за ким тут істина? Про це Крим.Реалії говорили з уродженцем Криму, імамом Муратом Сулеймановим, який у листопаді став муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма». Це друга частина інтерв'ю, першу читайте тут.
«Про смаки не сперечаються»
– Почнімо з роз'яснень. В Україні є Духовне управління мусульман «Умма», муфтієм якого ви стали. Є Духовне управління мусульман Криму з муфтієм Айдером Рустемовим. Є духовне управління з муфтієм Ахмедом Тамімом... Водночас часто трапляються помилкові судження, що всі мусульмани України мають єдиного муфтія.
Чому в Україні багато муфтіятів і духовенства? Це один із чинників того, що в Україні є свобода слова
– Чому в Україні багато муфтіятів і духовенства? Це один із чинників того, що в Україні є свобода слова. Люди по-різному можуть дивитися на одну річ, давати їй своє визначення і по-своєму застосовувати. Наприклад, у мене є бачення і я розумію, що є мусульмани України, які потребують певної допомоги. Але в жодному разі я не говоритиму, що ви повинні слухати мене, тому що ми найправильніші. Ми всі люди, ми помиляємося.
Будь-який учений, який каже, що він усе знає і називає себе верховним, насправді нічого не знає. Чим більше муфтій, який працює з релігійними текстами, занурюється в них, тим ширше відкриваються для нього двері, і він розуміє, що нічого не знає.
– Наразі двоє кримських татар керують двома духовними управліннями. Уявімо кримського татарина, який планує піти до мечеті, наприклад, на п'ятничний намаз. Чим йому керуватися у своєму виборі – йти на проповідь Айдера Рустемова чи Мурата Сулейманова?
– Насамперед, ми мусульмани, а національність уже йде після. Мусульманин-прихожанин може обирати, хто йому більше подобається. Можливо, хутба (проповідь у мечеті – КР) одного імама чи одного муфтія йому ближче до серця. Про смаки не сперечаються. І буде великою неповагою або великою помилкою, якщо я говоритиму: ходіть тільки до нас. Це вказувало б на проблеми з вірою, поведінкою та етикетом.
«Я бажаю їм покаятися»
– Як на діяльність Духовного управління вплинула повномасштабна війна?
У Сєвєродонецьку, який зараз перебуває під окупацією, мечеті більше немає: вона потрапила під обстріл і повністю згоріла
– У перші місяці діяльність у багатьох мечетях призупинилася, особливо в тих регіонах, де точилися сильні бої: це Київ, Харків, Запоріжжя… У Сєвєродонецьку, який зараз перебуває під окупацією, мечеті більше немає: вона потрапила під обстріл і повністю згоріла.
Курс роботи дещо змінився. Наразі це більше волонтерська діяльність. Наприклад, велика кількість мусульман виїжджали до Львова. Наша мечеть у Львові прийняла понад три тисячі людей.
– Чи є якесь розуміння, скільки загалом мусульман сьогодні у лавах Збройних сил України?
– Кількість точно я не можу сказати, але знаю, що дуже багато мусульман беруть участь у різних батальйонах ЗСУ.
– Як на війні вдається реалізовувати духовні потреби? Як, наприклад, вирішується питання з п'ятикратним намазом?
Дуже багато мусульман беруть участь у різних батальйонах ЗСУ
– Кожна молитва має свій певний час. Але якщо у мусульманина не вийшло з поважної причини прочитати молитву, наприклад, під час обстрілів, то він може її пропустити, потім прочитати її з іншою молитвою. Тобто, це не принципово, нічого страшного. Також є спеціальна молитва, яку читають під час війни. Якщо цілий батальйон – мусульмани, то вони діляться на дві частини. Одна частина починає читати молитву, інша частина охороняє. І потім вони змінюються.
– В інтерв'ю Крим.Реалії муфтій Саїд Ісмагілов говорив, що воїни, які захищають Україну від російської агресії, перебувають на шляху Аллаха. Водночас, відомо, що верховний муфтій Росії Талгат Таджуддінов підтримав російське вторгнення в Україну. А днями російське Духовне управління мусульман Татарстану розглянуло указ Путіна про мобілізацію та заявило, що він не суперечить мусульманським цінностям. У цій війні мусульмани є з обох боків. З теологічної точки зору – за ким тут істина?
– Щодо мусульман України, є хадис, у якому сказано, що якщо загроза стосується вашої родини, вашої честі, вашого дому, то ви зобов'язані їх захищати. А слова російських муфтіїв… Вони мають щось говорити – ми це чудово розуміємо. Але вони повинні розуміти, що вони відповідатимуть перед Всевишнім Аллахом за те, що вони говорять і до чого закликають. Чому? Тому що їхній заклик – це заклик до тиранії. І ми знаємо, що Всевишній Аллах забороняє це – у Корані є десятки аятів.
Навіть у Священному Корані мовиться, що тирани матимуть людей, які їх виправдовуватимуть. Я щиро їм бажаю покаятися
Я ось згадав слова імама Маліка – це один із найавторитетніших учених, який є засновником юридичної школи з фікху. Якось у нього запитали: «Хто є мерзотником?» Він відповідає: «Той, хто використовує релігію для того, щоб отримати мирські блага». – «А хто гірший за цього мерзотника?» – «Вчений, який використовує релігію для того, щоб виправдати свого тирана».
Тобто на сьогодні це мерзотники, які виправдовують свого тирана, виправдовують війну, виправдовують вбивство, виправдовують насильство. І тут важливо відзначити, що вони використовують різні терміни, щоб показати свою правоту. Але навіть у Священному Корані мовиться, що тирани матимуть людей, які їх виправдовуватимуть. Я щиро їм бажаю покаятися, забрати свої слова й обміркувати. Якби вони мали мужність, то могли б просто мусульманам України зателефонувати, поговорити.
– А яким є вплив війни на міжконфесійний діалог в Україні?
– Діячі, які приїжджають до України з мусульманської країни чи Європи, дивуються, наскільки в нас поставлений міжрелігійний діалог.
Зараз відносини тих, хто виступає за Україну – мусульман, християнин, юдеїв – зміцняться ще більше
Пам'ятаю з часів Арабської весни: я навчався в Ємені в 2010 році, коли все це починалося в Єгипті, в інших країнах і потім перейшло у зіткнення в Ємені. Війна дуже багато масок знімала, й одразу було видно, хто є хто насправді.
Зараз відносини тих, хто виступає за Україну – мусульман, християнин, юдеїв – зміцняться ще більше. На прикладі Львова скажу, що приїжджали до міста мусульмани, які не знали, де мечеть у Львові. Вони приходили до церкви, і священик телефонував мені особисто. І він не казав мені: заберіть мусульман. Він питав: що можна приготувати, щоб їх нагодувати? Уявляєте, як це приємно!
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
