Цьогоріч 24 серпня Україна відзначає 30 річницю своєї незалежності. Цього дня у 1991 році Верховна Рада проголосувала за Акт проголошення незалежності України, а 1 грудня українці підтримали документ на Всеукраїнському референдумі. Тоді 90 відсотків населення висловилися за незалежність, серед них понад 54 відсотки ‒ жителів кримської автономії та 57 відсотків жителів Севастополя сказали «так».
Як кримчани зустрічали проголошення незалежності України у 1991 році? Як анексія Криму вплинула на самосвідомість жителів півострова? Наскільки незалежність країни є цінністю для молодого покоління?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорював ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: політик із Криму, народний депутат України 7-го скликання Едуард Леонов; активістка з Криму, координаторка проєкту «Окупація очима підлітків» Наталія Лютікова; журналіст із Криму Микола Семена; журналіст із Криму Андрій Яницький.
Політик із Криму, народний депутат України 7-го скликання Едуард Леонов із Євпаторії добре пам'ятає дні між путчем та проголошенням незалежності України, своїми спогадами він поділився в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Я ходив і відверто чіплявся до міліціонерів, щоб вони пояснили, що відбувається. Мені було вже тоді зрозуміло, що відкочуватися назад просто не можна. Для мене проголошення незалежності було радісною звісткою.
Незалежність України ‒ це не подарунок долі, а можливість, яку вибороли кров'ю й життями людейЕдуард Леонов
Хтось розуміє та усвідомлює, що була тривала боротьба за становлення України, а для когось незалежність сталася сама собою. Хтось знав про долю Василя Стуса, а комусь здається, що все сталося випадково. Я сподіваюся, що мене можна віднести до перших і для мене незалежність України ‒ це не подарунок долі, а можливість, яку вибороли кров'ю й життями людей. Незалежність дала нам незворотність процесів, почався ренесанс і у творчості, і в технічному процесі.
Журналіст із Криму Микола Семена, який добре пам'ятає трансляцію балету «Лебедине озеро» на телебаченні й момент оголошення незалежності України днями після, ділиться своїми почуттями в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Це була внутрішня перемога, ми усі почувалися переможцями, акт про незалежність відповідав усім нашим внутрішнім прагненням.
Говорити про те, що не так зробила Україна, можна тільки викресливши дії Росії. Сама ж Україна робила все з найкращих спонукань ‒ утвердили незалежність, але постійно вставала на шляху Росія. Наша країна зробила все, що можливо, в умовах тиску.
Росія й зараз продовжує працювати щодо України. Є надія, що «Кримська платформа» допоможе Україні позбутися російського впливу. Вона не завершить свою роботу після Дня Незалежності й тільки зміцнить позиції України, ми побачимо, як до неї приєднаються ще країни. Україна має вийти на всесвітнє утвердження своєї незалежності й на формування всесвітньої антипутінської коаліції, яка знайде можливості та форму для того, щоб спрямувати Росію на цивілізований шлях розвитку.
Про вплив Росії в Криму говорив і президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю українським журналістам із Криму.
«Інформаційно з кримчанами давно працювала Російська Федерація: і паспортизація, і телевізор, і люди, які приїжджали тощо. Була проблема, що, наприклад, зірки, які приїжджали (до Криму ‒ КР) виступати, я це пам'ятаю ще з «Кварталу», ми були єдиною українською зіркою, тому що всі інші ‒ це російські зірки. Але вони завжди говорили: «Дуже приємно у вас бути в Криму». Тому ситуація з поверненням ментальним, цим відчуттям... Я не думаю, що це дуже складно. Тому що мені здається, що вони зараз просто розуміють, що сталося», ‒ зазначив Зеленський.
Активістка з Криму, координаторка проєкту «Окупація очима підлітків» Наталія Лютікова каже, що незалежність штовхнула Україну в європейському напрямку, саме так вона висловилася в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Коли я спілкуюся з молоддю з Криму, вони кажуть, що народжені в Україні й ідентифікують себе як українці. Молодь каже, що їхні ровесники з Росії ‒ це абсолютно інші люди, дезорієнтовані, відірвані у світогляді, наші ‒ вільніші в прояві своєї позиції, вони навіть одягаються не так, як росіяни, не такі затиснуті, не такі стримані, вони дивляться в бік європейських ВНЗ, прагнуть до свободи пересування світом ‒ їм це цікаво й не страшно.
Усе більше дітей у Криму, які через вік не пам'ятають Україну, але навіть вони відмежовують себе від цих, як вони кажуть, «прибульців».
Усе більше буде дітей, яким уже нічого згадувати ‒ вони народжені при окупації. І це має стимулювати нас ‒ громадянське суспільство та владу України ‒ до того, щоб активніше впроваджувати заходи з деокупації Криму та шукати шляхи комунікації, діалогу з молоддю з окупації.
Журналіст з Криму Андрій Яницький вважає, що головне досягнення України ‒ молодь, про це він сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії.
– Наші молоді люди – вільніші, прогресивніші, розумніші, ніж багато молодих людей із пострадянських країн. Річ у тім, що демократична й вільна система дає більше шансів людям на самовизначення.
Крим і Севастополь потрапили в залежність, вони як і раніше залишаються дуже дотаційним регіоном. Якщо в український період дотаційність доходила до 30-37 відсотків і це, в принципі, можна було виправити (на прикладі багатьох регіонів України, які після децентралізації стали самостійнішими), то в Криму ‒ зворотний процес. Росія захопила Крим, прив'язала його на дотаційний повідець і тримає його на 60-відсоткових дотаціях для того, щоб Крим не міг без російських вливань і систем реанімаційної фінансової допомоги. Якщо уявити, що Росія припинить дотації, то Крим опиниться в ситуації гуманітарної катастрофи.
Я впевнений, що Крим повернеться до України й потрібно вже зараз розробляти економічний аспект цього повернення.
До Дня Незалежності в Україні цьогоріч проведуть понад 150 заходів. 24 серпня в центрі Києва запланований святковий військовий парад. Напередодні, 23 серпня, у столиці України відбувся міжнародний саміт «Кримської платформи» за участі представників 44 закордонних країн та організацій. Натомість у Криму після анексії його Росією святкування Дня Незалежності України відбувається напівпідпільно.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
