Росія готується подати до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО культурні об'єкти в анексованому Криму в обхід України, причому ця робота ведеться спільно з італійськими вченими. Про це 14 вересня повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко на круглому столі щодо стратегії культурної реінтеграції Криму.
Після 2014 року Росія де-факто контролює кримські об'єкти культурної спадщини та археологічні пам'ятки. Російські вчені ведуть розкопки та інші дослідження на півострові, проте материкова Україна, яка вважає Крим тимчасово окупованою територією, не дає на це дозволів і вважає діяльність археологів там незаконною. Міжнародне товариство слідом за резолюціями Генасамблеї ООН щодо Криму офіційно займає ту ж позицію. Про те, чому, незважаючи на це, італійські дослідники пішли на співпрацю з Росією щодо кримських пам'яток, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Заступниця міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко розповіла Крим.Реалії, що з генуезькими фортецями висловили бажання працювати незалежні італійські дослідники.
‒ Насправді, це не поодинокий інцидент, а постійні спроби Росії зробити так, щоб наукове товариство звикло до того, що кримські об'єкти нібито не українські, а російські. Такі спроби мають різні форми, в цьому випадку йдеться про співпрацю з італійською некомерційною організацією «Італія Ностра». Вона неурядова, але представники спорідненої їй організації «Європа Ностра» засідають на всіх сесіях ЮНЕСКО і мають там помітний вплив. Так ось, «Італія Ностра» оголосила про наміри у співпраці з Росією підготувати науковий проєкт «Генуезькі фортеці», який у попередньому списку ЮНЕСКО зареєстрований від України. Звичайно, ми звернулися до Міністерства культури Італійської Республіки, до італійського посла в Україні. Ми маємо вжити всіх заходів, щоб запобігти цій співпраці.
Пам'ятки навколо Генуезької фортеці в Судаку (фотогалерея)
За словами Світлани Фоменко, директорка Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Мехтільд Реслер в онлайн-бесіді запевнила її, що навіть якщо італійські організації співпрацюватимуть з російськими на рівні вчених, ЮНЕСКО в жодному разі не прийме результати цих досліджень і поготів не внесе генуезькі фортеці до списку Всесвітньої спадщини від Росії.
‒ Є інший приклад подібного співробітництва незалежної наукової організації вже французьких дослідників у межах проєкту «Кримська війна». Буквально в жовтні у Криму планується проведення археологічних розкопок і пошуків французьких солдатів ‒ безумовно, це незаконно з точки зору України, яка не давала дозволів. Що стосується російських організацій, які запрошують європейських вчених до Криму ‒ ми ведемо дипломатичну роботу і на всіх міжнародних переговорах, зустрічах, конференціях наполягаємо на тому, що всі псевдокультурні організації з політичними мотивами, які перебувають у санкційних списках України, мають потрапляти в аналогічні європейські списки. Досягти результату нам вдається не завжди: часто це пов'язане з відсутністю відповідних правових норм в інших країнах.
Раніше президент України Володимир Зеленський своїм указом вніс Російський державний музей Ермітаж, «Російське географічне товариство», Інститут археології Російської академії наук та інші структури до списку санкцій, зокрема, за археологічні розкопки в анексованому Криму. У питаннях генуезьких фортець співпрацю з італійцями налагоджує «Російське географічне товариство». Воно створило відділення у Криму відразу після російської анексії півострова і внесло об'єкти на півострові у свій план роботи на 2015-2020 роки. За документами керує цією організацією міністр оборони Росії Сергій Шойгу, а піклувальну раду очолює президент Володимир Путін.
Кандидатка історичних наук, начальниця Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко стверджує, що «Російське географічне товариство», по суті, намагається підмінити українську заявку в ЮНЕСКО щодо генуезьких фортець:
‒ Воно веде в Криму декілька досить великих проєктів, і для нас вони мають бути пріоритетними в плані моніторингу ‒ і перш за все, це дослідження генуезьких фортець, розпочате у 2019 році. Ці фортеці до анексії досліджували ми і подавали до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, було дві попередні подачі документів. Зараз Росія і приватні особи з Італії, які приєдналися до неї, готують повторну подачу документів у цей список. Цього року громадянка Італії виграла грант у «Російського географічного товариства» на дослідження генуезьких фортець Криму та Чорноморсько-Азовського басейну. Причому вони намагаються позиціонувати себе як єдині дослідники й навіть рятівники цих об'єктів.
Згадана Стефанія Дзіні у жовтні 2019 року виступила на пресконференції в Сімферополі й була представлена як голова комісії етнографії, антропології та археології Московського міського відділення «Російського географічного товариства», дослідник Інституту етнології та антропології Російської академії наук. Дзіні сказала, що італійці не відразу погодилися співпрацювати з росіянами у справі дослідження генуезьких фортець:
«В організації «Італія Ностра» сприйняли наші пропозиції дуже позитивно, але ми не відразу домовилися. Звичайно, всі знають, що Крим ‒ це такий регіон, який в Європі не всі сприймають як частину Росії, тому в межах «Італія Ностра» були якісь заперечення. Але врешті-решт ми переконали членів вищої ради цієї організації в тому, що генуезькі фортеці, де б вони не були, гідні всесвітньої уваги. Це дуже важливо, тому що з цього моменту наш проєкт став чисто культурним, поза політикою і політичними суперечками. Ми зробили так, щоб його культурне значення було вище політики і суперечливих кордонів».
У фортеці на Дженевез-Кая (фотогалерея)
Евеліна Кравченко переконана, що після 2014 року археологічні розкопки в Криму неможливо відокремити від політичної складової.
‒ Цей інтерес пані Дзіні, яка останні 20 років живе в Москві, прокинувся чомусь лише після початку анексії ‒ до 2014 року вона не була помічена у кримських культурних проєктах, хоча їх було досить багато. Якщо ж їй так боляче за долю генуезьких фортець, вона могла б звернутися до Міністерства культури України, і ми б зробили відповідну заяву і сіли б за стіл переговорів. Ну і нарешті, поза політикою у Криму зараз немає взагалі нічого. Півострів зараз настільки залучений у політичні процеси, що культура стала їх заручницею. До того ж говорити про те, що Росія діє поза політикою, просто смішно. На жаль, багато іноземних вчених клюють на її пропозиції ‒ можливо, через хороше фінансування або через шанс попрацювати на нових об'єктах. На жаль, реакція міжнародної спільноти на все це досить млява.
Директорка Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць Олена Сердюк вважає, що незабаром офіційний Київ може отримати дієвіший інструмент для реагування на подібні інциденти.
‒ Україна нарешті підписала другий Гаазький протокол, і наступний крок ‒ визначити так званих комісарів на окупованих територіях. Як тільки ми це зробимо, то визначимо перспективи на майбутнє. З одного боку, з точки зору визнання Криму окупованою територією, з іншого боку, все, що там відбувається, буде відповідним чином сприйматися міжнародною спільнотою. Я не знаю, на якому саме етапі зараз цей процес, але хочу зазначити, що спроби Росії оголосити кримські пам'ятки своїми вкрай негативні для України, враховуючи, що ми певною мірою зайняли вичікувальну позицію. Краще щось робити і помилятися, ніж нічого не робити і спостерігати. Це стосується не тільки самих археологічних пам'яток, а й ринку антикваріату, який постійно поповнюється чорними археологами кримськими предметами.
На думку Олени Сердюк, українській стороні необхідно перехопити ініціативу й запропонувати співпрацю тим європейським організаціям, які шукають можливості попрацювати в Криму, але отримують пропозиції тільки від Росії, яка анексувала півострів.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
