Наступне засідання у «справі українських диверсантів» відбудеться 12 листопада. Колишні співробітники кримського аналітичного центру «Номос» Дмитро Штибліков та Олексій Бессарабов вже понад півтора року перебувають в ув'язненні. Їх затримали в листопаді 2016 року в Севастополі разом з Володимиром Дудкою зі звинуваченням у підготовці диверсій на замовлення української розвідки.
16 листопада 2017 року Севастопольський міський суд засудив Штиблікова до 5 років колонії суворого режиму та до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів (95 тисяч гривень). Тепер його залучають до суду над Дудкою та Бессарабовим як свідка.
Бессарабов і Дудка свою провину заперечують. Служба безпеки України спростовує будь-яку свою причетність до цих людей.
Брат обвинуваченого Володимира Дудки Петро Дудка розповідає про стан його здоров'я.
‒ Обстеження проводили 10 жовтня. Відомо, що у нього виразка шлунку зарубцювалася вже, проблеми з серцем і по чоловічій лінії, а також гіпертонія. Однак результатів обстеження мій брат не знає, тобто можна сказати, що воно пройшло даремно. Проблеми з серцем і тиском ‒ нові, вони пов'язані з його арештом і затриманням. Син Володимира намагається передавати йому необхідні ліки, але вони ж швидко закінчуються. Передачі та побачення дозволені 1-2 рази на місяць. Я так розумію, що місцеві лікарі взагалі не беруть жодної участі в його долі. До адвокатів у мене претензій немає ‒ вони роблять все можливе, щоб довести невинність мого брата та Олексія Бессарабова. Коли на суді ФСБшник говорив, що вони такі погані й тому подібне, адвокат у нього запитав, чи бачив той їх, чи контактував? Відповідь була негативною.
На останньому засіданні суду у справі Бессарабова та Дудки 31 жовтня допитали співробітника ФСБ Росії та засекреченого свідка під псевдонімом «Орлов». Як розповів адвокат обвинувачених Сергій Легостов, свідчення були на користь обвинувачення, однак свідок не зміг підтвердити, що десь бачив Бессарабова та Дудку.
На місці трьох обвинувачених у цій справі міг опинитися будь-який колишній український офіцер у Криму
Експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХ», у минулому керівник інформаційних програм Центру НОМОС у Севастополі Павло Лакійчук переконаний, що на місці трьох обвинувачених у цій справі міг опинитися будь-який колишній український офіцер у Криму.
‒ Олег Сенцов міг готувати диверсію? Ні. Бессарабов ‒ тим більше. Володимир ‒ старий чоловік і аполітичний, якщо говорити прямо. Але річ у тім, що в той період, коли окупанти ‒ не хочу говорити «правоохоронці» ‒ схопили їх, мабуть, росіянам потрібно було продемонструвати всім колишнім українським військовим, які залишилися в Криму, необхідність лояльності до окупаційного режиму. На їхньому місці міг опинитися будь-хто, хто мав якийсь стосунок до Військово-морських сил України. Інших причин я не бачу.
Жодного виправдувального вироку в Росії не виносять, тим більше в політичних справах. Тому сподіватися на виправдувальний вирок немає сенсу. Дмитро Штибліков вирішив себе обмовити, щоб отримати менший термін, пішов на угоду зі слідством. Олексій і Володимир принципово відмовилися, незважаючи на те, що термін скорочується майже втричі.
Петро Дудка хотів би бачити більше підтримки для свого брата та інших політв'язнів з боку української держави.
‒ Ми відчуваємо підтримку громадських організацій, а коли зустрічалися в консульському відділі Міністерства закордонних справ України, нам сказали, що консула послати до Криму не можуть. Так, я згоден: послати консула ‒ це означає визнати анексований Крим російським, але можна робити щось інше на міжнародних майданчиках. Я маю на увазі керівництво країни ‒ воно може порушувати це питання. Не тільки відносно Сенцова, Балуха, Кольченка, але й щодо інших в'язнів Кремля. Моя особиста думка, що в сфері міжнародної підтримки для політв'язнів українська держава недопрацьовує.
Заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін ставить питання, що може розповісти російському суду вже засуджений Дмитро Штибліков.
Дуже важливо, які свідчення він дасть, наскільки сильно на нього змогли натиснутиВолодимир Чекригін
‒ Суд відбувається у закритому режимі, робити висновки щодо нього можна тільки поверхнево, з коротких заяв адвокатів. Що там буде на засіданні 12 листопада, чи відбудеться воно ‒ складно прогнозувати. Як відомо, очікується участь Дмитра Штиблікова, і дуже важливо, які свідчення він дасть, наскільки сильно на нього змогли натиснути. Одна справа, якщо він просто обмовив себе й пішов на угоду зі слідством. А якщо його змусять дати якісь свідчення про те, що до цієї сфабрикованої справи були причетні й інші фігуранти, то це, звичайно, буде вже погано для Дудки та Бессарабова. Взагалі, в тих справах, де обвинувачені на угоду зі слідством не пішли, чітко видно, що у російських слідчих нічого не вийшло. Якщо ж зуміли переконати людину не звертатися до незалежних адвокатів, натиснули на нього ‒ там у них щось вийшло. Всі інші справи в суді виглядають смішно.
Володимир Чекригін вважає, що у засуджених фігурантів «справи українських диверсантів», з огляду на всі порушення з боку російських правоохоронних органів і в судовому процесі, будуть хороші перспективи в Європейському суді з прав людини, хоча безпосередньо це їм не допоможе.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
