Доступність посилання

ТОП новини

«Щирі. Свята»: 100-річна історія українського святкового вбрання


Презентація проекту «Щирі. Свята». Київ, Музей Івана Гончара, 14 листопада 2018 року

У Києві презентували виставку «Щирі. Свята». Презентовані фото стануть основою благодійного календаря на 2019 рік. Уже кілька років українські зірки приміряють стародавне народне вбрання й показують самобутність і різноманітність українських традицій. Цього разу головна тема фотосесії – свята: як та хто одягав наречену на весілля, в якому вбранні зустрічали Покрову, у кого з українців були вишиті кожухи. Артисти та ведучі зізнаються, для них за честь показати всю красу аутентичного українського костюма. Відвідувачі виставки запевняють, навіть не здогадувалися, як різниться вбрання у регіонах.

Ната Жижченко у весільному вбранні XIX cтоліття
Ната Жижченко у весільному вбранні XIX cтоліття

Від Опілля до Полтавщини, від гуцульської кучерявої вишивки до городоцького шва, від «калачиків» (сережки) до намиста скляного венеційського «писані пацьорки»…15 святкових образів демонструють вбрання українців столітньої давності з різних куточків України – Західне Поділля, Покуття, Галичина, Полтавщина, Гуцульщина тощо.

Героїнями нового проекту «Щирі. Свята» стали телеведучі Маша Єфросиніна та Леся Нікітюк, прима-балерина Національного академічного театру опери та балету Катерина Кухар, співачки Ніна Матвієнко, Джамала, Ната Жижченко (Onuka) та інші.

«Це вже третій проект «Щирі». Минулого року була тема «Кольори», і ми показували різнобарв’я українського традиційного костюма. Цього разу демонструємо через вбрання традиції наших свят – це й календарні свята (Різдво, Сорок Святих, Великдень, Трійця, Спас, Покрова, Святий Миколай) і обрядові (весілля). Насправді український костюм настільки різноманітний, що можна постійно дивувати відвідувачів – різні регіони, різні кольори та вишивки. Навіть в одній області в селищах є відмінності. Наприклад, у нас є сорочка з гуцульським кучерявим швом: коли на одному рукаві більше від двох тисяч «спиральок». Таку сорочку вишивають протягом чотирьох місяців усією родиною для однієї людини», – розповідає продюсер проекту Наталія Кравець.​

Маша Єфросиніна вперше одягла українське народне обрання на проекті «Щирі»
Маша Єфросиніна вперше одягла українське народне обрання на проекті «Щирі»

​Ведуча Маша Єфросиніна втретє бере участь у цьому проекті, щоразу її образ – наречена. Каже: саме в «Щирих» уперше одягнула український народний костюм. Цього разу вона в одязі початку XX cтоліття селища Корнич Коломийського району Івано-Франківської області. На Маші – сорочка з домотканого полотна, вишита вовняними нитками, опинка (поясне вбрання), кептар із «раками», скляні «писані пацьорки», згарда зі срібних монет, а головне – весільний вінок, який складається з дутих скляних намистин, квітів зі стружки та стрічок. Спеціалісти кажуть, саме в таке вбрання дружки одягали молоду до вінчання. Дівчатам допомагала жінка, яка живе щасливо в шлюбі, щоб у майбутнього подружжя також було щастя в родині.

Катерина Кухар
Катерина Кухар

​«Усі, хто збирає панянок, що представлені тут для зйомки, тобто всі спеціалісти з костюмів, піклуються лише про безпеку народного вбрання. Щоб кожна застібочка була правильною, лише два обмотування, намисто лежало й повністю покривало шию, щоб вінок був ближче до «краю».

До тебе не ставляться як до зірки. Тут на першому плані – костюм. І насправді для тебе це також важливо. У мене запитали: а зможете в такому вбрані прийти на Fashion Week? Ні! Бо тоді це буде епатаж. І начебто знущання над костюмом. А для мене честь приміряти справжній український автентичний костюм», – каже Маша Єфросиніна.

Народна артистка України Ніна Матвієнко приміряла образ багатої пані.

«Кожух, вишитий вовняними нитками – гарусом. І це вишивалося на шкірі молодої вівці. Не всі в такому кожусі ходили. Він коштував великі гроші. Тому я тут така багата пані з Полтавщини. У мене кума звідти, і коли вона побачила цю світлину, то так плакала. Каже: «У мене мама в такому кожусі ходила». Це ж, дійсно, наша історія», – каже Ніна Матвієнко.

Ніна Матвієнко приміряла образ багатої пані з Полтавщини
Ніна Матвієнко приміряла образ багатої пані з Полтавщини

Також цікавий образ народної артистки й тим, що на фото можна побачити оригінальні коралові намиста. Тепер через забруднення довкілля корали втратили свій характерний червоно-морквяний колір. Тому традиційні українські намиста вже неможливо створити.

Разом із дитячим фольклорним гуртом «Орелі» Ніна Матвієнко показує, як в Україні готувалися до Дня Святого Миколая. Важливим атрибутом цього свята були спеціальні пряники. Для дівчат вони були випечені у вигляді панянок у чоботах та з кучерями, а у хлопців – це були коні з вершником.

Кожен охочий мав змогу пройти тест від Радіо Свобода на знання українських традицій
Кожен охочий мав змогу пройти тест від Радіо Свобода на знання українських традицій

​«Під час фотосесії постійно співала. На дітей дивилась та забувала, що потрібно фотографуватися, позувати. Усе було щиро та так швидко, що навіть не побачили, як «сніг» у студії пішов». Ось і вийшла дійсно святкова груднева світлина», – каже Ніна Матвієнко.​

Єві – 13 років. На виставку вона прийшла разом із мамою, яка цікавиться етнографією рідного регіону – Івано-Франківщини. Проте для дівчинки такий історичний вихід – це справжня перевірка на витривалість. Каже, була впевнена, що занудьгує на виставці, але не може очей відірвати від фото.

Всі гроші з продажу листівок та календарів спрямують на реконструкцію Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»
Всі гроші з продажу листівок та календарів спрямують на реконструкцію Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»

– Мені Джамала сподобалася. Вона тут дуже ніжна наречена. А який в неї вінок! Такий яскравий, кольоровий. Аж захотілося в ті часи.

– Гадаєш, що зараз так не вийти на вулицю?

– Сама, напевно би, не змогла. Якби ми вирішили з дівчатами з класу об'єднатися, то легко. Просто в нас мало хто знає, що це наше, історичне.

Такі акції мають важливий просвітницький характер, каже Петро Гончар – директор «Музею Івана Гончара».

Петро Гончар
Петро Гончар

«Є Майдан, де були барикади, боротьба за українську землю нашу, а тут Майдан – за культурний простір. За те, щоб показати унікальність нашої культури, нашої історії, нашого народу. І дуже важливо, що цю боротьбу зараз ми виграємо. Молодь починає цікавитися історичними традиціями. І не лише цікавитися, але й поважати. Проект «Щирі» так і називається, бо зроблено щиро, із любов’ю, так, як вміють українці – від серця», – каже Петро Гончар.

Фотосесія зірок у народному вбранні тривала всього 17 годин. А ось організаційна робота зайняла кілька місяців. Працювали в тандемі – експерти «Музею Івана Гончара» та стиліст проекту «Щирі». Тепер 12 фото зірок у народному вбранні стали основою благодійного календаря. Прибуток від продажів спрямують на реконструкцію Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара».

XS
SM
MD
LG