Доступність посилання

ТОП новини

«У разі мобілізації я знаю куди йти і що робити»: чотири історії українок, які мають військові квитки


Жінки низки професій відтепер повинні стати на військовий облік. Відповідальність за це уряд поклав на роботодавців

Стати на військовий облік – тепер це обовʼязок, а не право українських жінок, якщо їхня професія входить до розширеного переліку Міноборони. Відповідний наказ набув чинності 17 грудня. Радіо Свобода зібрало кілька історій українок, які були на обліку у військкоматі й раніше, до цього рішення. Вони розповіли про те, як військовий квиток впливає на їхнє життя та чого варто чекати українським жінкам.

Наказ Міноборони про розширення переліку професій, які передбачають військовий облік жінок, набув 17 грудня. Проте в українського суспільства запитань досі більше ніж відповідей. Зокрема й тому, що досі точно не визначений час, упродовж якого жінки мають стати на облік у військкоматі. До того ж, як повідомила радниця заступника міністра оборони Наталія Воронкова в ефірі «Громадського радіо», алгоритму постановки жінок на військовий облік досі немає.

Тому Радіо Свобода підготувало відео-експлейнер про те, для чого Україні потрібен військовий облік не лише чоловіків, а й жінок, і що чекає українок у військкоматах.

Окрім того, Радіо Свобода зібрало історії кількох українок, які вже мають військовий квиток, але не перебувають в штаті діючих військових підрозділів, мають цивільні професії та більшість часу ведуть невійськовий спосіб життя.

В Україні загалом вже понад 10 тисяч жінок, які стоять на військовому обліку. Не всі з них є чинними військовими-контрактницями. Від початку Незалежності ціла низка професій передбачала наявність військового квитка, незалежно від статі. Що змінюється в житті українки після того, як вона стає на військовий облік?

Лікарка Алла Олійник: «Це позитивний сигнал: жінка нарешті стає повноправним членом суспільства»

Алла Олійник, колишня радниця міністра охорони здоров'я, лікарка та підприємниця, отримала військовий квиток ще у 2000-х роках, будучи студенткою Національного медичного університету імені Богомольця.

Це був її свідомий вибір, пригадує вона.

«Рішення, чи матиму я військовий обов'язок, я ухвалювала у віці 19 років, коли закінчувала Національний медичний університет у Києві. На четвертому курсі перед нами був вибір: продовжувати навчання у загальному потоці, чи з військовою кафедрою. Туди пішли студенти, які хотіли мати розширені (військові) знання», пригадує лікарка.

Найцінніше, що вона тоді отримала – це не документ про військовий облік, а детальні знання про те, як має діяти лікар у війську та в умовах бойових дій, пояснює Алла Олійник.

«Ми навчалися ще два з половиною роки. Знання давали через таку призму, щоб лікар на війні розумів, де і що відбувається та як швидко надати допомогу, починаючи від банальних речей (зупинка кровотечі) до розгортання польового шпиталю. Вивчали, що є на складах бомбосховищ, а також різні ситуації, як-от застосування хімічної зброї».

Наразі перебування жінки на військовому обліку в Україні жодним чином не впливає на її життя, ділиться своїм досвідом лікарка і підприємниця.

«На моє життя це поки ніяк не впливало. Мене нікуди не викликали, не зобов'язували приходити. Держава не мала до мене жодних питань. Водночас і до, і після Майдану я перетиналася з військовими медиками та з військовою медициною. І тут знання, отримані на військовій кафедрі, стали дуже у пригоді» – пригадує співрозмовниця Радіо Свобода.

Не так «корочка» мала значення, як знання, що робити
Алла Олійник

Особливо вона згадує свою роботу на початку війни у Бахмуті, який тоді був на лінії фронту, і переходив то під контроль ЗСУ, то в руки російських гібридних сил: «Тоді я керувала фармацевтичним заводом у Бахмуті. Там не так «корочка» мала значення, як знання, що робити і як кому допомагати».

Військовий облік для жінок низки професій – це позитивний крок, за умови, що, крім бюрократії, передбачене їхнє навчання та адекватна інформаційна кампанія на рівні держави, так оцінює Алла Олійник нещодавній наказ Міноборони.

Вона закликає брати у цьому приклад із деяких західних демократій.

Це – точно не завадить. Є приклади Ізраїлю та Швейцарії
Алла Олійник

«Це – точно не завадить. Є приклади Ізраїлю та Швейцарії, де громадяни навчаються постійно, щорічно. Тому військовий облік жінок – це позитивний сигнал. Бо жінка нарешті стає повноправним членом суспільства. Але в перехідний період потрібно організувати навчання і практикум. Це не означає: якщо ти жінка, то маєш іти на війну. Держава має пропонувати жінці систему освіти, починаючи зі старших класів і протягом життя. І в цьому питанні гендер не має особливого значення. Найбільше значення мають професійні знання, які можуть знадобитися у війні», – підсумовує Алла Олійник.

Експертка Ольга Кошарна: «Якби була необхідність – я би і в своєму віці пішла до радіотехнічних військ»

Українська експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна має військовий квиток весь період української Незалежності. Вона отримала його ще в радянський час – як і всі однокурсники її спеціальності.

«Я закінчила військову кафедру в Московському хіміко-технологічному інституті імені Менделєєва за спеціальністю «хімічні війська», –каже вона. – Нас навчали працювати з приладами, вимірювати хімічне та радіоактивне забруднення, проводили стрільби».

Коли стався Чорнобиль – мене могли призвати. Але не призвали, бо в мене були маленькі діти
Ольга Кошарна

Випускників військових кафедр могли залучити для ліквідації надзвичайних ситуацій, як це сталося під час Чорнобильської катастрофи у 1986 році, зазначає Ольга Кошарна.

«Коли стався Чорнобиль – я вже жила в Києві. Мене не призвали (на ліквідацію аварії), бо в мене тоді були маленькі діти. Але могли призвати, наприклад, до радіаційної розвідки», – розповідає Ольга Кошарна.

Єдиний обов'язок, який мали власниці військового квитка в Україні – ставати на військовий облік за місцем реєстрації, аж до виходу на пенсію.

Ольгу Кошарну зняли з військового обліку за віком, у статусі старшого лейтенанта запасу. Військовий квиток вона зберігає досі. І при потребі – готова використовувати свої знання у разі повномасштабної війни та мобілізації, каже експертка.

«Якби була необхідність – я би і в своєму віці пішла до радіотехнічних військ (це моя спеціалізація). Якби сказали – пішла б до лабораторії, та куди завгодно, де буду потрібна», – наголошує співрозмовниця Радіо Свобода.

В нас – сусід, якого ми позбутися не зможемо. Тому треба робити як в Ізраїлі
Ольга Кошарна

Україні треба не лише ставити на військовий облік жінок, а запровадити строкову службу і військове навчання для всіх громадян з 18-річного віку, взявши за приклад ізраїльську модель, вважає Ольга Кошарна.

«В нас – сусід, якого ми позбутися не зможемо, це Російська Федерація. Тому нам треба робити як в Ізраїлі. Це строкова служба для всіх юнаків та дівчат з отриманням військової спеціальності. Коли я була в Ізраїлі, то бачила, наскільки високим там є престиж армії. Навіть люди з особливими потребами прагнуть туди потрапити. Проходять службу навіть на інвалідних візках. Вчаться стріляти і виконувати інші задачі. І там ще багато нюансів: якісне харчування та постачання, відсутність дідівщини і те, що їх на шабат додому відпускають!» – наводить приклад експертка з ядерної енергетики.

Депутатка Соломія Бобровська: «Кожен громадянин та громадянка є потенційною бойовою одиницею»

Від початку війни на Донбасі низка українських жінок, зокрема громадських активісток, волонтерок та політиків, стала на військовий облік з власної ініціативи. Один з недавніх прикладів – народна депутатка від «Голосу», член міжпарламентської ради Україна-НАТО Соломія Бобровська.

Соломія Бобровська
Соломія Бобровська

Своє рішення вона пояснила Радіо Свобода.

Якщо ми готуємося до всеохопної оборони, то кожен є потенційною бойовою одиницею
Соломія Бобровська

«Цього року (в червні – ред.) я склала військову присягу оперативного резерву номер один 8-го полку Сил спеціальних операцій. Я дуже пишаюся цим рішенням, воно дуже виважене, я довго до нього йшла. Якщо ми готуємося до всеохопної оборони, а також, якщо ми просуваємо гендерну рівність, то кожен громадянин чи громадянка є потенційною бойовою одиницею в разі всеохопного російського наступу», – пояснює депутатка.

Вона вважає, що таке рішення є «природним та логічним».

Дуже важливо бачити, як живе військо зсередини
Соломія Бобровська

«Для мене дуже важливо бачити, як живе військо зсередини і бути поруч біля нього, – уточнює депутатка. – До того ж, я допомагаю ССО та Військово-морським силам».

Соломія Бобровська схвально оцінює останній наказ Міноборони про військовий облік жінок. Але закликає зосередитися на військовій підготовці жінок, особливо – тих, які уклали контракт резервіста.

«Вважаю це рішення правильним та давно назрілим. Дуже часто акцентують на досвіді Ізраїлю. Хоча я б не наполягала на обов'язковому призові, а на контрактній службі в резерві. Це два тижні військової підготовки для розуміння роботи системи і для допомоги у власній організації на випадок воєнного стану».

Що ж до самої постановки жінок на військовий облік, то Соломія Бобровська закликає не боятися його.

Наказ про військовий облік жінок абсолютно нічим їм не загрожує
Соломія Бобровська

«Наказ про військовий облік жінок абсолютно нічим їм не загрожує. Наслідки можливі лише в разі оголошення воєнного стану. Зараз жінкам треба лише стати на облік та пройти медкомісію. Завтра ніхто нікого з жінок не забирає на війну. Ніхто не примусить підписувати контракт та не викликатиме на військову службу жінку лишен через те, що вона працює бухгалтером або вчителькою» – запевняє депутатка.

Водночас вона пропонує «йти далі»: передбачити обов'язкові військові кафедри і службу в резерві для дівчат, які навчаються у вишах на певних спеціальностях.

«Я дуже підтримую таку ініціативу. Вона правильна, але її треба добре прокомунікувати. Щоб це була величезна державна адвокаційна кампанія: роз'яснення, що буде й чого не буде, щоб розвіяти всі страхи», – уточнює Соломія Бобровська.

Колишня речниця СБУ Марина Остапенко: «Немає нічого страшного в тому, щоб бути на військовому обліку. Але спершу треба організувати систему»

Марина Остапенко, ексречниця СБУ, пояснює Радіо Свобода, що українські громадяни (зокрема і жінки) можуть перебувати на військовому обліку не лише в резерві ЗСУ, а й в інших підрозділах: від Нацгвардії до Служби безпеки. До прикладу, ІТ-спеціалісток можуть покликати і до армії, й до СБУ, наводить вона один із прикладів.

«Я маю військовий квиток з 2002 року, з початку моєї роботи у Службі безпеки України. Відтоді стою на обліку в мобілізаційній службі СБУ як полковник запасу. У випадку мобілізації мене можуть призвати на службу. Тепер, після рішення Міноборони – не лише як резерв СБУ, але і як журналістку», – уточнює колишня речниця спецслужби.

За законом, тих, хто стоїть на військовому обліку, мають право викликати на навчальні збори. Її ж після завершення роботи в СБУ «жодного разу не чіпали та нікуди не викликали», каже Марина Остапенко. Водночас, за її словами, наявність військового квитка дає переваги в умовах війни.

В разі мобілізації я знаю, куди йти, де точка збору та що мені робити
Марина Остапенко

«Що це дає? В разі мобілізації я знаю, куди йти, де точка збору та що мені робити. І загалом, для тих жінок, яких нині ставлять на облік, варто проводити тренування, – вважає ексречниця СБУ. – До прикладу, ми в СБУ щороку проходили тренування: біг, стрільба, перевірка готовності...»

У тому, що жінок візьмуть на військовий облік, нема нічого страшного, вважає Марина Остапенко. З іншого боку, чинна влада повністю провалила комунікацію про це рішення, обурюється вона.

В українського керівництва – повністю відсутня нормальна комунікація з суспільством
Марина Остапенко

«Немає нічого страшного в тому, щоб бути на військовому обліку. Ні я, ні багато моїх знайомих жінок – ми не відчуваємо від цього жодного дискомфорту. Але в українського керівництва – повністю відсутня нормальна комунікація з суспільством. І якщо працівниця галузі безпеки або лікарка до такого повороту подій готова, то для бібліотекарки і туристичної менеджерки це стрес. Перед тим як ухвалювати рішення і лякати штрафами – треба було організувати систему. Не принижувати жінок походами до військкоматів – а, наприклад, використати для взяття на облік додаток «Дія». Нині ж благородну місію захисту своєї країни перетворюють на балаган», – критикує експосадовиця реалізацію рішення про військовий облік жінок.

17 грудня набув чинності ухвалений у жовтні наказ Міністерства оборони України із розширеним списком професій жінок, які зобов’язані стати на військовий облік. Усього до списку входять понад 100 професій.

Як пояснили у Міноборони, представниці внесених до оновленого списку професій віком від 18 до 60 років мають стати на військовий облік протягом 2022 року.

Міністерство оборони України планує скоротити перелік професій, представниці яких мають стати на військовий облік, повідомив голова парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки, представник фракції «Слуга народу» Олександр Завітневич.

«Цей перелік юстувався, і, коли він вийшов, ми побачили, що список є дуже великим. Обговорили це питання з міністром оборони Олексієм Резніковим і дійшли згоди, що перелік буде переглянуто в бік зменшення і здорового глузду, бо там є професії, які дійсно не знадобляться Збройним силам та іншим військовим формуванням», – написав Завітневич у фейсбуці 23 грудня.

Водночас він додав, що, на його думку, сама ініціатива є «правильною, країна повинна знати свої резерви, ми повинні бути готовими, бо ситуація зобов’язує».

У Міноборони наміри скоротити перелік наразі не коментували.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

XS
SM
MD
LG