Міністр оборони України Олексій Резніков анонсував контрнаступ Збройних сил України на квітень-травень 2023 року. Як він повідомив в інтерв'ю естонським журналістам, контрнаступ відбуватиметься за декількома напрямками, в ньому буде широко задіяна військова техніка, що постачається Україні партнерами. Експерт з військових питань, співголова громадської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгірьов в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів про 4 можливі напрямки цього наступу.
Одним із можливих напрямків контрнаступу Збройних сил України може бути Вугледар. На думку експерта з військових питань та співголови громадської ініціативи «Права справа» Дмитра Снєгірьова, це випливає з інформації, що поширюється у російських пабліках. Там активно висвітлювали інспекцію фортифікаційних споруд російських військ міністром оборони РФ саме на цьому напрямі.
Вугледар
Вирішується одне з ключових завдань під час контрнаступу – це локалізація поставок окупаційної арміїДмитро Снєгірьов
«Відстань від Вугледара до Волновахи, а це ключовий транспортний хаб окупантів, приблизно до 40 кілометрів. Залізниця використовується окупантами для перевезення особового складу, важкої техніки, паливно-мастильних матеріалів, тобто вирішується одне з ключових завдань під час контрнаступу – це локалізація поставок окупаційної армії», – зазначає Дмитро Снєгірьов.
Від Вугледара близько 80 кілометрів до Маріуполя. Це дає можливість українській армії блокувати російське угруповання в районі цього міста, розділити його на дві частини та перерізати сухопутний коридор до Криму, вважає експерт. Саме цим коридором Росія перекидає на фронт війська і бронетехніку. Цей шлях пов'язує Росію з окупованими районами Донецької та Луганської областей, а також Кримом.
«Контроль над сухопутним коридором дає можливість збройним силам України розвинути успішний контрнаступ у напрямку Автономної Республіки Крим», – пояснює Снєгірьов.
Мелітополь
Другий можливий напрямок контрнаступу – це Мелітополь, розповідає Дмитро Снєгірьов. Це місто – ключовий транспортний хаб для російської армії. Контроль над ним – це контроль над сухопутним і залізничним сполученнями. Це дає можливість деокупувати Запорізьку та Херсонську області, упевнений Снєгірьов.
«Це дає ЗСУ можливість успішного контрнаступу в напрямку АР Крим. Без форсування Дніпра, що головне», – зазначає експерт.
Звільнення Мелітополя дозволить ЗСУ контролювати постачання російської армії через порт у Бердянську, вважає Дмитро Снєгірьов.
«Це вирішення питання деокупації Азовського моря та перетворення його з виключно російського на українсько-російське. І головне – можливість нависання українського угруповання над силами країни-окупанта, які зосереджені на території Херсонської області», – каже Дмитро Снєгірьов.
Херсонська область
Один із імовірних варіантів контрнаступу – Херсонська область. Там можливі два напрями: наступ із Запорізької області чи форсування Дніпра, каже Снєгірьов.
За даними російських ЗМІ, останнім часом діяльність українських ДРГ різко посилилася. Більше того, за повідомленнями представників окупаційних адміністрацій Запорізької та Херсонської областей, у цьому напрямку спостерігається передислокація особового складу та важкої бронетехніки ЗСУ. Останні події на Запорізькому напрямку – це активізація військового протистояння, проведення низки успішних розвідувальних операцій ЗСУ», – зазначає Дмитро Снєгірьов.
Бахмутський напрямок
Бахмут – одна з найгарячіших точок на карті військових дій. Проте саме звідти також можна очікувати контрнаступ збройних сил України, вважає Снєгірьов. Такий висновок він робить на підставі заяв засновника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
За даними російської сторони, зокрема воєнного злочинця Пригожина, в районі Бахмута концентрується три бригади ЗСУ. Більше того, сам Пригожин малює дуже страшні для російської сторони картини можливого контрнаступу ЗСУ в цьому напрямку, наполягаючи на тому, що через відсутність оборонних позицій окупаційної російської армії успішний контрнаступ української армії може призвести до військової катастрофи для російських окупантів», – каже Снєгірьов. .
Ще тиждень тому Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю японському виданню Yomiuri Shimbun говорив, що Збройні сили України поки що не можуть розпочати контрнаступ. Він назвав ситуацію на сході країни складною і пояснив, що причина того, що підготовка до наступу поки що не завершена, у нестачі боєприпасів. А вже 29 березня у своєму відеозверненні заявив, що Сили оборони зможуть бути активнішими на передовій вже найближчими місяцями.
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр закликала українських журналістів і громадськість не ставити військовим та політикам питань про дату початку імовірного контрнаступу українських військ. За її словами, із заявами щодо стратегічних військових планів можуть виступати лише три особи: Президент України, головнокомандувач ЗСУ та міністр оборони.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
