Перекидання російських військ на материкову частину України, запуск ракет і ударних дронів по українських містах, вербування нових військових та мілітаризація нових поколінь кримчан. Усе це Росія розгорнула на території анексованого Криму, перетворивши його на свій військовий плацдарм у бойових діях проти України. У четверту річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну Крим.Реалії розповідають, яку роль у цій війні відіграє Крим і чи є шанс це змінити.
З 2014 року Росія активно мілітаризувала анексований Крим, про що регулярно заявляли українські правозахисники на різних міжнародних майданчиках. Не всі міжнародні партнери України розуміли цілі такої політики РФ. Очевидним це стало 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну. З перших його днів територія Криму стала військовим хабом для Росії, за допомогою якого вона наступає на материкову частину України, окупує її регіони та забезпечує свої війська на південному фронті.
Південний фронт
З анексованого РФ Криму в лютому 2022 року російські війська наступали на Херсонську область. Із Криму почалися і перші обстріли українських територій. За допомогою «Градів» російські війська прокладали собі дорогу на Херсонщину. Першими тоді постраждали українські прикордонники, які несли службу на пунктах пропуску на адмінмежі між Кримом і Херсонською областю.
За кілька годин російські війська окупували Херсон і частину Херсонської області, а звідти продовжили рух у Запорізьку область. Очевидці та правозахисники заявили про масштабні переслідування російськими силовиками проукраїнських жителів окупованих регіонів. Багатьох вивозили до місць позбавлення волі на території Криму.
Херсон був звільнений Збройними силами України під час їхнього контрнаступу в листопаді 2022 року. Однак лівий берег Херсонської області продовжують утримувати російські війська, яких РФ підтримує з Криму.
Нові контрактники
Росія розгорнула в Криму масштабну кампанію з вербування на війну, відправивши туди тисячі контрактників. Скільки кримчан воюють проти України в лавах Збройних сил РФ, достовірно невідомо. Росія ці дані не розголошує.
За інформацією російської влади Криму, за перші два роки воєнних дій у Криму понад 12 тисяч учасників «СВО» (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) мають право на заходи соціальної підтримки.
Скільки кримчан загинуло, воюючи з Україною на боці Росії, невідомо. Крим.Реалії вдалося на основі публічної інформації встановити імена 1,8 тисячі російських військових із Криму, які загинули під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Але ці дані не є повними, оскільки багатьох загиблих військових ховають на Кримському півострові непублічно.
Нові покоління для війни
Чим довше триває повномасштабне вторгнення РФ в Україну, тим активніше російські війська облаштовуються на півострові, що не може не відчувати й цивільне населення. Особливо активно відчувають вплив воєнного фактора РФ у сфері освіти Криму.
У Росії та на окупованих нею територіях формальна й неформальна освіта «пронизана метою забезпечити мобілізаційні резерви».
Російська влада «вербує до армії РФ» випускників шкіл та студентів на окупованих територіях України
Російська влада «вербує до армії РФ» випускників шкіл та студентів на окупованих територіях України під виглядом «патріотичного виховання», заявляють в українському Центрі національного спротиву.
«Студентів закликають брати академвідпустку «для служби», а університети передають списки військкоматам», – зазначають у відомстві.
У кримських школах проводять навчання з тренуваннями на симуляторах дронів та управлінням FPV-дронами. В офіційних повідомленнях навчальних закладів Криму про це не згадується. Але вони не приховують, що співпрацюють з учасниками війни РФ проти України.
Росія використовує територію Криму для регулярних ракетних та дронових обстрілів материкової частини України
«Динаміка мілітаризації українських дітей з окупованих територій свідчить про те, що російський президент готується до нової війни. Понад 55 тисяч українських дітей у складі «Юнармії». 1200 профільних класів у школах на окупованих територіях, зокрема, кадетські, поліцейські, військово-патріотичні. Курс промивання мізків з дитячого садка. Розбір цитат Путіна про вітчизну і військовий обов'язок з 1 до 11 класу. Нав'язане російське громадянство і стаття 59 Конституції РФ про службу у Збройних силах. Написання листа солдату, плетіння маскувальних сіток, виробництво окопних свічок і сухого душу для російських військових як активності для українських дітей у школах», – зазначає українська правозахисниця, юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
Ракетні та дронові атаки
Росія використовує територію Криму для регулярних ракетних та дронових обстрілів материкової частини України. З військових аеродромів злітає авіація для завдання ударів по ЗСУ та прифронтових регіонах. Ракети по мирних містах України з перших днів війни запускають з військових кораблів та підводних човнів РФ, що базуються в Чорному та Азовському морях.
Удар по Україні балістичною ракетою «Іскандер-М» із Криму в Повітряних силах України зафіксували в ніч на 24 лютого. Раніше від такої ж ракети постраждали житлові будинки та інші цивільні об'єкти в Кривому Розі.
Про регулярні атаки «шахедами» із Криму Повітряні сили ЗСУ повідомляють з жовтня 2023 року.
На Кримському півострові російське командування організувало кілька точок запуску ударних дронів: мис Чауда на східному узбережжі, військовий аеродром «Бельбек», Балаклава в Севастополі та селище Гвардійське під Сімферополем.
Сили оборони України періодично завдають ударів по кримських майданчиках запуску ракет і дронів. Зокрема, в результаті цих атак Росія вимушено вивела з Криму свій Чорноморський флот. Але запобігти обстрілам материкової України з Кримського півострова неможливо, доки він анексований РФ.
Військова логістика
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну Крим відіграє важливу роль у забезпеченні її військової логістики. Спочатку вона перекидала свої війська на південний фронт – у Херсонську та Запорізьку області, використовуючи для цього Керченський міст.
Згодом Сили оборони України тричі атакували цей транспортний перехід, через що його вимушено перестали використовувати у військових цілях.
Однак постачання російських військ із Криму не припинилося. Росія намагається це робити завуальовано. Кримчани регулярно спостерігають пересування військових на Кримському півострові.
Сили оборони України завдають ударів по об'єктах військового призначення на Кримському півострові
У відповідь Сили оборони України завдають ударів по об'єктах військового призначення на Кримському півострові. Вони пояснюють, що таким чином хочуть зруйнувати військову логістику РФ і «послабити тилові бази армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора». Перспективними для деокупації Криму вважає ці дії полковник запасу ЗСУ, колишній голова кримського медіацентру Міністерства оборони України Владислав Селезньов.
«У 2026 році буде реальна боротьба за Крим. Але не у форматі одномоментного штурму. Боротьба за Крим буде реальною, системною і багатовимірною. Вона точно не буде у вигляді гучної операції під українським прапором над Сімферополем. Прямий сухопутний наступ на Крим можливий тільки після абсолютного знищення ворожої логістики, авіаційного прикриття і Чорноморського флоту РФ. Те, що ми зараз спостерігаємо в Криму, – «Чорнобаївку 2:0» – це складова цього процесу. Запам'ятайте ці назви: Бельбек, Кача, Новофедорівка, Гвардійське, Кіровське. У 2026 році ми будемо досить часто чути ці назви. Тому що Сили оборони продовжуватимуть планомірну роботу», – говорить він.
Росія, продовжуючи повномасштабне вторгнення в Україну, задіює Крим у підготовці до нової війни
За словами Владислава Селезньова, Росія, продовжуючи повномасштабне вторгнення в Україну, задіює Крим у підготовці до нової війни. «Для Криму це означає тільки одне: він розглядається Москвою як військовий плацдарм, «непотоплюваний авіаносець». Але точно не як регіон, де має вирувати життя, де мають оздоровлюватися люди. Ні, зовсім інші плани та наміри у росіян стосовно Криму», – стверджує він.
«Окупація веде до погіршення становища людей»
Росія з 2022 року використовує Крим як територію для утримування проукраїнських громадян України, яких переслідують на окупованих територіях півдня України. Їх зазвичай відправляють до СІЗО-2 в Сімферополі, яке контролює ФСБ Росії. Через Крим цих людей також відправляють у місця ув'язнення сусідньої Росії.
«У співробітників ФСБ у СІЗО-2 є можливість катувати людей, яких вони підозрюють у чомусь. Я спілкувався з цими людьми. Я розумію, що Сімферопольське СІЗО-2 – це філія «Ізоляції» в Донецьку, де людина – це привид так званий. Поки її в правове поле не ввели, з нею можуть робити все, що хочуть», – розповів фрілансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко, який спілкувався з ув'язненими, перебуваючи серед них.
«Ця війна почалася не у 2022 році, а ще у 2014 році – з окупації Криму. Уже понад 12 років жителі півострова живуть під гнітом репресій. Противники окупаційного режиму стикаються з арештами, катуваннями та переслідуваннями. Тепер ті самі методи Росія застосовує і на новоокупованих територіях», – заявляють у Кримськотатарському ресурсному центрі.
Якщо війна не завершиться деокупацією Кримського півострова, Росія «зможе масштабувати репресивні практики», відпрацьовані в Криму
Координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що Росія переносить репресивну практику, відпрацьовану в Криму, на інші окуповані території України, через що страждає велика кількість людей. У разі, якщо повномасштабне вторгнення РФ в Україну не завершиться деокупацією Кримського півострова, Росія «зможе масштабувати репресивні практики», відпрацьовані в Криму, і «впроваджувати дії, які мають відверто нелюдський характер, виходячи за будь-які межі гуманітарного сприйняття того, що відбувається», вважає правозахисниця.
«Ми розуміємо, що більшість моделей (врегулювання російської війни проти України – КР), які сьогодні публічно пропонують, переважно передбачають продовження окупації українських територій. «Заморозка» конфлікту або тимчасове припинення вогню означає, що значна кількість громадян України залишиться під окупацією. Ми чітко розуміємо, що тривала окупація веде до подальшого погіршення становища людей», – заявляє Ольга Скрипник.
Україна шукає можливості деокупувати Крим дипломатичним шляхом, стверджує президент країни Володимир Зеленський. За його словами, деокупація Криму військовим шляхом «неможлива через брак сил» в України.
«Путін має знати, що на всі наші землі ми повернемося. І бажано повернутися дипломатичним шляхом, тому що це зменшує жертви. Але Крим стратегічний не тільки для нас, він стратегічний у принципі для світу. Той, хто контролює Крим – контролює безпеку в Чорному морі», – говорить Володимир Зеленський.
Доля Криму викликає дискусії в українському суспільстві. Деякі політики та військові вважають, що для його деокупації немає іншого шляху, окрім військового.
Міжнародні партнери України у своїх численних заявах та документах підтримують територіальну цілісність України, включаючи Крим.
