Голова адміністрації Ялти Яніна Павленко ініціювала запуск морського сполучення між селищами південного берега Криму для боротьби з автомобільними заторами в регіоні. Вона стверджує, що катери для цих цілей готовий надати суднобудівний завод «Море». Однак повноцінний запуск морського транспорту на південному узбережжі ускладнюється тим, що пасажирів з катерів ніде висаджувати ‒ більшість причалів в аварійному стані. Їх обіцяли відремонтувати за федеральні кошти, але цього досі не сталося. Наскільки реальними є шанси появи в Ялті «морських автобусів», з'ясовували Крим.Реалії.
До 2014 року проблеми з логістикою в Ялті виникали, як правило, під час курортного сезону, коли місто переповнювали відпочивальники. У російських реаліях через зростання населення півострова та наявну транспортну інфраструктуру рух у курортному місті та його околицях стає практично цілорічною проблемою.
На думку Яніни Павленко, морські пасажирські катери можуть стати альтернативою автомобілям та автобусам і розвантажити рух у Ялті.
«Повернення радянської практики»
Рух катерів для перевезення пасажирів, за словами Яніни Павленко, планується організувати вже цього літа, коли на півострові очікують на рекордну кількість туристів через закриття для росіян авіасполучення з Туреччиною.
Є декілька стратегічних варіантів, усі вони вимагають багатомільярдних інвестиційЯніна Павленко
«У Ялті сьогодні транспортний колапс, як один з виходів я бачу повернення до практики радянських часів з розвитку морського транспорту, зокрема, пасажирських перевезень. У нас майже всі селища розташовані на узбережжі. Окрім того, можна було б налагодити таке сполучення з іншими містами ‒ Феодосією, Севастополем, Євпаторією. Є декілька стратегічних варіантів, усі вони вимагають багатомільярдних інвестицій», ‒ повідомила глава російської адміністрації Ялти РИА Новости.Крым.
Вона стверджує, що для перевезення пасажирів «полегшені маленькі катери» готовий надати суднобудівний завод «Море».
На самому заводі про це поки публічно не повідомляють.
«Такі «морські автобуси» ми сподіваємося запустити вже в цьому курортному сезоні, проєкт зараз допрацьовується», ‒ стверджує Яніна Павленко.
Про те, що влада міста «наводить мости» з організаціями та підприємствами, які можуть допомогти з реалізацією проєкту морських перевезень в Ялті, повідомив і заступник глави адміністрації Ялти Сергій Стрельбицький.
Чиновники розраховують, що «морські таксі» зможуть вміщати до 200 пасажирів і будуть використовуватися як громадський та екскурсійний транспорт.
Сергій Стрельбицький сподівається, що реалізувати задумане вийде в межах державно-приватного партнерства.
Руїни Ялти
Але процес запуску морського транспорту на південному узбережжі зараз більшою мірою залежить не стільки від наявності катерів, скільки від інфраструктури для безпечного транспортування пасажирів. Більшість причалів у Великій Ялті непридатні для цього, оскільки багато років перебувають в аварійному стані й закриті для експлуатації.
Вся портова інфраструктура будувалася ще за радянських часів і відтоді її капітально не ремонтували. Не змінилася ситуація і в російських реаліях.
Пасажирські причали та портопункти південнобережних селищ перебувають на балансі Ялтинського морського порту ‒ філії державного унітарного підприємства «Кримські морські порти». Цьому підприємству були передані в управління порти півострова, «націоналізовані» підконтрольною Росії місцевою владою у 2014 році, після чого підприємство опинилося під європейськими та західними санкціями.
Пасажирські причали узбережжя Ялти – руїни біля моря (фотогалерея)
За інформацією російського глави Криму Сергія Аксенова, всього на півострові потребують ремонту 290 причалів і пристаней.
У 2017 році Головдержекспертизою Росії був схвалений проєкт реконструкції 12 пасажирських пірсів: у Гурзуфі, Судаку, Партеніті, Лівадії, Місхорі, Сімеїзі, Алупці, а також біля Нікітського ботанічного саду, Ластівчиного гнізда тощо. Кошти на це передбачалися в Федеральній цільовій програмі соціально-економічного розвитку Криму до 2020 року.
Але у 2018 році в Міністерстві транспорту російського уряду Крим повідомили про порушення в проведенні геологічних пошуків при розробці проєктної документації щодо цих об'єктів. Тому розробка проєктно-кошторисної документації була припинена. І на цьому процес зупинився.
Наразі аварійними визнані причали практично всіх південнобережних селищ ‒ Алупки, Сімеїза, Місхора, Лівадії, Нікіти, Гурзуфа та Алушти.
Безпечно підійти з моря неможливо навіть до однієї з візитних карток півострова ‒ Ластівчиного гнізда. Причал біля підніжжя скелі закрили після загибелі там туристів торік.
До цього туристи мали можливість зійти на берег і відвідати замок, а тепер тільки дивляться на нього з катера ‒ висадка пасажирів там заборонена.
Три катери й три роки планів
Крим.Реалії раніше неодноразово намагалися зв'язатися з ДУП «Кримські морські порти». Але ні за телефонами, поданими на сайті підприємства, ні на інформаційні запити нам не відповіли.
Ялтинський блог «Ялта. Спостерігаємо» оприлюднив відповідь виконувачки обов'язків директора «Ялтинського торгового порту» Наталії Безрученко на інформзапит місцевої газети «Ялта культурна та комерційна», в якому повідомляється, що в нинішньому курортному сезоні планується експлуатація причалів № 2, 3, 4, 5, 8 і 9 пасажирського комплексу «Ялтинський торговельний порт». Вони будуть використовуватися «з метою проведення пасажирських операцій на оглядові екскурсії уздовж узбережжя акваторії морського порту Ялти з подальшою висадкою пасажирів в Ялтинському торговельному порту», пояснила Наталя Безрученко.
Всього для цих цілей, за її інформацією, в цьому сезоні планують використовувати три морських судна: теплохід «Маргейт», пасажирське судно проєкту 1430 (тип «Олександр Грін») та судно проєкту 10110 (тип «Євпаторія»).
«Актуальність збільшення чисельного складу пасажирського флоту шляхом введення в експлуатацію двох резервних одиниць флоту буде визначена за результатами проведення перших літніх місяців туристичного сезону 2021 року. Планується використання трьох пасажирських суден, з можливістю збільшення чисельного складу флоту до п'яти одиниць», ‒ зазначила в. о. директора «Ялтинського торгового порту».
При цьому фінансування заходів, пов'язаних з ремонтом і реконструкцією об'єктів портової інфраструктури в Ялті в межах ФЦП, за інформацією Наталії Безрученко, перенесене на 2024 рік.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
