Світові перегони за вакцинами від COVID-19: докори, застереження, гроші

Оголошення Великої Британії про те, що її регулююча установа перевірила і схвалила для масового застосування першу вакцину проти коронавірусу, викликало хвилю обнадійливих і схвальних, але також і застережливих реакцій.

Ентоні Фаучі, який очолює Національний інститут алергій та інфекційних захворювань США, у четвер 3 грудня був вимушений просити пробачення за те, що раніше від нього лунало як критика британського процесу ліцензування вакцини Pfizer/BioNTech.

Напередодні Фаучі сказав американським телеканалам, що регулятори у Великій Британії «поспішили» і «не настільки старанно» перевіряли вакцину, як це робить Адміністрація США з контролю якості харчових продуктів та ліків.

Згодом в інтерв’ю Британській телерадіомовній корпорації він сказав, що готовий виправити свої коментарі, якщо вони сприймаються як критика британців.

«Я не хотів натякати на якусь недбалість, навіть якщо це так пролунало… Наш процес триває довше ніж у Британії і це реальність... Наш процес не кращий і не гірший, а просто інший», – сказав Ентоні Фаучі.

У США очікують рішення щодо ліцензування першої вакцини від коронавірусу до середини цього місяця, а відповідний орган Європейського Союзу має оголосити свої висновки 29 грудня.

Хто лідер?

Деяких європейців роздратувало те, що виглядає як британський «ура-патріотизм» у зв’язку з ліцензуванням першої вакцини.

Британський міністр у справах підприємництва, енергетики і промислової стратегії Алок Шарма написав у Twitter, що «в наступні роки ми пам’ятатимемо цей момент як день, коли Велика Британія повела за собою людство у наступі на хворобу».

Затятий «брекзитер», який очолює урядових консерваторів у парламенті, Джейкоб Ріс-Моґ зайшов у словах далі: «Ми змогли схвалити цю вакцину так швидко, тому що ми вийшли з ЄС».

У відповідь британським політикам зауважують, що не варто виокремлюватися і протиставлятися Європі чи іншим країнам, бо ту вакцину розробили науковці в Німеччині, а везуть препарати з виробництв у Бельгії від американської компанії.

«Чому так важко визнати цей важливий крок вперед великим міжнародним досягненням і успіхом? Я справді не вважаю, що це досягнення однієї країни. Хоча вирішальний внесок зробила німецька компанія BioNTech, воно європейське і трансатлантичне», – докорив британцям посол Німеччини у Лондоні Андреас Міхаеліс.

Коментатори також знайшли холодної води для палких заяв, що саме Брекзит, буцімто, дозволив британцям позбутися затягувань ЄС у процедурі ліцензування першої вакцини.

Фахівці наголошують, що хоча країни Євросоюзу вирішили координувати процес ліцензування вакцин від коронавірусу, закони ЄС дозволяють окремим країнам організації застосовувати надзвичайні процедури для окремого тимчасового використання препаратів на своїх внутрішніх ринках.

Таким правом може скористатися, наприклад, Угорщина, яка, попри застереження з Брюсселя, оголосила наміри співпрацювати з Росією у розробці та можливо застосуванні російської вакцини від коронавірусу «Спутнік V».

Багаті країни перші?

Окремі застереження лунають стосовно того, що багатші країни оформили замовлення на закупівлю сотень мільйонів доз вакцин ще на стадії експериментальних досліджень.

У липні Міністерство охорони здоров’я США оголосило про домовленість на $1,95 млрд. про закупівлю 100 мільйонів доз вакцини від компанії Pfizer.

Принаймні 100 мільйонів доз також передбачає американська домовленість з компанією Moderna, яка ще раніше отримала приблизно $1 мільярдів із бюджету США на дослідження коронавірусу.

Велика Британія вже замовила 40 мільйонів доз вакцини Pfizer/BioNTech, яких буде досить для щеплення 20 мільйонів осіб.

16 листопада британський уряд повідомив, що домовився про 5 мільйонів доз вакцини від компанії Moderna.

«Це оголошення додає до 350 мільйонів доз вакцин, які Велика Британія вже придбала від низки розробників, що виводить нас наперед серед інших країн, коли йдеться про кількість на душу населення», – похвалявся британський міністр Алок Шарма.

Американська неурядова організація Duke Global Health Innovation Center нарахувала, що вже зараз переважно заможні країни зарезервували 10 мільярдів доз вакцин від коронавірусу.

Надії для бідніших країн висловлюються щодо так званої оксфордської вакцини розробленої з фармацевтичним велетнем AstraZeneca.

Оксфордська вакцина має бути в кілька разів дешевшою за вже оголошені інші провідні препарати та вироблятиметься за технологіями, здатними швидко нарощувати потужності.

Ця вакцина також не потребуватиме надзвичайно низьких температур для зберігання.

Приблизно половина доз ще не ліцензованої вакцини AstraZeneca будуть призначені для бідніших країн.

Приблизно 300 мільйонів доз від AstraZeneca обіцяні для програми COVAX, створеної під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я для забезпечення вакцинами бідніших країн.

Зараз у COVAX беруть участь 189 держав включно з Україною.

Українські посадовці кажуть, що у межах COVAX сподіваються отримати 8 мільйонів доз вакцини від коронавірусу, що може бути достатньо для щеплення 4 мільйонів людей.

В Україні прогнозують, що масова вакцинація може розпочатися навесні або влітку 2021 року.