Доступність посилання

ТОП новини

«Він відчував себе зобов'язаним Криму»: як Валерій Возгрін написав історію кримських татар


Російський історик Валерій Возгрін пішов з життя в ніч на 10 січня 2020 року. Уродженець Сімферополя, він став делегатом Курултаю кримськотатарського народу другого скликання та представником Меджлісу кримськотатарського народу в Санкт-Петербурзі.

В історичних колах Возгрін відомий як автор чотиритомної «Історії кримськотатарського народу». Яку спадщину залишив сімферополець Валерій Возгрін? Що лягло в основу його історичної концепції для Криму? Як позначилися праці Возгріна на статусі кримськотатарського народу в Україні? Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кандидат історичних наук України Олександр Севастьянов розповів Крим.Реалії, що історична концепція Валерія Возгріна базувалася насамперед на визнанні кримських татар корінним народом півострова.

фундаментальним каменем його концепції було визнання негативної ролі Російської імперії в історії Криму
Олександр Севастьянов

‒ Іншим фундаментальним каменем його концепції було визнання негативної ролі Російської імперії в історії Криму. Скажімо так, це був опукліший аналіз деяких аспектів імперської політики. Валерій Возгрін був її противником і виступав також проти радянської імперської політики. Тобто це була спроба вибудувати антиімперський і антирадянський наратив в історії Криму. Фактично концепція не стала широко вживаною, але увійшла в контекст того часу ‒ 1990-х років. При цьому історичну роботу Возгріна зусиллями Меджлісу кримськотатарського народу підняли на політичну висоту.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розмірковує про роль Валерія Возгріна у кримськотатарському національному русі на початку 1990-х років.

У нього було загострене почуття справедливості, він обожнював Крим
Рефат Чубаров

‒ Я познайомився з ним напередодні Курултаю кримськотатарського народу, десь за рік до відновлення цього інституту ‒ це 1990-1991 роки. Ми знали, що він щойно завершив велике дослідження з історії кримських татар. Книга «Історична доля кримських татар» вийшла у 1992 році великим накладом, і для Криму це було відкриття. Возгрін брав участь у підготовці Курултаю, і його авторитет був настільки значний, що у списку кандидатів до Меджлісу він був одним з перших за рейтингом. У нього було загострене почуття справедливості, він обожнював Крим і ніби відчував, що залишив його недобре. Але Возгрін робив успішну наукову кар'єру, і це було б неможливо на півострові, тим більше займаючись кримською проблематикою. Він відчував себе зобов'язаним Криму.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

Рефат Чубаров стверджує, що практично кожному кримському татарину знайоме ім'я Валерія Возгріна, а в багатьох сім'ях є його книги.

‒ Але ми хочемо, щоб його творча спадщина була відома не тільки кримським татарам, а й взагалі всім, хто живе в Криму. Можливо, ми будемо думати про те, щоб перевести його роботи у формат електронної бібліотеки. Будемо радитися з молодими колегами та близькими Валерія Возгріна щодо цього. Зрозуміло, його ім'я буде на слуху в Криму, серед іншого і шляхом надання якимсь об'єктам на кшталт шкіл, але тільки після деокупації.

Валерій Возгрін у 2014 році розповідав Крим.Реалії, що вів роботу над чотиритомником «Історії кримськотатарського народу» понад 20 років. За словами історика, метою його життя було «вкласти в руки народу його історію». Основна частина першої книги присвячена епосі Кримського ханства. У другому томі автор висвітлив період перебування Криму у складі Російської імперії, в третьому ‒ радянський період. Нарешті, четверта книга розповідає про той час, «коли кримськотатарський народ був фактично оголошений поза законом ‒ спочатку німецькими окупантами (жовтень 1941 року), а потім радянськими визволителями (18 травня 1944 року)».

Валерій Возгрін
Валерій Возгрін

Кримський юрист та філософ Надир Бекіров згадує, що ще до анексії півострова праці Валерія Возгріна викликали різко негативну реакцію, зокрема, з боку різних громадських і політичних діячів.

Поділ йде за інтелектом, за мораллю, за життєвими цінностями та орієнтирами. Крим у цьому сенсі ніякої єдності ні раніше, ні зараз не являє собою
Надир Бекіров

‒ Найближчим часом перспективи для вироблення спільного погляду і підходу до його творчої спадщини я не бачу. Поділ тут іде саме не за національною лінією, адже Валерій Возгрін був росіянином. Його предки були серед перших російських поселенців ‒ кріпаків з Центральної Росії. Поділ йде за інтелектом, за мораллю, за життєвими цінностями та орієнтирами. Крим у цьому сенсі ніякої єдності ні раніше, ні зараз не являє собою, і найближчим часом не являтиме. Різка реакція на першу книгу Возгріна пішла не тільки з боку тих, хто з ним по суті не згодний ‒ тоді навіть Верховна Рада Республіки Крим винесла постанову про те, що книга дуже погана, була надіслана пропозиція Російській Академії наук вигнати його з робочого місця як неугодного тощо. Я в той час був депутатом і виступив проти цього.

Надир Бекіров зазначає, що в РАН не прийняли це звернення як керівництво до дії, і Валерій Возгрін до останнього залишався там працювати.

Його внесок у розвиток історії Криму та кримських татар, напевно, можна порівняти зі внеском Ісмаїла Гаспринського
Надир Бекіров

‒ На громадській панахиді в Санкт-Петербурзі 13 січня було дуже багато різних людей: і кримських татар, і студентів, і колег. Це ще раз показує, що межа щодо позиції та поглядів Валерія Возгріна пролягає не за національністю, а за душею людей. Історія з тенденційністю щодо кримських татар у науці, у підручниках почалася не в 2014 році, а з 18-го століття ‒ тоді почалися підтасування та фальсифікації. Те, що ми бачимо зараз, ‒ це лише один з епізодів, нічого оригінального в цьому немає. Що там говорити ‒ у самого Возгріна в його фундаментальних, безумовно, роботах, є положення, які, певно, надалі будуть оскаржуватися і вимагати уточнення. Але його внесок у розвиток історії Криму та кримських татар, напевно, можна порівняти зі внеском Ісмаїла Гаспринського.

Олександр Севастьянов вважає, що політика завадила зміцнитися досягненням Возгріна.

Були поховані всі наукові аргументи, все перейшло в річище політики
Олександр Севастьянов

‒ У нас досі немає чіткої наукової, однозначної концепції історії Криму. Те, що зумів зробити Валерій Возгрін, безумовно, має певну наукову цінність і вагу, особливо якщо врахувати, що все це робилося в пізньорадянську епоху, коли ми спостерігали порожнечу замість наукової концепції історії півострова. Інша річ, що це збіглося з різними політичними подіями, і історичній концепції це, напевно, зашкодило. Навколо праць Возгріна, які могли стати предметом серйозної історіографічної дискусії, виникла політична дискусія. У ній були поховані всі наукові аргументи, все перейшло в річище політики. Концепція вченого стала жертвою такої суперечки і, на жаль, використовувалася в політичній боротьбі як противниками, так і прихильниками певних сил. Усе це не наблизило нас до єдиної концепції історії Криму.

На думку Олександра Севастьянова, від можливого перевидання чотиритомника Валерія Возгріна в Києві мають бути повністю усунені політики, цю справу необхідно доручити тільки вченим.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG