Доступність посилання

ТОП новини

«Вчися, як дівчинка»: як в Україні створюють освіту без дискримінації


Зараз, за даними МОН, дівчата становлять більшість серед вступників на гуманітарні спеціальності, тоді як серед абітурієнтів інженерного профілю їх менш ніж чверть
Зараз, за даними МОН, дівчата становлять більшість серед вступників на гуманітарні спеціальності, тоді як серед абітурієнтів інженерного профілю їх менш ніж чверть

Тільки шість країн Світовий банк визнав такими, що досягли рівності чоловіків і жінок – це Бельгія, Данія, Латвія, Люксембург, Франція і Швеція. Україна у цьому рейтингу набрала 78,75 балів зі ста, стільки ж, як і Білорусь, Азербайджан і Замбія. Цього року у своїй заяві до 8 березня ООН вказує на зростання, зокрема, «гендерного цифрового розриву» у світі, коли жінки недостатньо представлені у науці, інженерії та дизайні. Радіо Свобода вирішило дослідити, як із цим дають раду в українській освіті.

Напередодні 8 березня деякі українки діляться у фейсбуці історіями, як Міжнародний день жінок і миру в дитсадках, школах та вишах перетворюється на свято мам, весни і краси.

Журналістка Ольга Веснянка, зокрема, опублікувала плакат про «берегинь роду людського», який вона бачила в одному зі столичних університетів.

А правозахисниця Ірина Седова згадала про обов’язкове збирання грошей на подарунки до 8 березня і 23 лютого.

«Я сказала, що на день окупаційної армії гроші здавати не буду, а 8 березня – взагалі не свято, а день боротьби за права жінок. Але, я так розумію, так у нашому класі думаю тільки я», – зауважила вона.

Українська письменниця і юристка Лариса Денисенко опублікувала блог на «Українській правді» про вірш, який потрібно було вивчити до 8 березня у дитсадку дочці її друга: там лірична героїня, поки всі сплять, готує курку і пече тістечка, «щоб уся моя родина була здорова і щаслива». За словами авторки, вчителька тоді пояснила батькові дівчинки, що це – тільки одна із можливих моделей взаємодії у сім’ї, але інших моделей дітям просто не пропонували.

«Я за те, щоб діти бачили всю палітру, а не тільки рожеве з квіточками або блакитне з корабликами. Щоб вони знали, що є вибір, він може бути усвідомленим, власним, а не нав’язаним стереотипами», – написала Денисенко у фейсбуці.

Дівчатка грають у футбол

Юрист і викладач права із Харкова Сергій Надобко побачив, як спрацьовують гендерні стереотипи, на прикладі власної дитини. Чоловік розповідає: десь півроку тому проходив навчання для проведення антидискримінаційних експертиз, і їм видали для практики підручники, за якими вже навчають в українських школах.

«Це був підручник «Основи здоров’я» за четвертий клас. А у мене дочці 4 роки, і щоразу, як я приходжу додому, моя сумка проходить «ревізію». І от вона знайшла цю книжку, а там на обкладинці кілька хлопців грають у футбол. Дівчата теж грають у футбол, кажу, а вона: «Та ні, дивися». І показує інші звідти картинки, де фізичними вправами займалися хлопці», – каже він.

За словами Надобка, зараз дівчинка вже іншої думки про те, хто може грати у футбол, окрім того, у неї склалася думка про інші соціальні групи, які вона бачила на ілюстраціях у цій книжці – наприклад, про людей з інвалідністю.

«Можливо, це був мій прорахунок і дружини, що ми ніколи не спілкувалися на цю тему. Вона дізналася, що є і такі люди, що вони нічим не відрізняються, що вони теж займаються футболом. Ну, тобто там було багато таких доречних питань», – зазначає він.

Підручники перевіряють на приховану дискримінацію

Це називається «прихований навчальний план»: коли між рядків офіційної програми учні дізнаються і складають своє враження про навколишній світ, розповідає радниця міністра Олена Масалітіна.

Вже третій рік підряд експерти МОН перевіряють нові навчальні матеріали на предмет дискримінації. За цей час через їхні руки пройшли 845 проектів підручників із різних предметів, які готуються до друку за державний кошт, зазначає Масалітіна.

Цього року серед 256 підручників, які ми перевіряли, лише два не відповідали недискримінаційному підходу, 42% цілком відповідали і 57% відповідали частково
Олена Масалітіна

«Першого року, коли проводилася ця експертиза, на жаль, не було виявлено жодного проекту підручника, який би цілком відповідав недискримінаційному підходу. І уявіть, який стрибок відбувся, бо 2019-го серед 256 підручників, які ми перевіряли, лише два – а це менше ніж 1% – не відповідали недискримінаційному підходу, 42% цілком відповідали і 57% відповідали частково, а це означає, що після незначних редагувань авторський колектив може легко досягти того, щоб підручник відповідав усім вимогам», – розповідає вона.

Між тим, за словами експертки, у текстах, із якими пропонують працювати українським школярам, досі трапляються формулювання, які принижують людей за статтю, віком, етнічним походженням.

«Наприклад, літні люди часто зображуються у підручниках як немічні, соціально неактивні, фактично суспільству непотрібні. Бачачи такі приклади і сприймаючи їх як зразки, дитина підпадає під вплив таких навіювань», – пояснює вона.

Інший приклад – неправильна назва спільноти і приписування всім її представникам якихось специфічних рис, що може формувати упередження, зазначає Олена Масалітіна.

«І саме це може ставати підґрунтям для подальших конфліктів. Звісно, комісія рекомендувала трансформувати цю задачу», – каже вона.

Приклад задачі з підручника, який перевіряли експерти
Приклад задачі з підручника, який перевіряли експерти

Дуже багато стереотипів, що транслюються у підручниках, стосуються статі – наприклад, ті чи інші професії приписують виключно чоловікам або жінкам. Звісно, зауважує експертка, ніхто у шкільних програмах не формулює собі мету «формувати стереотипи у дітей і обмежити їм у подальшому самореалізацію», але такі твердження можуть працювати саме так.

«Фактично до всієї групи вагітних жінок застосовують такий стереотип, що вони не можуть сприймати інформацію, цілком нівелюється життєвий досвід цих жінок. Можливо, серед них є медики, може, їм просто відома інформація, яка у цьому виступі буде наводитися. Звичайно, такі моменти – теж неприйнятні», – каже Масалітіна.

Що ж до підручників, надрукованих до 2017-го, то вони експертизи не проходять. Але, як пояснює Олена Масалітіна, МОН намагається консультувати педагогів, що робити, якщо вони виявляють дискримінацію у підручниках під час навчального процесу: можна це критично з дітьми обговорити і переосмислити.

Українські школярки пишуть мобільні застосунки і виходять на світові змагання

За даними минулорічного дослідження ЮНІСЕФ, частка жінок у науці в Україні складає 45%, і таким чином Україна посідає 12-е місце у рейтингу серед країн Європи. Та, як виявилось, жінки у науці залучені нерівномірно.

У грудні минулого року під час Жіночого конгресу міністр освіти Лілія Гриневич наводила статистику: дівчата складають 79% від усіх вступників на гуманітарні науки і мистецтво, але їх лише 23% від абітурієнтів спеціальностей інженерного профілю і 32% серед тих, хто хоче вивчати будівництво та архітектуру.

Лілія Гриневич
Лілія Гриневич

Змінити частку дівчат в IT намагаються, серед іншого, через неформальну освіту і конкурсну підтримку хороших проектів. Навіть такі світові цифрові велетні, як Google, Facebook, Amazon та інші, бачать проблему нерівномірного залучення жінок до IT-cфери, зауважує Надія Бабинська, колишня волонтерка і координаторка конкурсу з ІТ-підприємництва серед дівчаток-школярок Technovation Ukraine.

Сфера інформаційних технологій лише на п’яту частину представлена жінками
Надія Бабинська

«Сфера інформаційних технологій лише на п’яту частину представлена жінками, і то дуже часто вони залучені не у технічній роботі, а у роботі з персоналом, маркетингу чи чомусь такому. І коріння цього криється не в тому, що дівчата не хочуть йти в ІТ, а в тому, що вони мають невпевненість у собі, що вони думають, що ця сфера – не для дівчат», – каже вона.

Конкурс Technovation – міжнародний, в Україні його започаткували кілька років тому як волонтерський проект. Учасниці розробляють прототипи мобільних застосунків і мають змогу виграти фінансування на свій проект: фінал змагань відбувається щоліта у Сан-Франциско.

Надія Бабинська пригадує: коли починали, то очікували, що вдасться сформувати команд 10–15 – а подалося стільки учасниць, що можна було зібрати близько 50 команд.

«А вже наступного року було набагато більше охочих взяти участь, більше команд, більша конкуренція. І, до речі, минулого року у нас дівчата з селища Коцюбинського стали півфіналістками по Європі. Вони розробили застосунок, що стосувався вакцинації», – зазначає вона.

Як повідомляли активісти Technovation Ukraine на своїй сторінці у фейсбуці, цього року станом на середину лютого на участь у конкурсі подали заявки понад дві сотні школярок.

XS
SM
MD
LG