Доступність посилання

ТОП новини

«Вгадаю з розміром обручки чи ні – пальці схудли». Дружина захопленого українського моряка розповідає про весілля у СІЗО


Тетяна в Москві лише втретє, і бачила вона тільки дорогу від Лефортовського суду до Лефортовського ізолятора. Зараз, гуляючи з журналістами містом, вона каже, що пам’ятки їй нецікаві.
Тетяна в Москві лише втретє, і бачила вона тільки дорогу від Лефортовського суду до Лефортовського ізолятора. Зараз, гуляючи з журналістами містом, вона каже, що пам’ятки їй нецікаві.

У СІЗО «Лефортово» у Москві одружилися Тетяна і Віктор. Наречений – український моряк Віктор Беспальченко. Він перебуває за ґратами вже понад сім місяців. Після церемонії одруження з ізолятора Тетяна вийшла одна. Журналістам проекту «Настоящее время» вона розповіла, як це – одружитися в ізоляторі в очікуванні суду.

«Нас запитали, чи згодні, чи не згодні, ми відповіли: «Так». Віктор відповів: «Так». Сумнівів не було. Потім нас оголосили чоловіком і дружиною», – розповідає Тетяна Беспальченко.

Розписалися Тетяна і Віктор в присутності двох співробітників СІЗО. Вони записували все, що відбувається.

«Ми на них не дуже звертали увагу, – згадує дівчина. – Я ж підбирала обручку без нього. І думаю: вгадаю з розміром чи ні? Тому що пальці схудли за цей час. Але вгадала чітко – сіло ідеально. Ще коли надягала обручку, кажу: «Ти не ображайся, якщо я раптом не вгадала з розміром». Надягаю – все ідеально зійшлося. Він каже: «Ти моя розумниця».

Віктор Беспальченко – старший матрос буксира «Яни Капу». Його заарештували разом з іншими українськими моряками, захопленими 25 листопада 2018 року російськими військовими у Керченській протоці. Влада Росії звинувачує їх у «порушенні державного кордону».

«Для мене була дуже важлива саме ця зустріч. Я за сім місяців уперше його побачила близько і вперше обняла й поцілувала, – каже Тетяна. – На судах, коли їх вели коридорами, просто підійти й обійняти – тебе відтягували з такою силою! І могли навіть вдарити».

Тетяна і Віктор вирішили одружитися давно, ще в 2016 році – тоді Віктор зробив дівчині пропозицію. У січні, коли захопленим українським морякам продовжували термін арешту, вони змогли кілька хвилин поспілкуватися і вирішили, що відкладати більше не хочуть – «щоб він був упевнений, що його чекають, його люблять».

Тетяна в Москві лише втретє, і бачила вона тільки дорогу від Лефортовського суду до Лефортовського ізолятора. Зараз, гуляючи з журналістами містом, вона каже, що пам’ятки їй нецікаві.

«Років п’ять-шість тому я б і захотіла приїхати і пофотографуватися, але зараз немає такого бажання, – признається дівчина. – Ти в такій країні, де права і свободи людини в принципі не враховуються. Тут у будь-який момент можуть до тебе підійти, попросити документи, а потім тебе затримати й відвезти, не пояснюючи причини. Тут небезпечно, і тим більше для громадян України».

Тетяна і Віктор Беспальченки
Тетяна і Віктор Беспальченки

На Красній площі Тетяна Беспальченко каже, що слово «Кремль» асоціюється у неї із захопленням і полоном українських військових моряків. Винним у всьому цьому вона вважає саме Кремль: «Вирішили скористатися цією ситуацією, щоб моряки були як розмінна монета. Після того, як їх захопили й обстріляли, в країну-агресор бажання немає приїжджати, але доводиться – я хочу бути присутньою, я хочу його бачити».

Після недовгої прогулянки Тетяна поспішає: їй ще треба купити Вікторові кілька речей і відвезти їх до СІЗО.

«Просив купити штани. Він схуд, і зараз на продовження [терміну] потрібно буде якось одягнутися. І ще просив великий рушник і пахуче мило. Він завжди, коли вдома був, я купувала гелі для душу пахучі, – посміхається дівчина. – А ось зараз мило попросив».

Тепер Тетяна зможе офіційно вимагати побачень з Віктором у СІЗО – адже дозволені вони тільки родичам. Щоправда, поки що ніхто з рідних 24 українських моряків дозволу на таку зустріч не отримував.

Наступного разу до Москви з Одеси Тетяна Беспальченко прилетить у липні, коли почнеться суд над українськими моряками. Вона сподівається на краще: «Розписатися – це частина весілля. Тому першу частину ми пройшли, найцікавіше буде потім. І я знаю, що він скоро буде вдома, і ми зробимо велике шикарне весілля».

Міжнародний трибунал з морського права на засіданні в Гамбурзі у справі захоплених Росією українських моряків 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити полонених та їхні кораблі і повернути їх під контроль України.

25 червня закінчився місячний термін з моменту ухвалення рішення, Росія була зобов’язана надати звіт про виконання рішення трибуналу до цієї дати.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків.

Захоплені ФСБ Росії українські моряки

25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму таранили, обстріляли і захопили три плавзасоби ВМС України – катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу», що прямували з Одеси до Маріуполя.

ФСБ Росії підтвердила застосування зброї проти українських кораблів, відомство стверджує, що три українські військові кораблі «незаконно перетнули держкордон Росії».

Російські суди в Криму заарештували українських військових (24 особи), звинувативши їх за ч. 3 ст. 322 КК Росії (незаконний перетин кордону), їм загрожує до 6 років позбавлення волі. Всіх українських військовослужбовців доставили до Москви.

Прокуратура АРК визнала захоплених ФСБ Росії українських моряків військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці та закликали до стриманості й деескалації напруження.

XS
SM
MD
LG