Доступність посилання

ТОП новини

Відпустка не в Криму. Куди поїхали українські туристи?


Тустань

Все частіше громадяни України вирушають на відпочинок закордон. Експерти туристичної галузі стверджують, що у 2018 році відпустку за кордоном провели півтора мільйона українців. Це на чверть більше ніж у 2017-му. Зростає інтерес і до українських курортів. За інформацією Центру розвитку туризму, до Бердянська у 2018 році приїхали близько 1 мільйона туристів, на курорти Херсонської області ‒ 3,5 мільйона туристів, в Одеську область ‒ близько 5 мільйонів відпочивальників.

Де люблять відпочивати українці? Як змінилися їхні переваги для літнього відпочинку після анексії Криму? Як українці відкривають для себе свою країну? Про це в студії Радіо Крим.Реалії говоримо з Ярославом Козаком, засновником клубу «Добре поїхали».

‒ Наскільки українці консервативні у виборі відпочинку?

‒ До недавнього часу в Україні існувала концепція відпочинку: влітку на море, взимку в Карпати. Але ця концепція бурхливо змінюється. Зараз влітку в Карпатах просто аншлаг, вільних місць немає, сезон триває до середини вересня. А ще й у міжсезоння постійно їздять групи вихідного дня. Але якщо раніше більше подорожували жителі столиці, то зараз активно подорожують жителі західних областей. «Укрзалізниця» запустила рейси, щоб об'єднати схід і захід.

‒ Ви говорите, що велика кількість туристів зараз влітку їде в Карпати. Це пов'язано з анексією Криму?

Україна ‒ це і море, й гори, й полісся, й каньйони

‒ Якщо ми говоримо тільки про відпочинок ‒ то так, звичайно. Тому що ті, хто займався активним туризмом, хто ходив у гори, їздив на велосипедах, сплавлявся річками ‒ вони як подорожували, так і подорожують. А хто шукав собі місця, куди б виїхати влітку з міста й побути на природі або тушкою полежати на пляжі ‒ вони тепер лежать у Буковелі. Але я особисто не часто там буваю, моя специфіка ‒ це активний туризм, екологічний. Я намагаюся відтягнути людей від туристичних мегаполісів і показати їм незатоптані Карпати, Поділ або Полісся, тому що Україна дуже велика, ми маємо сім чи вісім географічних зон. Якщо ви собі чітко уявляєте картинку, що Норвегія ‒ це фіорди, Швейцарія ‒ гори, а Україна ‒ картинка не складається. Це й море, й гори, й полісся, й каньйони.

‒ Якщо людина має лише 2-3 вихідних дні, яким транспортом їй потрібно скористатися, щоб встигнути побачити хоч щось?

‒ Нічні потяги ‒ це основа туризму. Людина ввечері в Києві сіла у потяг, вранці вийшла чи то в Одесі, то чи в Кам'янці-Подільському або в Мукачеві, або в Херсоні ‒ й попереду ще два або три повних дні. Повернувся вночі до Києва ‒ і вранці вже на роботі.

‒ Найближчий до Криму регіон ‒ Херсонщина. Наскільки українські туристи оцінили переваги цієї області в останні роки?

‒ Херсонщина ‒ це взагалі лідер серед південних областей з розвитку туризму, там дуже потужно розвивається пляжний відпочинок. Дуже сильно там все змінилося. Це відчувається за рівнем сервісу, за рівнем комфорту, заповненості, дороги навіть почали подекуди робити. І крім пасивного відпочинку, там потужно розвивається й активний відпочинок ‒ подорожі такими незвіданими місцями, як заповідники Асканія-Нова, Азово-Сиваський, Джарилгацький національний парк, Олешківські піски. Загалом в Україні чотири біосферних заповідники, два з яких ‒ у Херсонській області. Причому ці об'єкти вже досить розкручені. Олешківські піски ‒ це найбільша в Європі пустеля. До заповідника Джарилгач вже приклеївся ярлик «українські Мальдіви». Однак люди не стільки на «Мальдіви» їдуть подивитися, як на степ серед моря, бо це величезний острів завдовжки в сорок два кілометри, і там дійсно ходять нелякані звірі. Тобто, це таке українське сафарі. І це все лягає в шикарний маршрут ‒ Асканія-Нова, Олешківські піски, Арабатська стрілка та Азово-Сиваський національний парк, Бірючий острів, потім на катері Сивашем. Реально не вистачає тільки матеріально-технічної бази. Якщо подивитися, чим возять туристів десь в Америці чи Європі ‒ і чим у нас. У Карпатах у нас, наприклад, старі військові вантажівки «ГАЗ 66», яким 40 чи 50 років, ‒ це єдиний транспорт, який в гори може вивезти людей.

‒ Який час найкращий для таких подорожей?

‒ Весна та осінь. Літо краще для відпочинку. Коли мене просять організувати влітку екскурсію в Асканію-Нова, я людей відмовляю, я завжди кажу: поїдьмо навесні. Там все квітнутиме, а влітку, при температурі 40 градусів слухати екскурсію вам буде важко.

‒ Є таке поняття ‒ «гастрономічний туризм». Коли ми говоримо про Францію, уявляємо вино та сири, про Німеччину ‒ пиво й сосиски, а що в Україні?

‒ 2018 рік в Україні був названий роком гастрономічного туризму. Україна дуже різна, у кожного регіону своя фішка. Наприклад, Кам'янець-Подільський, Львів, Закарпаття ‒ на перехресті торгових і культурних маршрутів, вони увібрали в себе кухні різних народів світу. Закарпатська кухня ‒ це й угорська, й гуцульська, й словацька.

Віадук у Ворохті – залізничний кам'яний арковий міст через річку Прут. Один з найстаріших і найдовших кам'яних аркових мостів Європи
Віадук у Ворохті – залізничний кам'яний арковий міст через річку Прут. Один з найстаріших і найдовших кам'яних аркових мостів Європи

Але є місця зі своїм унікальним колоритом, наприклад, Вилкове ‒ там чудові екскурсії Дунаєм на катерах. Але мало хто знає, що там є традиційна липованська рибна кухня. Там з риби готується все, навіть борщ, пельмені, голубці й фарширований перець!

Ну і, звичайно, Коростень ‒ це деруни, Полісся ‒ це мед, гриби, ягоди. Закарпаття ‒ це бограч, гурка, банош з бринзою.

‒ Який регіон України найменше відомий туристам?

‒ Донецька, Луганська область, Слобожанщина, степова флора, чудові там місця. І та частина, що під контролем України, дуже активно зараз розвивається. І це буде перлина, якщо налагодиться там мирне життя.

‒ Як ви шукаєте нові маршрути?

‒ Архітектурні пам'ятки ви можете подивитися самі, а щоб побачити в природі сліди вовка чи рисі, треба мати поруч людину, яка знає мову птахів і звірів. А то на Говерлу йдуть ‒ 20 гривень заплатили, шлагбаум їм підняли, й не знають навіть, що територією національного парку йдуть. В першу чергу, ми шукаємо інтерпретатора природи, який донесе до туристів безцінну інформацію.

‒ А що робити, якщо ти не маєш замку, немає у тебе лісу, немає великої історії або природи. Чи є шанси в такій місцевості привабити туристів?

‒ Скажімо так ‒ важко, але можливо. Треба створювати такі об'єкти на рівному місці. Наприклад, зелені хутори Таврії. Просто серед степу зроблені туристичні об'єкти з нуля. Це можуть бути міні-ферми, з якими-небудь буйволами. А це молоко, сир, масло, люди можуть щось продегустувати. Хтось водяний млин збудував, тому що людям просто цікаво пожити в селі, подивитися, як виноград вирощують, взяти участь у процесі, просто фантазію потрібно докласти.

XS
SM
MD
LG