Доступність посилання

ТОП новини

«Він у вас не мужик». Таємниче зникнення в Чечні


Сергій Хазов-Кассіа

Карл Шрек

На тлі повідомлень про зникнення та імовірні вбивства в Чечні чоловіків-гомосексуалістів Радіо Свобода провело власне розслідування справи Андрія Кобишева – жителя Волгоградської області, який зник ще понад два роки тому, але офіційному слідству так і не вдалося з’ясувати причин його зникнення і його подальшої долі.

48-річний Андрій Кобишев зник в середині березня 2017 року. 12 березня він подзвонив своєму родичу Петру Кравченко, щоб попросити телефон знайомого фельдшера – у нього боліли ноги. Петро номер відправив, але з Андрієм більше поговорити не вдалося: обидва його телефону були вимкнені.

Майже все життя Андрій безвиїзно жив в рідному селі Гончарівка Волгоградської області, працював ветеринарним техніком на місцевій фермі. Дві його сестри вийшли заміж і поїхали, брат помер, а Сергій сім'ї так і не завів: кажуть, була якась дівчина в юності, але не дочекалася його з армії. Андрій на питання про одруження віджартовувався, жив з мамою, займався великим сільським господарством.

Як розповів Радіо Свобода племінник Кобишева Сергій Титов, в 2014-му він вирішив заочно вивчитися на ветеринарного лікаря, але незрозуміло, чи то отримав диплом, то чи немає. З кінця 2015-го став їздити на заробітки в Москву, говорив, що працював охоронцем. Насправді як мінімум з листопада 2016 року він почав працювати масажистом в Грозному – спочатку при басейні, а потім при двох сірчаних лазнях, в одній з яких і жив – прямо в масажному кабінеті. Один з грозненських пацієнтів Кобишева сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що масаж той робив «від душі».

Про Чечні Андрій розповів тільки племіннику: «Працював він там спочатку при якомусь спортивному клубі єдиноборств. Там вони ж все ламаються, або отримують вивихи, і ось він там стіл придбав масажний,– розповів Сергій. – Він мене попереджав, що «ти нікому не говори, що я там працюю». Я кажу: «Ну ти знайшов, де працювати. Як з тобою щось станеться, ніхто тебе не знайде». – Ще зурочиш!». Втім, за словами Сергія, Чечня Кобишеву набридла, він просив його знайти йому роботу в Саратові, де живе Сергій, збирався тільки забрати з Грозного речі.

Невідомий пасажир

21 березня 2017 року матері Кобишева подзвонив незнайомий молодий чоловік – він знайшов мобільний телефон Андрія на багажній полиці поїзда Грозний-Москва. Самого Андрія в вагоні не було, рідні написали заяву в поліцію.

Андрій Кобишев зник в середині березня 2017 року
Андрій Кобишев зник в середині березня 2017 року

Оскільки пропав Кобишев на території Чеченської республіки, його пошуками зайнявся спочатку чеченське МВС, а потім чеченський Слідчий комітет. Виходячи з матеріалів справи, з якими вдалося ознайомитися кореспондентам Радіо Свобода, останній раз колеги бачили Андрія близько 11 ранку 13 березня: він поспіхом прийшов в одну з лазень, де працював, взяв щось зі своєї сумки і пішов.

«Він був чимось стурбований», – розповіли слідчому комітету його колеги, додавши, що і попередню ніч він в лазні не ночував. На наступний день Андрій не вийшов на роботу, додзвонитися до нього не змогли, інша колега написала йому повідомлення в Вотсапі, він відповів, що поїхав до одного знайомого в Хасавюрт, забувши попередити. Більше ніхто із знайомих з ним не спілкувався.

З матеріалів випливає, що чеченські слідчі затягували розслідування. Справу за ст. 105 КК РФ (вбивство) порушили тільки 31 жовтня, поговорили з колегами Кобишева, але бланк обліку пасажирів з вагона, де знайшли телефон Андрія, запросили більше ніж через рік – в травні 2018го. Чеченська філія російської залізниці відповіла, що дана інформація зберігається тільки 9 місяців. Провідниця Кобишева згадати не змогла, сідав чи Кобишев на цей поїзд або хтось інший підкинув його попередньо заряджений телефон, невідомо.

За словами родича Кобишева, в середині серпня 2017 го рідним подзвонили з чеченського МВС: «Питають, ну що, Андрій повернувся? – згадує Петро Кравченко. – Він у вас вже, що ви нас мучите?» Виявилося, що ще 18 червня хтось купив квиток на ім'я Кобишева на станції Сальск в Ростовській області, в 500 км від Грозного і 250 від Гончарівки. Квиток був куплений за паспортом в касі, а через 25 хвилин після відправлення поїзда його здали – в тій же касі, при цьому касир чомусь не викликала поліцію, хоча Кобишев повинен був знаходитися в розшуку.

Андрей Кобишев, масажист з Волгограду, який зник без вісти у березні 2017 року в Чечні
Андрей Кобишев, масажист з Волгограду, який зник без вісти у березні 2017 року в Чечні

Після дзвінка з МВС рідні Андрія тут же поїхали в Сальськ, але з’ясувати нічого не змогли. За словами Петра Кравченка, вони кілька разів просили слідчого запросити записи з камер зовнішнього спостереження з Сальського вокзалу, камери запросили, але тільки в грудні, тоді ж допитали касира (нічого не пам’ятає) і начальника вокзалу, вона пояснила, що записи з камер зберігаються всього тридцять днів.

7 червня 2018 року розслідування призупинили.

Шукайте у себе

У січні 2019 року Максим Лапунов, єдиний з постраждалих від кампанії проти геїв в Чечні, хто погодився розкрити своє ім’я і написати заяву в поліцію, побачив оголошення про зникнення Кобишева і зрозумів, що той сидів з ним в одному грозненському підвалі – Управління карного розшуку по Чеченській Республіці. За словами постраждалих, масові затримання і катування геїв в Чечні почалися в грудні 2016 року, проте відомо про це стало лише в квітні 2017 го, якраз через два тижні після зникнення Кобишева. Сам Лапунов стверджує, що його з 15 по 28 березня незаконно утримували в підвалі Кримінального розшуку через його гомосексуальну орієнтацію, катували, вимагаючи видати контакти знайомих геїв-чеченців.

Як розповів Лапунов «Новой газете», разом з ним в підвалі УКР по ЧР були десятки затриманих, частина з них – тому що підозрювалися в гомосексуальності. Як зазначає «Новая», законно там ніхто перебувати не міг, в будівлі Кримінального розшуку офіційно немає приміщень для позбавлення волі.

З кореспондентом Радіо Свобода на цю тему Лапунов говорити відмовився, в поясненнях, даних юристу «Комітету проти тортур» Володимиру Смирнову в лютому (є в розпорядженні редакції, – ред), він стверджував, що на 100% впевнений: одним із затриманих був Андрій Кобишев, він навіть одягнений був в той же темно-синій светр, як на оголошенні про зникнення. Лапунов розповідав про Андрія ще в своїх перших показаннях, тільки прізвище переплутав. За його словами, в один із днів вони з Кобишева мили підлогу в підвалі і змогли поспілкуватися.

Кобишев розповів Лапунову, що працював масажистом, родом з Волгограда, затримали його в ті ж дні і теж сильно били: Лапунов зауважив синці на шиї, спині і попереку. «Крім того, я запитав у Кобишева: «Тебе теж затримали, тому що ти гей?» – Він сказав: «Угу». Лапунов стверджує, що чув, як Кобишев переконував співробітників, що у нього в Волгограді залишилися дружина і діти, але, швидше за все, робив це, щоб виправдатися.

Мапа останніх підключень телефону Кобишева до мобільного зв’язку
Мапа останніх підключень телефону Кобишева до мобільного зв’язку

За словами Лапунова, Кобишев майже нічого не пив і не їв, їжу з його камери часто виносили недоторканою, а потім переселили в камеру поруч з туалетом. Він каже, що останній раз бачив Кобишева 27 березня в ніч перед власним звільненням: Кобишев йшов в туалет, за час утримання він сильно схуд. Цікаво, що телефон Кобишева виїхав до Москви ще 21 березня.

Чеченські органи чомусь не поспішали цікавитися, що відбувалося з телефоном зниклого: дані про його перебування і телефонні з’єднання запросили тільки в листопаді 2017 року, отримали – і забули про них: 22 січня, після того як справу було призупинено і знову порушено, заступник керівника СВ Ленінського району Грозного М. Абдулаєв раптом написав розпорядження з вимогою негайно витребувати деталізацію дзвінків по телефону Кобишева. Виписка вже була в СК, на наступний день її долучили до справи, і вона – ще один доказ того, що Кобишев, або як мінімум його телефон, довгий час знаходився поруч з місцем, де, як стверджує Лапунов, їх разом утримували.

Виписка починається 8 березня, коли Кобишев дзвонив своїм родичкам і колегам і вітав усіх з Міжнародним жіночим днем. Його телефон постійно світився в різних місцях Грозного, в тому числі поряд з місцями його роботи. Але вже з 14 березня, коли, за словами колеги, він не вийшов на суботник, його телефон протягом 15 годин поспіль реєструвався на базовій станції на Гвардійській вулиці в Грозному – в 250 м від УКР по Чечні. З телефону виходили в інтернет, але нікуди не дзвонили і не відправляли СМС, тільки 15 березня з телефону Кобишева подзвонили на мобільний номер в Чеченській Республіці, через пару годин хтось передзвонив з цього номера Кобишева.

Подорожу телефону Кобишева до моменту, коли його знайшли у поїзді Грозний-Москва
Подорожу телефону Кобишева до моменту, коли його знайшли у поїзді Грозний-Москва

Кореспондент Радіо Свобода через інтернет знайшов, що на цей номер давали оголошення про продаж автомобіля, власник – чоловік. Більше з’ясувати не вдалося, телефон не відповідає. За розповідями Лапунова і інших імовірних жертв чеченських силових структур, багатьох з них змушували дзвонити знайомим геям і виманювати їх на зустріч. З вечора 16 березня телефон Кобишева був вимкнений протягом п’яти днів, а потім раптом з’єднався з базовою станцією поруч з Республіканським лікувально-діагностичним центром на вул. Мамсурова (ГАУ "РЛДРО").

Місцеві органи охорони здоров’я на запити чеченського СК відповіли, що пацієнт з такими даними в грозненські лікарні не потрапляв, втім, саме в ГАУ «РЛДРО» слідчі не писали. Як тільки телефон включився поруч з лікарнею, на нього обрушився потік СМС-повідомлень від родичів і знайомих, але ні на одне з них Андрій не відповів. Після цього телефон помандрував від Грозного до Воронежа разом з молодим чоловіком, кий його знайшов, а потім опинився в Волгоградської області у рідних. За їхніми словами, на телефоні були відео порнографічного змісту: «Бридота всяка», вони передали його слідству. За словами Петра Кравченка, слідчий прокоментував справу коротко: «Він у вас не мужик».

Омбудсмен на гальмах

Юрист «Комітету проти тортур» Володимир Смирнов повідомив кореспонденту Радіо Свобода, що 1 березня цього року він особисто вручив свідчення Лапунова про Кобишева уповноваженому з прав людини в Росії Тетяні Москальковій. 18 березня офіс омбудсмена повідомив, що вони були передані заступнику голови слідчого комітету Ігорю Краснову.

За словами Смирнова, Москалькова сказала, що не бачить причини об’єднувати справи Кобишева і Лапунова в одну справу. За заявою Лапунова справу так і не було порушено, а чеченська влада з самого початку заперечувала навіть саме існування гомосексуалів в республіці. За словами Володимира Смирнова, слідчі навіть не змогли отримати список співробітників, які працювали в УКР по ЧР в ті дні, коли, за словами Лапунова, він перебував в підвалі будівлі. Слідство не давало запиту даних і про місцеперебування телефону Лапунова, які, можливо, показали б, що він був поруч з Кобишевим в той самий час.

«Справа Кобишева – це справа про вбивство. Реальне, порушено справу про вбивство, – сказав Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода. – І ось, ми вказуємо на свідка, Максима, який говорить, що бачив Андрія в останні дні. Але російське слідство не робить по цього приводу просто нічого. Не тільки «спускає на гальмах» справу самого Максима Лапунова, а й у справі про вбивство Кобишева відмовляється що-небудь в цьому зв’язку зробити».

Після зустрічі Смирнова і Москалькової на сторінках декількох регіональних слідчих комітетів з’явилися повідомлення про розшук Кобишева. Можливо, слідство у справі його зникнення все ж було відновлено. Радіо Свобода направило запити до Слідчого комітету і в МВС по Чечні, а також Тетяні Москальковій з проханням підтвердити дану інформацію і повідомити, чи розглядається як нова версія викрадення Кобишева співробітниками чеченських правоохоронних органів. Чеченський Слідчий комітет у відповідь запропонував Радіо Свобода звернутися до центрального апарату Слідчого комітету. Відповіді МВС і омбудсмена протягом визначених законом семи днів не надійшли.

XS
SM
MD
LG