Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
У час, коли українці збиралися у центрі Херсона, щоб відсвяткувати деокупацію свого міста, 12 листопада 2022 року
Українці пережили неймовірно складний рік, але 2023-й залишає багато приводів для оптимізму, вважає Браян Меффорд – експерт аналітичного центру у Вашингтоні Atlantic Council. Війна Росії проти України далека до завершення, пише Меффорд, але перші десять місяців російського вторгнення вже показали тенденції, що пророкують майбутню перемогу України. Меффорд зібрав вісім обнадійливих факторів, які, на його думку, матимуть вирішальне значення для України у наступні місяці війни.
1. Військова підготовка України. Навесні 2014 року саме слабкість української армії дозволила Росії закріпитися в Донецькій і Луганській областях. Відтоді Збройні сили України адаптувалися та вдосконалювалися, пишуть американські експерти.
Перші десять місяців російського вторгнення продемонстрували, що українська армія багато в чому досягла та навіть перевершила стандарти НАТО. Незважаючи на те, що російські війська часто переважали в озброєнні та кількості, українці виявилися більш кваліфікованими і вмотивованими. Видання цитує Гілберта Честертона: «Справжній солдат бореться не тому, що він ненавидить те, що перед ним, а тому, що він любить те, що позаду нього».
Обличчя оборонців. До Дня Збройних сил України (фоторепортаж)
1/366 грудня — це день, коли в 1991 році український парламент ухвалив закон «Про Збройні сили України». Закон визначає ЗСУ як «військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається обов'язок обороняти України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності».
Український військовий біля знищеної колони російського СЗШР (СОБР – російською) неподалік від Бучі, Київської області, 1 березня 2022 року
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
2/36Боєць територіальної оборони (ТРо є складовою ЗСУ) допомагає жінці перейти зруйнований міст під час евакуації з міста Ірпінь. Київщина, березень 2022 року
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
5/36Український танкіст у щойно звільненому селі Лук‘янівка на Київщині. Україна, 27 березня 2022
Саме 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід — партизанський рейд з'єднань Армії Української Народної Республіки (УНР) тилами денікінських та більшовицьких військ. Ця операція тривала рівно п’ять місяців (до 6 травня 1920 року) і розпочалася після того, як українські війська опинилися в оточенні трьох ворожих армій — Червоної, Добровольчої та польської.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
9/36
Український військовий копає траншею на передній лінії оборони. Район міста Лиман Донецької області, 18 квітня 2022 року
Учасники походу під командуванням генерал-полковника Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей. Вони провели майже 50 переможних боїв. «Похід став однією з найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917−1921 років», – нагадує Інститут національної пам’яті.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
12/36Вони посміхаються, залишаються людьми і на війні. Воїни ЗСУ. Східний фронт. квітень 2022 року
Повстанський рух українців проти більшовицької окупації не лише зберіг армію УНР, але й набув такої сили, що став одним із чинників тимчасової зміни умов радянської окупації. Комуністи змушені були в 1920-х роках піти на поступки в національному й економічному питаннях: відмовитися від політики «воєнного комунізму», впровадити українізацію.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
13/36Український військовий біля реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». Харківська область, квітень 2022 року
ЗСУ складаються із Сухопутних та Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, Повітряних та Військово-морських сил. Окрім основних родів військ, до складу ЗСУ входять підрозділи Територіальної оборони, Військова служба правопорядку, Медична, Капеланська, Юридична та Соціально-психологічна служби.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
15/36Український військовий Олексій на передових позиціях. Донецька область, квітень 2022 року
День Збройних сил України набув особливого значення у 2014-му році – після початку агресії Росії, і став всенародним днем в умовах повномасштабного вторгнення Росії.
ЗСУ своїм затятим спротивом, оригінальними несиметричними діями, успіхом на фронті здивували весь світ і зруйнували міф про непереможність російської армії.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
17/36Військовий гладить лелеку, який ймовірно отримав контузію внаслідок обстрілу. Птаху жартома дали ім'я «Байрактар».
Місто Барвінкове, Харківська область. Травень 2022 року
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
25/36Військовий ЗСУ із позивним «Дід» з «козацького батальйону», який обороняє село Новопіль, розташоване на межі Донеччини із Запорізькою областю. Україна,, липень 2022 року
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
29/36Вулична виставка на Софіївський площі у Києві «Полк «Азов» – Янголи Маріуполя».
Виставка присвячена захисникам і захисницям із підрозділу «Азов» Національної гвардії України, які віддали свої життя, обороняючи Маріуполь від російських загарбників. Жовтень 2022 року
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
33/36Військовий Олександр на передових позиціях біля Бахмута, листопад 2022
Володимир Зеленський записав відеозвернення на в’їзді до Слов’янська Донецької області. «Вітаю вас із великим святом – Днем ЗСУ. Сьогодні ми згадуємо всіх, хто віддав своє життя. Знайдіть сьогодні хвилину для хвилини мовчання! 285 днів ви захищаєте державу. Ми завжди пам’ятатимемо ваш подвиг», – сказав президент України.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
34/36Поранений український військовий у Бахмутському стабілізаційному медичному пункті. Листопад 2022 року.
Воєнкор Радіо Свобода провів один день разом із медиками, які на фронті рятують життя українським воїнам. Дивіться тут
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
36/36Механік водій САУ 2С1 Андрій посміхається після успішного виконання завдання, Бахмутський напрям, листопад 2022 року
«Дорогі солдати, сержанти й офіцери, працівники і ветерани Збройних сил! Я гордий служити своїй державі пліч-о-пліч з вами. Гордий бути вашим головнокомандувачем у цей важкий час. Я вірю в кожного з вас і в нашу Перемогу. Сердечно вітаю із Днем Збройних сил України!», – написав головнокомандувач ЗСУ Залужний у Telegram.
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Previous slide
Next slide
2. Стійкість України. Весь світ був приголомшений надзвичайною силою та мужністю, яку продемонстрували українці у 2022 році. Із 24 лютого український народ залишався незламним, незважаючи на обстріли, окупацію, відключення електроенергії та воєнні злочини російських військ (Офіс генпрокурора України, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі та правозахисні організації ведуть облік та розслідування воєнних злочинів у ході війни Росії в Україні. Серед них – тортури та вбивства мирних жителів, сексуальне насильство, пограбування, жорстоке поводження з військовополоненими та викрадення людей, руйнування цивільної інфраструктури. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах – ред.).
Не можна недооцінювати націю, яка пройшла через жахи Голодомору 1930-х років, і тягар театру бойових дій під час Другої світової війни. Саме це і зробила Росія – під час підготовки до вторгнення Кремль покладався на улесливі звіти розвідки, які заперечували національний дух України та передбачали капітуляцію Києва протягом трьох днів. Цей катастрофічний прорахунок має слугувати хрестоматійним прикладом того, як авторитарний режим повірив у власну пропаганду.
2022 у фотографіях: яким він був для України. Війна очима кореспондентів Радіо Свобода
1/13Знищена російська техніка на вулиці Вокзальній у Бучі, фото від 1 березня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
Сергій Нужненко написав: «Це одна з перших колон російської армії, яка увійшла в Бучу. Фото було зроблено 1 березня. 3 березня місто окупувала російська армія».
«27 лютого я побачив у Telegram відео знищеної колони російської техніки в Бучі. Дізнався від колег про можливі маршрути до міста й 1 березня ми поїхали туди. Всі були розгублені, ніхто не розумів, що відбувається й чого очікувати. Це було за два дні до того, як місто окупували. Я не можу не запитувати себе: чи ті люди, з якими я розмовляв – і яких я закликав евакуюватись і які запевняли мене, що все буде добре – взагалі досі живі».
Російські війська не змогли оточити чи захопити Київ, і зрештою вийшли з регіону
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
2/13Маріуполь 5 лютого 2022 року. (Автор: Еймос Чаппл, кореспондент Радіо Свобода)
Еймос Чаппл написав: «Ця фотографія була зроблена менш ніж за три тижні до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну та практично знищила Маріуполь. Було дивно бути там тоді й чути, як місцеві жителі говорять, що вони відчувають, що вторгнення РФ можливе, продовжуючи жити звичним життям»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
3/13Знищена російська ракетна установка «Град» й тіло військового під Харковом. Фото 25 лютого 2022 року. (Автор: Мар'ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)
Російська армія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року
Агресія Росії проти України розпочалася наприкінці лютого 2014-го із захоплення Криму
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
4/135 березня 2022 року центр Одеси був схожий на фортецю із мішків з піском. Тоді українські війська та жителі міста готувалися відбивати можливу атаку російських військ. Завдяки діям ЗСУ цього не сталося. (Автор: Михайло Штекель, колишній співробітник Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
5/13Ірпінь 11 березня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
Сергій Нужненко написав: «Межа між смертю та життям. На горизонті палає і димить окупована Буча. Мирні жителі, які потрапили в пастку, намагаються втекти від бойових дій, виходять, одягнені у все біле, з білими прапорами в руках»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
7/13Прощання із журналістом Романом Ратушним у Києві 18 червня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
Нужненко написав: «18 червня у Києві відбулося прощання з відомим громадським активістом і журналістом Романом Ратушним. Серед мовчазного натовпу скорботних, які прийшли вшанувати його пам'ять, було чимало заплаканих облич. У день російського вторгнення Ратушний брав участь у боях під Києвом, а згодом пішов до війська».
«5 липня Ратушному виповнилося б 25 років. 9 червня він загинув у бою під Ізюмом, воюючи за свою країну. Особисто я не був знайомий із Романом, хоча наші дороги не раз перетиналися на різних акціях протесту в Києві, де він завжди брав участь...Жоден вогонь не може спалити полум’я, Романе!»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
8/13Над горизонтом дим від пожежі, що виникла внаслідок російського удару по фермі в Донецькій області, 8 серпня 2022 року. (Автор: Мар'ян Кушнір, кореспондент Радіо Свобода)
Мар'ян Кушнір написав: «Основний театр бойових дій перемістився на схід України, зокрема в Донецьку та Луганську області. Українські війська маневрують засіяними полями Донбасу. Доки військові ЗСУ тримають свої лінії оборони, внаслідок обстріл армією РФ горять і гинуть посіви»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
10/13Денис, український військовослужбовець, який працював археологом і викладачем до початку російського вторгнення 24 лютого, відпочиває під час паузи між бойовою роботою в складі мінометного розрахунку на передових позиціях ЗСУ у Донецькій області, 29 серпня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
Сергій Нужненко: «В окопі на передовій ми говорили про історію, про давнину, про те, як Денис проводив розкопки на півдні і вчив молодь берегти культурну спадщину. Ми разом сміялися, що він тепер археолог на Донбасі. Війни без чорного гумору не буває, а журналісти на війні подекуди є єдиними невійськовими людьми, з якими бійці можуть зустрітися і згадати минуле життя, яке здається таким далеким»
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
11/1315 вересня 2022 року після звільнення Харківської області від російської окупації, поблизу міста Ізюм виявили масові поховання українських військових та мирних жителів. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
12/13Українські військові медики надають допомогу пораненому військовому у стабілізаційному пункті Бахмута. Фото від листопаді 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
13/13Прощання із кримчанином Геннадієм Афанасьєвим у Михайлівському соборі, Київ, 30 грудня 2022 року. (Автор: Сергій Нужненко, фотокореспондент Радіо Свобода)
Геннадій Афанасьєв був кримським активістом, який виступив проти незаконної російської анексії півострова і був заарештований ФСБ, У російській в'язниці Афанасьєв провів два роки. Потім у 2014-2018 рока був автором Крим.Реалії.
Із перших днів широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Геннадій Афанасьєв взяв до рук зброю: спочатку захищав Київ, а потім воював на Харківщині і Донбасі. Загинув на Луганщині.
24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабну війну. Буча та Ірпінь, Маріуполь й Одеса, Харків й Ізюм, Київ і Бахмут. Бої, окупація, звільнення, масові поховання, прощання із загиблими. Фотосвідчення від кореспондентів Радіо Свобода: війна очима тих, хто був у самому її епіцентрі
Посилання для територій, де сайт Крим.Реалії заблокований
Previous slide
Next slide
3. Англо-американський союз. «Особливі відносини» між Сполученими Штатами та Великою Британією протягом минулого року вкотре послугували на користь вільного світу. Україні союз забезпечив обмін розвідданими, військові навчання, фінансову допомогу та зброю зі США та Великої Британії, яка допомогла знищити значну частину російської армії, що вторглася. Кожен українець вже знає англійські назви такої військової техніки, як Himars, Javelins, Stingers, NLAWS, Harpoons, а тепер і Patriots. Хоча деяким видам цієї зброї майже 30 років, вона виявилася нищівною для російської армії.
4. Польська солідарність. Протягом століть Польща та Україна мали безліч непростих історичних епізодів, однак зараз відносини між двома сусідами є міцнішими, ніж будь-коли. Відкривши свої двері для мільйонів українських біженців, Польща дотрималася постулату «люби ближнього свого, як самого себе». Підтримка Польщі також включає військову допомогу, навчання та дипломатичну підтримку. Прикладів такої сусідської солідарності в історії небагато.
5. Підтримка Туреччини. Туреччина має неоднозначну позицію у цій війні, але не можна заперечити, що її допомога за останній рік неабияк допомогла Україні. Без успіху в переговорах щодо зернової угоди українські фермери опинилися б у більш скрутній ситуації, а весь світ страждав би від голоду. Турецькі бойові безпілотники Bayraktar мали вирішальну роль у перші тижні війни, допомагаючи врятувати Київ та Харків від російської окупації.
Турки закрили протоку Босфор для російських військових кораблів та допомагають Україні із екстреним постачанням електроенергії. А президент Реджеп Таїп Ердоган зараз виглядає найбільш імовірним посередником остаточної мирної угоди між Росією та Україною.
6. Об’єднана Європа. Незважаючи на спроби Росії розділити Європу за допомогою збройного експорту енергії та підривної діяльності по всьому ЄС, вторгнення в Україну об’єднало континент. Ще у 2021 році Німеччина разом із Росією намагалися завершити будівництво газопроводу Nord Stream II. Сьогодні Nord Stream II мертвий, а російська агресія переконала раніше нейтральні країни – Швецію та Фінляндію – приєднатися до НАТО. Військовий альянс сьогодні сильніший, ніж будь-коли, а Європейський союз об’єднаний спільною метою.
7. Роздутість російського імперіалізму. Вторгнення в Україну викрило той безлад, який стоїть за імперською позицією Росії. Воно зруйнувало міф про Росію як військову наддержаву. Російські генерали перебільшували можливості своєї армії, водночас розкрадаючи державний бюджет, щоб купити вілли у Монте-Карло. Тепер їм бракує військової сили, що досягти тих імперських цілей, яких вимагає Кремль.
Росія опинилась у найгіршій міжнародній ізоляції з часів більшовицької революції. Її підтримують лише кілька таких самих маргіналізованих держав – Білорусь, Іран і Північна Корея. Китай користується економічною перевагою над ослабленою Росією, але Пекін обережно дистанціювався від війни.
8. Лідерство президента Зеленського. Напевне, найбільшою несподіванкою для світу у 2022 році стало те, яким надихаючим лідером виявився президент України Володимир Зеленський. Якби він вирішив залишити Україну та створити уряд у вигнанні, це б різко збільшило шанси на падіння Києва. Рішення Зеленського залишитися в столиці стало одним із переломних моментів усієї війни.
Культова цитата «Мені потрібна зброя, а не евакуація», а також пам’ятне селфі-відео «Президент – тут» допомогли активізувати національний спротив України в перші дні вторгнення та задали тон десяти місяцям дедалі більш самовпевненої боротьби. Зеленський зарекомендував себе українському народу та світові, досяг безпрецедентного рівня світового визнання як лідер військового часу.
