Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Після гучних арештів колишніх керівників російського уряду Криму з'явилася ще одна гучна новина: правоохоронці прийшли до керівників Євпаторії, їх звинувачують у корупційних зловживаннях. І ті, й інші, ці звинувачення заперечують (заарештовані колишній російський віцепрем'єр Криму Євген Кабанов та ексміністр будівництва й архітектури Криму Михайло Храмов свою провину не визнають ‒ ред.).
Такі показові корупційні викриття нерідкісні в російських регіонах ‒ як відомо, в наручниках можна побачити й голів республік, і губернаторів, і мерів великих міст. І завжди потрібно шукати відповідь на запитання: чому саме цьому чиновнику належить постати перед судом, а його колега з сусіднього регіону, на якому тавра ніде ставити, чудово почувається й ніякого переслідування не боїться?
Мабуть, вважалося, що заміна кримського керівництва «варягами» з Москви буде без захоплення сприйнята місцевим населенням
Нам належить відповісти на це запитання в кримському випадку. І тут, мені здається, все набагато простіше, ніж у «справжніх» регіонах Росії. Коли був окупований Крим, у Москві ухвалили рішення доручити керівництво територією місцевим колабораціоністам ‒ хоча їхня можлива корумпованість та зв'язки з різними кримінальними кланами та угрупованнями описувалися російською пресою й були добре відомі російським силовикам.
Однак, мабуть, вважалося, що заміна кримського керівництва «варягами» з Москви буде без захоплення сприйнята місцевим населенням і ще більше підкреслить окупаційний характер нової влади. А так ‒ змінилися лише прапори, а еліта залишилася та ж сама, продажна...
Сім років окупації ‒ достатній термін для інтеграції еліт. І зараз настав час відправити всіх цих «героїв кримської весни» та їхніх висуванців туди, куди вони, по суті, мали потрапити ще тоді, коли півострів контролювала Україна, ‒ під слідство й, не виключено, що на тюремні нари.
Сім років окупації ‒ достатній термін для інтеграції еліт
І якби в Україні до так званої «кримської еліти» ставилися б не як до управлінців, на яких потрібно зважати, а як до частини злодійського товариства, то, можливо, ніякої анексії не сталося б. Утім, про що це я? Адже Україною, в якій головою кримського парламенту був Константинов, а депутатом та «шанованою людиною» ‒ Аксенов, керувала інша «спільнота», очолювана відомим Віктором Януковичем.
І ось тепер такій кримській «спільноті», мабуть, доведеться потіснитися, щоб дати можливість розвернутися справжнім господарям життя з оточення президента Росії Володимира Путіна. Люди з «ближнього кола» Путіна не для того скуповували кримські підприємства та виноградники, щоб дозволити й надалі здійснювати контроль над Кримським півостровом місцевим діячам такого штибу. Та й хто поважає зрадників, особливо в ЧК?
Товариші зі Слідчого комітету почали повільне, але неухильне «просівання» керівництва Криму
Тому товариші зі Слідчого комітету почали повільне, але неухильне «просівання» керівництва Криму, яке, думаю, лише прискорюватиметься з часом і завершиться заміною верхівки керівництва окупованого регіону.
А після цього, впевнений, станеться те, що завжди відбувається після остаточної й безповоротної маргіналізації регіонального керівництва ‒ до Криму приїде людина з Москви, можливо ‒ у погонах, можливо ‒ з близького кола Путіна або просто з його охорони. І ця людина стане новою довіреною особою «путінських» на півострові. Чи ризикнуть товариші зі Слідчого комітету, у разі потреби, прийти за ним чи його висуванцями?
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
