Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Лайма Вайкуле. Алергія на окупацію


Лайма Вайкуле

Спеціально для Крим.Реалії

Після істеричної реакції російської псевдопатріотичної публіки на висловлювання грузинського актора Вахтанга Кікабідзе та привітання хорватських футболістів українським друзям настала черга латвійської естрадної співачки Лайми Вайкуле. На артистку налетіли після її слів про те, що вона ні за які гонорари не поїде виступати в анексований Крим і не шкодує про крах Радянського Союзу.

Лайма Вайкуле не сказала нічого особливого. Вона наполягає на тому, що не робила політичних заяв ‒ і це дійсно так. Вайкуле ‒ громадянка країни-члена Європейського Союзу, який запровадив санкції після окупації Криму. Законослухняним громадянам ЄС варто остерігатися діяльності на анексованій Кремлем території. Співачка просто констатувала цей факт. Тому обурення її критиків, які «не розуміють», чому Вайкуле готова співати в «інших регіонах Росії», але не в Криму ‒ звичайний цинізм. Крим ‒ не російський регіон, це територія, анексована в порушення міжнародного права. І ніякого іншого статусу в Криму ‒ до його повернення до складу України ‒ не буде. Як любить говорити президент Росії Володимир Путін, це питання закрите.

Для Вайкуле крах СРСР став звільненням від ненависної окупації та відплатою за репресії і приниження. Це зовсім не політика. Це життя

На висловлювання Вайкуле про можливі гастролі в Криму та ставлення до краху СРСР не міг не вплинути й особистий досвід. Співачка народилася та виросла в Латвії. У радянські часи ставлення жителів цієї країни до окупації було тотально негативним ‒ і не тільки в дисидентських колах. Доказ тому ‒ майже одностайна підтримка відновлення незалежності Латвійської Республіки з боку латишів і великої частини населення, переселеної в Латвію після окупації. Для Лайми Вайкуле ‒ як і для більшості жителів Латвії ‒ крах СРСР став одночасно й звільненням від ненависної окупації, й справедливою відплатою за репресії та приниження. Це зовсім не політика. Це життя. І, між іншим, у 90-і роки багато росіян поділяли відношення народів балтійських країн до окупації та до СРСР ‒ у Москві та інших містах Росії проходили багатотисячні демонстрації на підтримку свободи Латвії, Литви та Естонії. Саме державні структури Російської Федерації першими визнали факт окупації балтійських країн сталінським режимом. Що ж змінилося?

Змінилося ставлення до правди. Повзуча сталінізація почалася в Росії задовго до анексії Криму, але після 2014 року вона посилилася. Звісно, про окупацію балтійських країн у сучасній Росії говорити не заведено. І те, що жителі цих країн можуть сприймати реальність інакше, ніж російське телебачення, багатьом росіянам не зрозуміло.

Лайма Вайкуле, на відміну від її російських критиків, всі ці роки жила в реальності. У вільній європейській країні, де не потрібно брехати й прикидатися, в громадян якої алергія на брехню та окупацію. І це зовсім не політика. Це кисень, якого у росіян просто немає.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG