Доступність посилання

ТОП новини

Режим Путіна. До чого призведуть протести у Росії?


Під час пікету на підтримку опозиціонера Олексія Навального. Петербург, 23 грудня 2020 року
Під час пікету на підтримку опозиціонера Олексія Навального. Петербург, 23 грудня 2020 року

Багато українців можуть сприймати сьогоднішні протести у Росії крізь призму неоднозначних, м'яко кажучи, політичних поглядів Олексія Навального. І в коментарях до того, що відбувається, відчуватиметься образа через те, що росіяни не збиралися так після нападу на Україну – хоча, згадайте, мітинги проти війни, пікети тоді теж були.

Але такою є логіка будь-якої авторитарної держави, логіка розриву між режимом і громадянами. Цей розрив найчастіше проходить не по лінії політичних розбіжностей, тому що громадяни фактично відсторонені від політики, у таких країнах, як Росія, вона підміняється пропагандою. І розуміння того, що влада може брехати, коли говорить про захист національних інтересів, загрозу для держави у більшості людей просто немає. А багато хто про це просто не замислюється, політику давно і міцно замінює побут.

Цей розрив проходить насамперед по лінії справедливості. Коли пересічний громадянин розуміє, що хижаки, які пробралися до влади, його просто обманюють. Що очільник держави – не лицар у сяйнистих обладунках. Що правоохоронні органи можуть захищати не громадянина, а мафію.

Під час пікету на підтримку опозиціонера Олексія Навального. Петербург, 23 грудня 2020 року
Під час пікету на підтримку опозиціонера Олексія Навального. Петербург, 23 грудня 2020 року

Паралелі з Білоруссю

З усвідомлення цього простого факту мільйонами людей і починається ерозія будь-якого авторитарного режиму. Нещодавно щось подібне ми спостерігали в сусідів у Білорусі. І теж дивувалися, чому лідери білоруської опозиції не можуть чітко сказати, чий Крим. Адже це ж так просто!

Акція протесту у столиці Польщі проти збройної агресії Росії в Криму. Варшава, 2 березня 2014 року
Акція протесту у столиці Польщі проти збройної агресії Росії в Криму. Варшава, 2 березня 2014 року

Ми навіть не замислювалися про те, що звичайний білорус – навіть той, хто готовий кинути виклик режиму на відміну від звичайного українця, навіть того, хто просто стежить за новинами по телевізору, зазвичай не зіштовхується з політикою. Відповідальність за політику він давно делегував своєму президенту. А той його обдурив. І взагалі набрид – скільки можна?

Не випадково на білоруських маніфестаціях з'явилися біло-червоно-білі прапори, стало більше білоруської мови

Так із протесту проти обману починає народжуватися політичний протест – адже не випадково ж на білоруських маніфестаціях з'явилися біло-червоно-білі прапори, стало більше білоруської мови і, до речі, більше солідарності з Україною.

У Росії може початися щось аналогічне – а для України це є дуже важливим, тому що, врешті-решт, може призвести до змін у сусідній країні та зменшення загроз для майбутнього України.

«Палац» у Геленджику і старіючий Путін

Розслідування Олексія Навального так чи інакше деміфологізують найголовніший образ російського режиму – «імператорський» образ Володимира Путіна.

З певного моменту режим зможе триматися тільки на грубій силі та залякуваннях людей. А це – не довговічна опора для будь-якої влади

Ще кілька таких чудових історій, як розповідь про «палац» у Геленджику – і старіючий Путін виглядатиме так, як він виглядав 2000 року – випадковою людиною, яка незрозуміло за які такі заслуги потрапила на висоти російської влади, політиком, позбавленим навіть тіні елементарного співчуття до людей. Таким був Путін часів загибелі підводного човна «Курськ». І таким для мене виглядає Путін із «палацу» у Геленджику. Щоправда, у Кремлі й далі заперечують, що ця будівля є «палацом Путіна»

Це, звісно ж, не означає, що путінський режим зникне, як сніговик у відлигу. Звісно ж ні, Лукашенко – і той не зник! Але з певного моменту режим зможе триматися тільки на грубій силі та залякуваннях людей. А це – не найкраща і, що важливо, не надто довговічна опора для будь-якої влади.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG